Що таке назофарингіт?

Назофарингіт — це запальний процес, що утворився в носоглотці, а саме у глотковому мигдалику, і викликає одночасно набряк, почервоніння слизових оболонок та підвищене відділення слизу. Захворювання поєднує у собі ознаки двох недуг: нежиті та фарингіту (запалення в горлі), є найпоширенішим і очевидним симптомом ГРВІ. Якщо патологію в гострій формі не лікувати, вона може призвести до запалення приносових пазух, гаймориту або перерости в хронічну форму.

Фактори-провокатори назофарингіту

Головною причиною розвитку патології є проникнення інфекцій, бактерій або вірусів в носоглотку. У половині випадків збудниками захворювання є риновіруси, а також аденовіруси, вірус грипу та коронавіруси.

Назофарингіт алергічного походження може розвинутися через побутовий пил, шерсть або слину тварин, деякі харчові продукти, хімічні або гігієнічні засоби тощо. Сприятливими для захворювання факторами також є:1

• вдихання занадто холодного повітря;
• загальне або часткове переохолодження організму;
• ослаблений імунітет;
• аденоїдні вегетації;
• одноманітне харчування, дефіцит вітамінів.

Симптоми назофарингіту

Хвороба починається з відчуття свербіння у носі та садіння у горлі. З’являються рідкі, водянисті виділення з носа, які згодом густішають та набувають жовтого або зеленуватого кольору.2

Слизова оболонка носа набрякає, через його закладеність утруднюється носове дихання. Захворювання характеризується сухим, непродуктивним кашлем без мокротиння. Відмічається збільшення і болючість лімфатичніх вузлів по задній поверхні кивального м’язу. Хворий може відчувати ломоту в м'язах, озноб або лихоманку, головний біль, відчуття загальної слабкості, втрачає апетит. 

Якщо у дорослих не часто спостерігається підвищення температури тіла, то у дітей показники термометра можуть сягати 38 ° C і вище.

Симптоми назофарингіту зазвичай турбують не більше як тиждень, після чого настає одужання. Протягом 7-10 днів після основної хвороби може зберігатися залишковий кашель через підвищену чутливість гортані та глотки до подразнюючих факторів.

Лікування назофарингіту

Назофарингіт — це захворювання, що за відсутності ускладнень лікується симптоматично. Зазвичай терапія включає призначення лікарем:3

• жарознижувальних препаратів при підвищенні температурі тіла до 38,5 °C.
• судинозвужувальних препаратів;
• антигістамінних засобів для полегшення загального стану;
• промивання носа сольовими розчинами;
• антибіотикотерапію у разі приєднання бактеріальної інфекції.

Сучасні лікарі все частіше призначають фітопрепарати для лікування простудних захворювань та підтримки імунітету. Такі засоби, завдяки широкому спектру біологічно активних речовин, справляють імуномодулюючу, протизапальну, протимікробну дію та мають ефект, що обгортає, сприятливо впливаючи на слизові оболонки дихальних шляхів, трансформуючи сухий кашель в продуктивний.

Дози, форма та тривалість лікування повинні визначатися лікарем з огляду на клінічну картину та індивідуальні реакції пацієнта.

 Список літератури:

1. 1. Український медичний часопис. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги хворим на гострі респіраторні інфекції, опубліковано № 6 (104) — XI/XII 2014 г.
2. 2. Зайцев В. М. Назофарингит — симптомы и лечение.
3. 3. Гострий риносинусит у дітей. Монографія /А. А. Лайко, Д. І. Заболотий, В. В. Синяченко, Д. Д. Заболотна, Ю. В. Гавриленко, Л. А. Шух, І. А. Косаківська, Н. Ю. Юревич. – К.: Логос, 2017. – 174 с.