Інформаційний лист секретаря Любарського райпарткому Вінницькому обкому
КП(б)У про настрій населення в районі
20 травня 1932 р., смт Любар
Ц[ілком] таємно
ІНФОРМПОЛІТЛИСТ ЛЮБАРСЬКОГО РПК
В зв’язку з проведенням весняної посівкампанії та тяжким станом тяглової сили в районі, за браком хліба в цілій низці господарств колгоспників і бідняків-одноосібників політнастрій в районі – членів профспілок, колгоспників, бідняків і середняків – одноосібників та інтелігенції такий:
c. Провалівка. Село&колгосп, хліба в багатьох колгоспників немає, завдяки розгубленості сільських організацій, колгоспники розібрали насінньову картоплю.
При виїзді секретаря РПК та голови РВК з’ясувалось, що населення надто погано настроєно.
Колгоспники заявили про те, що «ми голодуємо, нам все одно помирати, розберемо картоплю, трошки поживемо». Нам довелось побувати в деяких хатах колгоспників, де дійсно виявили надто жахливий стан – їсти нема чого, зрідка достають картоплю і цим живуть. В зв’язку з цим глитайня активізувалась, ведуть агітацію про те, що скоро буде війна, колгоспи ліквідують, внаслідок чого по колгоспу кволий вихід на роботу.
с. Малий Браталів. Майже 300 колгоспників вимагають роздати картоплю.
с. Горопаї. Село-колгосп, в зв’язку з відсутністю хліба на громадське харчування є випадки, що колгоспники голодують. Глитайня активізувалась. В ніч з 11 на 12 травня 1932 р. глитайня вбила секретаря осередку ЛКСМУ, коли той вийшов із сільбуду після проведення зборів. Участилися крадіжки корів, свиней, курей, [та] з льохів. Злочинців по теракту затримано: син глитая та син жандарма, загрожують вбивством голові колгоспу – члену партії.
В селах Вигнанка, Мотовилівка, Цимбалівка, Старий Любар, Северин[івка], Демківці, Великий Браталів, Авратин, Кириївка, Вищикуси справа забезпечення хлібом колгоспників і одноосібників погана. Опухлі люди з голоду крадуть коні, лошата та ріжуть для їжи. В селах Великий Браталів, Вищикуси великий відсоток дітей покинули школу та пішли жебракувати.
с. Стрижавка. Після посадки моркви-висадки на насіння населення вночі вибирає [їх] із землі для їжі, вибирають із землі посаджену картоплю, розвинута крадіжка – викрадають корів, дрібну худобу, птахів та з льохів.
с. Великий Браталів. Посилають дітей до радгоспу набирати висадки цукрового буряка. Настрій поганий, загрожують сільським керівникам, підкидають листівки.
Є випадок, коли в с. В[еликі] Деревичі декілька чоловік пішли в банду. З цілої низки сіл надходять чутки про те, що глитайня нагло готується до терактів, посиленно ведеться агітація про війну, в населення надто нервовий настрій.
Настрій інтелігенції району: на травень наряд на хліб не одержано. Хліба вчителям, лікарям не видається, та ще й відсутні кошти в райвиконкомі – за два місяці не виплачено платні. Визначену дотацію не видають, а навпаки, без дозволу РВК облфінвідділ забрав гроші. Настрій інтелігенції надто поганий. Багато з них збирається тікати з району, співчуваючи відноситься до селянства. Лікарі поширили приватну практику і не за гроші, а за продукти харчування.
Весь антирадянський елемент ожив, веде себе визиваючи. По даним ДПК велика тяга до всяких антирадянських угруповань.
Зараз проходить проробка постанов ЦК ВКП(б) і РНК в справі хлібозаготівель, м’ясозаготівель та с[іль]г[осп]податку на 1932 рік з колгоспниками, одноосібниками-середняками та бідняками. Навколо цих постанов точаться такі балачки і виявляються настрої, що «ці постанови цілком життьові, принесуть краще майбутнє для селянства, зокрема, колгоспників, коли це дійсно буде здійснено, бо може бути [й] так, що тоді, коли треба це робити, то буде інакше рішення і зроблять так, що ми, колгоспники, будемо без хліба».
Багато є балачок, що «Центральна влада гарно робить, але місцеві організації можуть перекрутити і зробити так, що залишать нас голодними». Глитайня веде агітацію такого змісту: «постанови ЦК і Раднаркому винесено для того, щоб ви, колгоспники та одноосібники, не волинили, бо вони бояться, щоб не повстали, знають, що вам погано живеться, але коли прийде час хлібозаготівель, то комуністи заберуть хліб, а вас залишать без хліба і скажуть, що це зробили на місцях перекручування».
Взагалі зараз активно точиться обміркування постанов. Більша частина колгоспників та одноосібників впевнена в тім, що ці постанови повністю будуть здійсненні і буде значне поліпшення матеріального стану колгоспників і одноосібників-бідняків та середняків.
В с. Демківці після проробки постанов глитайня вивісила листівку, в якій написано «не вірте комуністам, вони брешуть».
Зараз підходить час обробки технічних культур, яких в районі мається до 10 тисяч га, зокрема, цукрового буряка – 5,5 га і обробка цих культур буде залежати від громадського харчування в колгоспах і харчування в одноосібних господарствах, але зараз у більшості колгоспів харчування припиняється через те, що нема хліба. Тому зараз потрібно, щоб обком дав відповідним організаціям вказівки, щоб нашому району було відпущено хоча б кукурудзи для громадського харчування. Все те, що можливо вишукати, в районі робимо (обмолот соломи, згонин, перечистка полови), але це використано для посівкампанії.
На час обробки технічних культур треба організувати дитяслі, для чого теж треба хліба.
Чомусь робиться так, що Чуднівський район міг одержати 20 тисяч пуд. кукурудзи, а Любарському району – ні одного центнера. Чуднів одержав насіння для одноосібників, а Любарський район – нічого.
Прохаю допомогти Любарському району.
с. Нова Чортория. Село-колгосп, працює гарно. Організувалася група під виглядом «драмгуртка» (в цьому гуртку є колгоспники під керівництвом приїжджого якогось старого артиста) [і] поставила своїм завданням вести роботу, щоб повалити радянський лад, по їх заявах, «партія обанкротилась і всі обіцянки, що вона дає постановами, виконати перед селянством не може, бо темпи, що взяті партією в справі індустріалізації такі, що вони склали кризу в продукції споживання в країні, тому той стан, що зараз є, тобто селянство пропадає з голоду, поліпшено бути не може, а коли так, значить є всі умови до поглиблення цієї кризи і злиднів.Тому незадоволення мас треба використати на організацію боротьби проти Радвлади». ДПУ веде розробку.
Секретар райпарткому Довжиків
ДАЖО. – Ф. П-127, оп. 1, спр. 118. – Арк. 40-41.Машинопис. Завірена копія.
Видимо потому и не голодали, в отличии от других сёл и колхозов.
Это у тебя дома наверное смердючие коты, чаще мой их и сам незабывай и будет всё Ок
Вот уж точно, привёз недавно песка в песочницу во дворе, так эти паскуды за два дня всё загадили.
А я ещё на собак обижался))
Цицюра Степа Данилівна
1915 р. н., жителька с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області
КП(б)У про настрій населення в районі
Но не это главный аргумент. Главный аргумент - демографическая динамика. Население сел сохранилось, оно не завозное, оно местное. Я понимаю, что если бы не голодомiр, то украинцев было бы уже 1,5 миллиарда, но это уже другая история.
Сусідка Жук Ярина їла траву, спориш і вижила. Мати з буряків і бур’яну пекла млинці, і ми, діти, їх їли. В місто ми не їздили. Вимирали сім’ї.
В селі говорили, що Мотря та Явдоха Зорчишина з’їли дітей. В Цицюри Андрія, батька Мишка, була гарна, крита залізом хата. Не знаю, за що його вислали, а в хаті зробили сільську раду. З колгоспного поля не можна було нічого брати, бо були об’їждчики і за це карали."
Цицюра Степа Данилівна
1915 р. н., жителька с. Стара Чортория Любарського району Житомирської області
Все, как один - кляті москалі!
Савчук Ганна Никонівна
1915 р. н., жителька с. Борушківці Любарського району Житомирської області
Но все же - много раз задавал вопрос, и ни разу не получил ответа. Повторюсь: Чем люди весной 33-го засеяли поля и засадили огороды, если у людей все начисто вывезли? Ведь осенью собрали хороший урожай, и голод прекратился, а собрать урожай, не посадив и не посеяв - невозможно, это даже ты способен понять!
Кроме того, как оказалось, было кого и за что расстреливать и сажать.
Это нужно — не мертвым! Это надо — живым!"
Можешь Блонд с Хоакиной поключить в помощь.
Давай, жду, прямо сюда пиши!
Повторяю для тебя посудомойка - заткнись.
А свидомые утверждают, что нарочно голодом морили.
Где логика?
зачем сажать, если решили заморить?