Драка студентов Житомирского педуниверситета закончилась поножовщиной

Ані Павло, ані Олександр говорити сьогодні про той випадок не хочуть. Домовилися між собою, від кримінальної справи і судмедекспертизи Павло Муляр відмовився.

Сусіди і однокурсники Павла розповідають, що усе було так.

Олександр постукав і зайшов якраз у розпал свята:

– Хлопці! Ви двері на кухні не зачинили. Мене чергова послала до вас, просила, щоб закрили.

Ніхто насправді не знає, чи справді чергова просила про це Сашка, чи він просто пожартував. Але «під шумок» хлопець узяв пляшку мартіні, яка якраз стояла на столі. Щоправда, згодом повернув. Таку саму як була. Повну і не відкорковану… Хлопці, уже добре підігріті алкоголем, не зрозуміли гумору. І коли старший колега повернувся, щоб віддати «позичене», хлопці просто напали на нього, спробуючи побити.

– Ми вирішили просто провчити його, – згадує один із друзів Павла, який того дня був із товаришем. – Але хіба хто знав, що в нього виявиться ніж? Він ударив Пашу ножем, і ми зразу відступили.

До травмпункту Павло звернувся того ж вечора.

Сам хлопець родом із Чуднівського району. Від батьків довго приховувати того, що сталося, не міг. Вже на місці вирішували що робити. Скандалу не бажали. Ясна річ, що хлопцеві ще вчитися, тож проблем і чуток ніхто не хотів. Але лікарі зобов’язані повідомити міліцію, якщо до них приходить людина із ножовим, вогнепальним чи іншим пораненням. Тут лікарі процедури дотримали.

Батько, стверджують сусіди Павла, дав йому прочухана. Вирішили зв’язатися з батьками Сашка і вирішити усе полюбовно. Прочухана отримав і Сашко. Не давати справі розголосу було на руку і йому. Адже за якісь три дні отримував диплом. Зрозуміло, що ані Олександр, ані його батьки не хотіли слідства, суду і кримінальної відповідальності. Тож охоче пристали на пропозицію батьків Павла. Домовилися, що Логвінови оплатять витрати на лікування (у травмпункті наклали кілька швів).

– За законом, при легких тілесних ушкодженнях обидві сторони конфлікту можуть домовитися. Однак у разі, якщо ушкодження класифікуються як середні або тяжкі, тоді відповідальність за скоєне з обвинувачуваного може зняти тільки суд, – пояснила нам співробітник прес-служби УМВС України у Житомирській області Ольга Семенюк. – У даному випадку потерпілий пішов іншим шляхом, який також дозволений законом. Він відмовився від судово-медичної експертизи, яка якраз і мала класифікувати ступінь тяжкості злочину. Заповнив відповідний документ, який є фактичною відмовою від порушення кримінальної справи. 

На жаль, лишається невідомим, хто ж нестиме відповідальність якщо, не приведи, Боже, Сашко знову схопиться за ніж? На це питання не дали відповіді нам і у міліції. Обоє – майбутні педагоги. Вчинок не робить честі ні одному, ні іншому. Однак, і у вузі, і у сім’ях обох хлопців від коментарів відмовляються.

Наразі життю Павла нічого не загрожує. Олександр у четвер, 30 червня, отримав диплом. І тепер, швидше за все, учитиме дітей. Або у своїй рідній Баранівці, звідки він родом, або деінде, якщо матиме направлення на роботу. Про те, що сталося у неділю, 26 червня, тепер свідчать тільки картка у травмпункті, запис у книзі реєстрації заяв та повідомлень Корольовського райвідділу міліції та у розмовах колег Іллі. Що-що, а це не приховаєш. Нам вдалося зв’язатися із Павлом. Події того дня Павло не спростовує.

– Я не хочу, щоб ця стаття виходила друком, – говорить у розмові з нами Павло Муляр. – І взагалі все було не так.

Як саме все було за версією потерпілого, нам так і не вдалося дізнатися. Адже хлопець просто відмовився говорити. Тим часом, Олександр, через якого, власне, і відбулася ця бійка, отримав диплом і має іти працювати у школу до дітей.