Мій життєвий принцип – бути тією зміною, яку хочу бачити в цьому світі. Бліц-інтерв’ю з Матвієм Хреновим   PR  

Багато разів мав змогу переїхати, але залишитися жити і працювати у Житомирі його свідомий вибір. Йому не вистачало якісного медичного центру в місті – довелося створити самому. Так з’явився  Медичний центр «Відновлення». Хотілося затишного місця, де можна поїсти з друзями, – разом з партнерами створив ресторацію «Дім Трибеля».

Народився і виріс у Житомирі. Має дружину і трьох дітей. Донька Єва народилася у розпал виборчої кампанії. Лікар за освітою, викладач за покликанням. Закінчив Тернопільський національний медичний університет, працював заступником міського голови Житомира та координував гуманітарну сферу, був радником в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.

«Мій життєвий принцип – бути тією зміною, яку хочу бачити в цьому світі. Тому я балотуюся в мери та депутати Житомира. І тому я зібрав навколо себе людей, які так само готові ставати змінами», – говорить лідер ПАРТІЇ РОЗВИТКУ ГРОМАД, кандидат у мери та депутати до Житомирської міської ради Матвій Хренов.

- Запитую коротко – ти відповідаєш (необов'язково коротко). Я ставлю прості питання з проханням вибрати один із варіантів, а ти можеш давати прості відповіді, або не давати.

- Ок.

- Мер – господарник чи політик?

- Мер політик на 1000%. Саме тому в проєкті реформи місцевого самоврядування була посада сіті-менеджера. Дуже шкода, що її впровадження не дотиснули під час впровадження реформи, і вона зникла в процесі прийняття закону. Мер – політик обов'язково, бо він є водночас очільником виконкому і головою міської ради. А вже потім він може бути господарником.

- Мер чи більшість у міській раді?

- Одне без іншого не працює. Немає сенсу бути мером без більшості у міській раді. Але більшість у міській раді може бути створена у вигляді коаліції різних фракцій чи груп депутатів.

- Ти би вибрав бути мером чи очолювати більшість у міськраді?

- Очолювати більшість у міськраді.

- Житомир чи Тернопіль?

- Житомир.

- Житомир чи якесь інше місто для тебе особисто могло б скласти конкуренцію?

- Ніяке інше, лише Житомир.

- Київ?

- В топку. Два рази по два роки там жив і ніякого задоволення.

- Зарядка зранку чи вінішко увечері?

- Це не взаємовиключні речі.

- Самостійна профілактика чи професійне лікування?

- Звичайно перше.

- Відповідальність чи контроль? Для тебе особисто що краще?

- Відповідальність. Все проконтролювати неможливо, контроль це лише елемент,  а з наявністю особистої відповідальності можна зробити набагато більше, ніж коли контролюєш кожен рух. Для мене делегування важливіше, ніж контроль. Контроль повинен бути, але ти можеш набагато більше зробити, коли довіряєш людям, які можуть на себе взяти відповідальність за якийсь елемент.



- Що результативніше – нагороджувати чи карати?

- Іноді нагорода це покарання. Якщо серйозно – ні покарання, ні нагорода не є універсальними поняттями, що повністю охоплюють усі варіанти.

- В своїй роботі ти частіше що використовував?

- Нагороджував, стимулював. Бо вважаю, що так повинно бути.

- Що важливіше в мерії – люди чи система?

- Це історія, як з легенди «Вбити Дракона». Якщо не міняєш систему, і береш хорошу людину, садиш його в старі умови, то отримуєш нового дракона. Краще змінювати систему, в яку потім заводиш правильних людей. Або береш правильних людей, котрі будуть змінювати систему. Одне без іншого взагалі не працює.

- Кабмін чи мерія? Яке б місце для себе ти вибрав?

- Мерія. Позиція міністра вразлива, залежить від тисячі факторів, фактично стратегія роботи навіть не від міністра залежить. А мер, як посадова особа, більш самодостатній, самостійний, більше може реалізувати, залежить від меншої кількості людей і відповідає за кінцевий, осяжний результат. А головне – у нього є п'ятирічна можливість для реалізації політики, в той час як міністр, у якого процеси набагато складніші та триваліші, має набагато менше часу. В нашій країні рік на посаді міністра це вже ветеран, а два роки – це людина, яка пройшла три війни. Одиниці змогли відпрацювати нормальний строк міністром і тут навіть не залежить від якості людини.

- Трамвай або автобус?

- Трамвай. Екологія та історія. Житомир був третім містом в Російській імперії, де з'явився трамвай. Це один з елементів унікального обличчя Житомира. Водночас, трамвай це сучасний метод, який дозволяє екологічно, з набагато меншою кількістю затрат, переміщуватись.

- А електробуси?

- Прекрасний варіант, але це точно не дешевше.

- Лікар чи підприємець?

- Вже підприємець, але медицина – мій базис назавжди. Водночас ген підприємництва – це ж не про професію, це про стиль життя. І лікар може бути прекрасним підприємцем. Хто такий підприємець? Людина, яка бере на себе ризики та шукає можливості. А це загалом якраз про лікарську професію.

- Ризики чи гарантії?

- Я готовий ризикувати.

- В чому ти готовий ризикувати, а в чому ні?

- Я не готовий ризикувати безпекою моєї сім’ї. Усе інше можна обговорювати.

- Промисловість чи екологія?

- Екологія. Ми беремо світ в оренду у своїх дітей. Я щиро вірю в цю індіанську мудрість, і вважаю, що це правда. Їм тут жити вже більше, ніж нам. І будь-якою шкодою екології ми забираємо шанси і можливості у своїх дітей. А цим я, повторюсь, не готовий ризикувати.

- Досвід чи ентузіазм?

- Ентузіазм. Багато досвідчених людей розповідають, чому це неможливо зробити. Але трапляється так, що декілька ентузіастів можуть знайти можливість навчитися і зробити інакше. Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу.

- Туризм чи містяни?

- Жителі міста. Якщо житомирянам буде комфортно, то турист приїде і відчує цей комфорт, зацінить його. До речі, туризм виснажує інфраструктуру міста. Тому містяни – першочергово.

- Тротуари чи дороги?

- Тротуари. Пішохід важливіше. Водію в машині і так набагато комфортніше. Він вже, як мінімум, сидить.

- Набережна чи скейтпарк?

- Скейтпарк на набережній. Я вважаю, що це було ідеальне місце для скейтпарку і сумую, що цього не відбулось. Я вважаю, що Новий бульвар – невдале місце для скейтпарку. Набережна була ідеальна – далеко від людей, але туди зручно добиратися, і, водночас, достатньо далеко, щоби нікому не заважати шумом. Там по доступності для молоді було б ідеально. Був би фантастичний вид, аби спостерігати за ними з моста.

- Реновація старих будинків чи будівництво нових?

- В Україні – будівництво нових будівель. Вже давно зроблені розрахунки – реновація "хрущовки" буде золотою, майже такою ж затратною на квадратний метр як будівництво нового. Якість радянських будинків була дуже низькою, а новобуд все одно є новобуд.

- Приватний сектор чи багатоквартирне будівництво?

- Житомир потрібно розвивати, як місто низькоповерхової забудови. Я в це щиро вірю. У нас уже є достатня кількість «шпаківень». Я сам в такому «вулику» живу 30 років. Для Житомира це 3-5 ти поверхова забудова, якісний приватний сектор. Потрібно максимально відходити від свічок. Ми можемо створити комфортне місто низькоповерхової забудови. Багатоповерхова забудова – це будівництво "гетто". Це світовий досвід. Особливо мікрорайонщина. У всьому світі доведено, що комфорт це 5 поверхів. Коли ти дивишся догори і бачиш небо, а не балкон. І ми місто, яке може собі це дозволити. Якби ця розмова була 5 років тому, я би сказав, що у нас взагалі не вистачає житла. Але зараз ми бачимо, що процес будівництва "пішов". Тому зараз вже стоїть питання якісної альтернативи. На сьогодні у нас з'явиться в місті декілька тисяч додаткових метрів житла і це добре. Але далі забудовувати місто багатоповерхівками, особливо центральну частину, я вважаю неправильним. 

- Приватне підприємництво чи крупний інвестор?

- Приватне підприємництво. Воно ближче до кінцевого споживача. Воно завжди більш гнучке. І воно завжди місцеве. І якщо переді мною затишна крамниця зі знайомим продавцем чи гіпермаркет, я виберу крамницю.

- Якісний відпочинок чи хороша робота?

- Одне без іншого не буває. Треба попрацювати, щоб хотілось відпочити.

- Батьки чи діти? Чому ти більше особисто приділиш увагу?

- Зараз дітям. І сумую, що не батькам. І те, і інше для мене важливі речі.

Розмовляв Євгеній Яремчук.