Із спеціального випуску «Жовтневий буксир» про організацію жовтневого
штурмового походу буксирних бригад Базарського району
5 листопада 1931 р.
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ЖОВТНЕВОГО БУКСИРУ
(з постанови бюро РПК від 4 листопада 1931 р.)
Схвалити постанову районного штабу про організацію жовтневого штурмового походу буксирних бригад.
Запропонувати секретарям партосередків,уповноваженим РПК взяти на себе особисто керівництво організацією та відрядженням буксирних бригад.
В кожному селі організувати буксир поміж дільницями та колгоспами.
Поставити завдання перед буксирними бригадами, партосередками та всіма районними й сільськими організаціями в дні 7-8 листопада організувати районну червону валку з хлібом, картоплею, городиною.
Вся робота буксирних бригад має бути скерована на виконання планів хлібозаготівлі, оранки на зяб, мобілізації коштів, м’ясозаготівлі, заготівлі картоплі та городини; лісовивозка, підготовка до зимівлі худоби, організаційне зміцнення колгоспів тощо.
Секретарі партосередків, уповноважені РПК повинні щоденно інформувати РПК та районний штаб штурму про хід роботи.
Секретар райпарткому Жупінас
ЖОВТНЕВИЙ БУКСИР ПРОВЕСТИ ПО-УДАРНОМУ
Районний штаб жовтневого буксирного походу бригад на своєму засіданні виніс таку ухвалу в справі організації буксиру:
В селах, що передують у виконанні політично-господарських завдань, організувати буксирні бригади й відрядити їх до відсталих сіл і колгоспів. Кожна бригада повинна бути організована з 6-8 чол. під керівництвом відповідального товариша.
Бригади 5 листопада виїжджають до сіл й там перебувають до 10 листопада включно. Під особисту відповідальність керівника бригади щоденно інформувати районний штаб про хід роботи.
Рай[онний] штаб рекомендує взяти на буксир такі села:
До [с.] М[алі] Міньки відряджає бригаду [с.] Базар (відповідає за організацію т. Шашенко); до
[с.] М[алі] Кліщі – Звіздаль (т. Савочкін); до [с.] Межиліска – Г[ута] Мар’ятинська (т. Єрьомін); до
[с.] Недашки – Ксаверів (т. Єрьоменко); до [с.] Любарка – В[еликі] Кліщі (т. Невмержицький); до [с.] Калинівка – Слоб[ода] Вислоцька (т. Макарчук); до [с.] Н[ова] Гута – Рутв’янка (т. Чернишов); до [с.] Ксаверів – Недашки (т. Лосинський); до [с.] Дерманівка – Мар’ятин (т. Туржинський); до [с.] П’ятидуб [відряджає бригаду с.] Вишів (т. Малєванов).
В кожному селі передові колгоспи повинні також взяти на буксир відсталих, з передових населених дільниць села вислати буксир до відсталих.
Рай[онний] штаб штурму
ДАЖО. – Ф. П - 115, оп. 1, спр. 25. – Арк. 205.Друкований відбиток
Голодомор-геноцид. Документи.
А то у Вас на думці лише 32-33 рр, а окрім ним ще багато чого було. Взагалі блог ihistorian'а досить цікавий і для Вашої улюбленої теми можна знайти безліч цікавого.
Так точно. А главное, там отталкиваются от документов, а не от желания "доказать геноцид во что бы то ни стало, хоть и фотографиями из Флориды".
Вертлявый он, как уж. Отвечает только на удобные ему вопросы, зажали в угол — сразу лозунги про "оккупацию".
>>я натякаю на приятельські стосунки на Волині
Щас начнёт "а ничого не було, а вы докажить, а фото винка з дитэй-фальшиве".
Я всем крикунам о "геноциде"задаю один очень простой вопрос: если власть выгребла у населения все подчистую, и именно с целью уничтожить народ, то где взялась картошка, рожь, пшеница, остальные ПОСАДОЧНЫЕ материалы для посевной кампании ВЕСНОЙ 33-го года, ведь зимой 33-34гг голода уже не было, а чтоб урожай вырос, надо было что-то посадить....
Тоді питання повторюється: якщо "влада вирішила заморити селян голодом", навіщо ж тоді відкривала комори?
Голод в Польше и США (и ещё много где и когда) - это не голодоморы, а фактически лечебное голодание; пан Градовски не даст соврать.