Каждый, кто учится в «педе» и агро знает, кто такая тетя Галя

Якщо ти хоч раз в тиждень скажеш: "Мені 3 в 1 і Мівіну", - значить ти в темі.

Кожен, хто вчиться в «пєдє» й агро знає, хто така тьотя Галя і, певно, хоч раз побував у самому «ТГ». Присяги й посвяти в студента – це все до лампочки, адже ти не будеш повноцінним студентом, якщо не акредитуєшся в ньому.

Репортер Житомира поспілкувався з улюбленицею студентів Галиною Дмитрієвною Герасимчук, тьотею Галею.

З чого все почалося, і чия ідея створення цього кафе?

Все почалося з безвиході. У кожної людини бувають важкі моменти в житті. Потрібно було переступити через своє Я і зайнятись цим малим бізнесом. А що робити, коли ти відповідаєш за свою родину, і коли твоя підтримка їй необхідна. Тим паче, роботодавці не хочуть брати на роботу людей мого віку.

Скільки років Ви займаєтеся цим бізнесом?

Здається, що вже вічність. (Сміється)
Не можу назвати це бізнесом. Хіба що невелика матеріальна допомога. Крім цього, ми маємо велику ділянку землі, яка нас і годує. Мої діти вже виросли й мають свої сім’ї, а я люблю спілкуватись із студентами й новими людьми. Тому все це більше для душі, ніж для матеріального збагачення.

Як ставляться до цього сусіди?

По різному. Не хочеться про це.

Виникало у Вас бажання зробити вивіску «У тьоті Галі»?

Ні, не виникало. А навіщо? Розширювати бізнес не збираюся, та й не хочу. Кому воно потрібно?! Думаю, всі і так знають про студентське гніздечко.

Яке Ваше ставлення до того, що це «студентське кафе» називають «ТГ» чи «БГ»?

Будь ласка. Я не ображаюсь. По-перше, я люблю спілкування, і мені приємно бачити, що для молоді – це місце зустрічі. А по-друге, я дійсно бабуся, до того ж щаслива бабуся.

Ви не проти, що студенти приходять не лише щось купити?

Звичайно ні. Вони спілкуються і посміхаються – це найголовніше. Найбільший страх у житті – самотність. І духовна криза у сто разів страшніша за матеріальну. Погляньте на наш світ: люди забувають, що таке живе спілкування. Тому наші двері завжди відкриті для цього.

Студенти частенько прогулюють пари в «ТГ». Було таке, що викладачі проводили рейди в пошуках злісних прогульників?

Ні, такого не було. Я завжди кажу їм: «Ми хочемо, щоб в нашій країні були кваліфіковані лікарі, вчителі, педагоги, тому подумайте про себе і своє майбутнє». Тим паче, я не можу слідкувати за всіма, і це не входить в мої обов’язки. Тому викладачі пред’явити з цього приводу нічого не можуть. Студенти-прогульники самі роблять свій вибір.

«ТГ» досить сильний конкурент для університетських буфетів. Ви співіснуєте мирно чи були прецеденти?

Не думаю, що комусь можу скласти конкуренцію. Адже в буфетах великий вибір страв, а в нас лише чай, кава, мівіна. А головне – це місце зустрічі студентів різних курсів різних факультетів.

Пам’ятаю, були прецеденти з самого початку. Але студенти самі вирішили це питання. З тих пір все заспокоїлося.

Деякі студенти стверджують, що в «ТГ» повна антисанітарія. Що Ви скажете з цього приводу?

Ті студенти, які це стверджують, у нас не бувають. А всіх інших наші санітарні умови влаштовують. Погляньте, скільки навколо відер для сміття. Хто студентові заважає викинути обгортку з батончика, недопалок, стаканчик з-під чаю у смітник?! Це все залежить від нашого менталітету та виховання. Ми з чоловіком щовечора прибираємо територію. На жаль, у мене немає коштів, щоб зробити «ТГ» за євростандартами.

Скільки приблизно відвідувачів заходить у Ваше кафе?

Чесно, не знаю. Не рахувала. Не всі ж заходять щось купити: хто спілкуватися, хто просто посидіти, хто переписувати конспекти.

Ви продаєте спиртні напої чи дозволяєте їх розпивати?

Однозначно, ні. Найбільш за все, я не люблю пияцтво. Ніколи не підтримаю, щоб замість відвідування пар розпивали алкоголь. Це не в моїх принципах, тому я категорично проти цього, тим паче молодого алкоголізму.

Були випадки, коли студенти залишалися на ніч?

Ні, Ви що? Хай Бог охороняє від такого!

Існують знижки для постійних клієнтів?

Ні, немає такого. (Сміється)

Якби Ви стали Президентом, Ваші перші дії?

По-перше, змусила б прибрати сміття з вулиць і лісу. А, по-друге, кожен українець мав би по-садити дерево.