Бердичевским рабочим два года не отдают зарплату

Працівники колишнього Бердичівського МРБУ два роки борються за свою зарплату



«Нам не треба чужого, віддайте наше» - з такою вимогою ці люди обступили ворота колишнього міського ремонтно-будівельного управління, що на вулиці Ватутіна. Останні два роки робітники борються за те, аби їм віддали борги по зарплаті.

Леокадія Ковальчук, колишня працівниця фірми «Бердичівбудсервіс»: «Я тут працювала охоронцем два роки, мені заборгували 4922 гривні, моїй колезі Надії Антонівні – 6500 грн., Юрію Троцу – понад 7 тисяч».

Зі слів працівників, чотири роки тому на підприємстві, що колись було державним, став господарювати один із житомирських підприємців. Створив фірму «Бердичівбудсервіс», кілька разів змінював на ній керівників, а невдовзі, кажуть люди, їм перестали платити гроші.

Петро Смірнов, колишній працівник фірми «Бердичівбудсервіс»: «Останніми роками ми всі працювали у «Бердичівбудсервісі». З нами не розрахувались і донині, мені особисто до трьох тисяч винні».

Віталій Заремський, колишній працівник фірми «Бердичівбудсервіс»: «Три місяці поробили, потім нас послали у відпустку за свій рахунок і не заплатили грошей».

Скоро «Бердичівбудсервіс» дійшов до стану зубожіння. Тоді підприємство «Укрелітбуд», зареєстроване у Житомирі, інвестувало у занепадаючу фірму мільйон гривень. Робітники переконані: це було тільки прикриття, адже власник в обох фірмах один.

Леокадія Ковальчук, колишня працівниця фірми «Бердичівбудсервіс»: «Та це ж смішно, бо за цим усім стоїть одна людина – генеральний директор Фещенко Олександр, а Афанасьєв тут був як «підсадна утка», щоб від нас відгавкуватись».

На інвестований мільйон підприємство мало збудувати багатоповерхівку на розі вулиць Шевченка-Дзержинського. Проте ані будинку, ані вкладень, ані кровної зарплати ніхто з людей так і не побачив.

Останні два роки «Бердичівбудсервіс» не працює, тут залишився лише сторож, а днями люди дізналися, що з території фірми вивозять усе майно. Тому прийшли блокувати вантажівкам дорогу. Контролював роботу з вивезення майна представник керівництва, розповіли працівники. Побачивши відеокамеру, він дав газу і зник з очей. За кілька хвилин автівка помандрувала у зворотному напрямку і знову – мимо. Не виявили бажання спілкуватися й інші, хто залишав територію фірми.


У пошуках правди люди за два роки оббили пороги у всіх можливих інстанціях.

Леокадія Ковальчук, колишня працівниця фірми «Бердичівбудсервіс»: «Ми подали на суд, ходили в прокуратуру, всі інстанції обійшли, але ніхто на нас не звертає уваги».

Юрій Троц, колишній працівник фірми «Бердичівбудсервіс»: «Всі від нас відмахуються, кажуть, що треба було зразу уходити з роботи, як ще за перший місяць заборгували».

Невдовзі на підприємство прибули представники міської влади: як з’ясувалося, частина майна і приміщень, що тут розташовується, перебуває у комунальній власності міста.

Таміла Павлішина, заступниця Бердичівського міського голови: «Завдання влади – забезпечити охоронність цього майна, тому попередньо ми вже сюди приїздили. Тут був присутній власник, він пообіцяв припинити роботи до з’ясування всіх обставин. Але, бачу, що своїх слів він не дотримав. Щодо зарплати працівникам, то, на жаль, законодавством передбачено невтручання міської ради у діяльність суб’єктів господарювання. Дана ситуація має вирішуватися відповідно до певного порядку, передбаченого законодавством».

Тим часом наймані працівники встигли завантажити решту майна, впритул наблизились до асфальтного заводу, почали його розбирати. Чекаючи приїзду власника, делегація з влади та колишніх працівників обійшла територію фірми і побачила, що звідти вже вивезли геть усе: газові труби, козловий кран, залізобетонні блоки, дерево- та металообробні станки...

Петро Смірнов, колишній працівник фірми «Бердичівбудсервіс»: «В РБУ було 30 машин, 4 ескалатори, бульдозер, грейдери, асфальтоукладники, катки – вони все попродавали, гроші забрали собі, а людям ні копійки не виплатили».

Леокадія Ковальчук, колишня працівниця фірми «Бердичівбудсервіс»: «Всього боргу – десь 40 тисяч. То віддай спочатку людям, а потім, Бог з тобою, бери собі!»

Втім, побачити керівника так і не судилось: він ігнорував прохання посадовців приїхати. А найманці раптом почали вивантажувати усе майно назад. Причину своїх дій чоловіки не пояснили. Закінчивши роботи, спецтехніка залишила територію фірми. Та чи надовго, лунали в повітрі риторичні питання. Як зазначили представники виконавчої служби, фірма «Укрелітсервіс» має повне право розпоряджатися своїм майном. Його їй передав «Бердичівбудсервіс» в рахунок інвестованого мільйона.

Олександр Величук, заст.нач.відділу державної виконавчої служби: «Укрелітбуд» інвестував у «Бердичівбудсервіс» більше мільйона коштів. Ці підприємства весною 2009-го року підписали угоду про погашення заборгованості, і все майно «Бердичівбудсервісу» за борги передано «Укрелітбуду».

В межах своєї компетенції виконавці, кажуть, зробили все можливе. Раніше вони описали та заарештували майно «Бердичівбудсервісу», але цим судовим рішенням його було виключено з переліку. Не допомогло і подання апеляції. Тож єдине, на що виконавці ще можуть звернути стягнення, – це дві цегляні будівлі.

Володимир Пригунов, начальник відділу державної виконавчої служби: «Державна виконавча служба може звернути стягнення або на рахунки боржника, або на його майно. На рахунку кошти відсутні, майно, те, яке залишилось, описане, оцінене і передане на реалізацію. Іншого майна у фірми немає».

Споруди, за оцінкою фахівців, ледь «потягнуть» на 4 тисячі гривень. Цієї суми вистачить хіба що на погашення боргу одній людині.

Володимир Пригунов, начальник відділу державної виконавчої служби: «По даному виконавчому провадженню буде таким чином: якщо ці дві споруди будуть реалізовані, кошти, які надійдуть на рахунок, будуть розподілені згідно статей 43-44 між заявниками у порядку подання листів. У зв’язку з тим, що більше стягнути нема що, листи будуть повернуті громадянам без виконання».

Такий розв’язок справи залишеним напризволяще людям виявився зовсім не до вподоби.