Москва обурена бажанням Кишинева захищати державну мову

Офіційна Москва висловила невдоволення прагненням Молдови прийняти закон «Про мовну політику».

 

Як йдеться в поширеному коментарі Департаменту інформації і друку МЗС Росії «у Москві зі стурбованістю стежать за новим загостренням в Республіці Молдова суспільно-політичної дискусії з лінгвістичної тематики, поданої за внесенням депутатами від Ліберальної партії законодавчої ініціативи, спрямованої на заміну молдавської мови на румунську в якості державної і утиски мовних прав проживаючих в країні національних меншин, в тому числі російськомовної».

 

Нагадаємо, мовний закон, що діє в Молдові сьогодні, був прийнятий ще в 1989 році. Державною мовою країни тоді була названа молдавська, вона ж була мовою міжнаціонального спілкування поряд з російською. Відповідно до закону, всі офіційні документи, прийняті на державному рівні, бланки квитанцій, назви установ на вивісках, товарні ярлики та інше повинні бути перекладені на обидві мови - молдавську і російську.

 

Фактично ці положення закону давно не працюють - на російську документи не перекладають. Ініціатори нового законопроекту вважають, що за 22 роки незалежності країни російськомовне населення країни могло вивчити держмову.

 

«Старий закон себе вичерпав, - пояснює в інтерв'ю DW депутат-ліберал Валерій Мунтяну. - Він не відображає реалій сучасного життя. Мета нашого законопроекту - консолідувати суспільство за допомогою державної мови і повернутися до того його назві, яка була зафіксована в Декларації про незалежність ».

  

У Декларації про незалежність, ухваленої в 1991 році, державною мовою країни вже було названо румунську, а не молдавську мову.

 

Запропонований Ліберальною партією проект передбачає, що на румунській мові здійснюється вся інформаційна діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і приватних компаній. Вона повинна використовуватися в офіційній переписці, судочинстві, рекламі.

 

Обсяг інформації, яку ЗМІ надають глядачам, читачам, радіослухачам і користувачам Інтернету, на 80 відсотків має бути на румунській. По-батькові скасовуються, прізвища не відмінюються, а назви населених пунктів вимовляються і пишуться тільки за правилами румунської мови: «Кишинеу» замість «Кишиньов», «Кеушень» замість «Каушани» і так далі. Виняток зроблено тільки для автономно-територіального округу Гагаузія, де нарівні з румунською допустиме використання гагаузької.

 

Автор законопроекту - депутат-ліберал Ганна Гуцу - підкреслює: російські школи більше не повинні оплачуватися з держбюджету. За даними Національного бюро статистики, в 2012 році в країні було 1460 доуніверситетських навчальних закладів, в 350 з них викладання ведеться російською мовою.

 

Незважаючи на можливу негативну реакцію проросійських сил, в молдаван серйозно підійшли до мовного питання і не мають наміру ставити державну мову в залежність від примхи російськомовного населення. Так, за оцінками молдовських ЗМІ, за останній час в Молдові було закрито близько 100 російських шкіл і класів.

 

Ініціатива правлячої праворадикальної Ліберальної партії «Про мовну політику» вже поступила в парламентські комісії для обговорення.

 

В п'ятницю, голова парламенту, лідер Демпартії Маріан Лупу заявив журналістам, що він не підтримає пропозицію фракції партії комуністів про відкликання ініціативи з парламенту і надасть своїм колегам по правлячій коаліції парламентську трибуну для пропаганди цієї ініціативи.

 

Таким чином, у разі ухвалення закону (що, за повідомленням молдавських ЗМІ, швидше за все і станеться), освіта в Молдові буде виключно румунською мовою. Виключення буде зроблено тільки для гагаузів. Вони освіту на всіх рівнях зможуть отримати рідною мовою тільки «в адміністративно-територіальних утвореннях, в яких компактну більшість складають представники гагаузького етносу».

 

Крім того, з прийняттям закону російська мова втратить і статус мови міжнаціонального спілкування.