Житомирские власти области затягивают решение вокруг скандала охотничьих угодий

В жовтні минулого року кілька сотень членів громадської організації українського товариства мисливців і рибалок Житомирської області вимушені були пікетувати облраду та держадміністрацію з вимогою на позачерговій сесії розглянути питання про виділення в користування угідь для полювання і рибалки.

Адже ще у вересні закінчився термін користування близько півтора мільйона гектарів мисливських угідь і мисливці втратили право полювати на цих територіях.

Голова облради Віталій Француз пообіцяв пікетувальникам владнати ситуацію і запевнив, що УТМР отримає частину земель в своє користування. З того часу минуло вже майже півроку, а частина районів досі так і не отримала землі. На сесії облради, яка має відбутись 18 березня мали розглядатись питання про надання 5 районам мисливських угідь.

Але ці питання чомусь зняли з розгляду. Вже вдруге вони не можуть пройти земельну комісію. Складається враження, що влада області навмисне саботує розгляд даного питання.

Про ситуацію з мисливськими угіддями розповідає Павло Володимирович Лайчук, голова Житомирської обласної рада Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР)

- Павло Володимирович, скільки районів області таки отримали дозвіл на використання угідь?

- На даний час 11. Чотири з них отримали  статус юридичної особи і 7 досі знаходяться в складі обласної організації УМР. А в 11 районах ще досі ведеться робота по оформленню документів і там полювання не можна. Не отримали дозвіл і Житомирська районна організація.

- Чому ці питання так затягнулися?

- По 5 районах ми зібрали всі документи і далі все це має розглядатись сесією обласної ради. Але вже вдруге їх знімають з розгляду.

- А що з іншими районами?

- Фактично,вони залишаться поки „за бортом” Це, наприклад, Радомишльська, Попільнянська, Олевська і Малинська районні організації. Згідно постанови Кабінету міністрів України до першого липня управління екології призупинило видачу погоджень на надання в користування мисливських угідь. По іншим регіонам документи встигли зібрати раніше.

- А що з тими угіддями, які досі не надані вам у користування?

- Там заборонено полювати. Але ми не маємо права ці угіддя охороняти і затримувати браконьєрів, це не наша територія. Тому останні почувають себе досить вільно. Їх більше ніхто не ловить. Ми повернули до ситуації, яка була на початку 90-их – вседозволеність і відсутність контролю.

- Була мова, що районні організації мають реєструватись як юридичні особи...

- Нас звинуватили в тому, що ми є монополістами. Як можна назвати монополістом громадську організацію? Тоді ми мали б впливати на ціну в регіоні, а такого точно не було. Але у зв’язку з цим „монопольним” становищем нам запропонували зареєструвати районні організації як юридичні особи. Мол, тоді ми дамо погодження. І на засіданні ради УТМР ще в червні місяці було прийнято рішення так і зробити. Але як показав досвід, обіцяти обіцяли. Юридична особа створена, а землі їй так і не виділили.

- А в чому проблема з юридичними особами?

- Це лише додає проблем. Після реєстрації потрібно щоб постійно на місці знаходився голова, потрібно окремо наймати економіста, бухгалтера. А де для них брати заробітну плату? Наприклад Барановська організація спрацювала в минулому році з мінусом в 28 тисяч. Ці збитки покривались за рахунок тих регіонів, які отримали прибутки. Ми працюємо в один „казанок”. А юридичним особам десь потрібно ці кошти брати.

- На що йдуть гроші і як ви заробляєте?

- Сьогодні членський внесок складає 200 гривень на рік. Плюс відстрілочні карточки коштують від 45 до 80 гривень на сезон. Це невеликі кошти. Ми ж маємо охороняти наші землі і підгодовувати звіра взимку. Єгері й так отримають мінімальну зарплату. При цьому відповідають кожен за 10 тисяч гектарів. Самі розумієте наскільки це реально. Держава не надає нам жодної копійки. Але ми все рівно виконуємо всі свої зобов’язання.