Козацький Житомир

Цього тижня православний світ відзначатиме свято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня. Саме Пресвята Діва Марія є покровителькою усього українського козацтва, а це свято є найбільшим для козаків.

Житомирщина – козацький край. І це правда, а не просто голосні слова. Наш край нерозривно пов’язаний з козаками. Житомирщина зберігає пам’ять про Івана Богуна, Івана Виговського, Гайдамаччину, а також про боротьбу нащадків козаків вже у 20 столітті – на теренах області відгримів Другий Зимовий Похід, на Чуднівщині народилися отамани Холодного Яру – брати Соколовські, а також саме на Житомирщині почала свою діяльність «Поліська Січ», яку очолив житомирянин Тарас Бульба-Боровець.

Але про все по порядку…

Перша згадка покозачення Житомира припадає на козацькі повстання. У 1594-1596 роках спалахнуло народне повстання під керівництвом Северина Наливайка і Григорія Лободи, житомиряни хоробро боролися в селянсько-козацьких загонах.
Житомирщину не оминули події визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького, адже в 1650 році його військо штурмом взяло Житомирський замок, а вже в 1651 році окремі загони під проводом Івана Богуна розбили 17-тисячну польську армію князя Четвертинського на північній околиці міста. Загони Богуна залишились в нашому місті на зимівку, саме тому один з районів нашого міста називається Богунія.

Також наш край народив великого гетьмана, ім’я якого прославило нашу землю перемогою в Конотопській битві. Іван Виговський народився на Коростенщині у селищі Вигів. Спочатку він був писарем і повіреним Богдана Хмельницького, а згодом став гетьманом війська Запорізького.

В 1768 році у Холодному Яру почалося повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка і Івана Гонти. На той час житомирські землі належали знатному польському роду Сапіги. Повстанці захопили ряд міст, які належали полякам і росіянам, останні ж, об’єднавши свої зусилля, розбили розрізнені загони народних месників. І саме житомирське селище Кодня було обрано для жорстокої розправи над гайдамаками – звідси і побажання найлютішим ворогам: «Щоб тебе кодня не минула».
Славні традиції козацтва були продовжені вже в 20 столітті. В 1917 році почалася боротьба за незалежність України, Центром цієї боротьби став Холодний Яр, який вже не вперше приймає борців за волю. І саме Житомирщина, а саме селище Горбулів, що на Чуднівщині, подарувала холодноярцям отаманів Соколовських – серед яких три брати (Олекса, Дмитро та Василь) і одна сестра (Олександра-Маруся).

Останнім відновленням козацтва на теренах Житомирщини стало утворення Тарасом Бульбою-Боровцем «Поліської Січі» у 1940 році. Ця організація боролося проти німецько-нацистських загарбників і супроти радянських військ. В 1942 році не чисельне військо «Поліської Січі» захопило частину Житомирщини, проголосивши на її теренах Олевську Республіку.

Сьогодні на Житомирщині також є організації, що називають себе козацькими, однак далеко не завжди назва відповідає дійсності «Душу й тіло ми положим за нашу свободу, і покажем, що ми, браття, козацького роду!» – співається в нашому Гімні. Необхідно пам’ятати славну історію нашого краю.

З Покровою Вас, шановні житомиряни!