Українці бунтують за кордоном: як отримати паспорт і кого можуть депортувати

МЗС України дало вказівку українським посольствам та консульствам тимчасово призупинити надання послуг чоловікам від 18 до 60 років.

Найгучніший ґвалт минулого тижня: обмеження надання послуг українським чоловікам призовного віку за кордоном, і не важливо, коли і як той потрапив за кордон. Люди розлючені, хтось вдається до штурмів центрів видачі паспортів, інші засипають обуренням соцмережі, але всі в очікуванні роз’яснень від МЗС. 

Що відомо про позиції усіх сторін, чим це рішення дискредитує владу та водночас чому у цьому рішенні є необхідність, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSNa журналістка Вікторія Гнатюк.

Шалені черги

А десь усе не так культурно, розмову тут заміняють крики та лайка. 

Щоправда, такі крики до жінок, від рішення яких нічого по факту не залежить, ще й теж від жінок демонструє хіба невихованість. Люди ж дратуються, що їм нічого суттєвого не можуть пояснити. 

Така обстановка “не по кайфу” зараз за кордоном, а все тому, що українське МЗС дало вказівку українським посольствам та консульствам тимчасово призупинити надання послуг чоловікам від 18 до 60 років, тобто тих, кого потенційно в Україні могли мобілізувати й незалежно від того коли й на яких підставах вони потрапили за кордон.

Водночас отримати потрібні послуги можна, але, за наявності військово-облікових документів, а як ви розумієте і бачите — є вони далеко не в усіх. Розпорядження від міністерства надійшло до консульств 23 квітня, саме з цього дня за кордоном починається “кіпіш”, але найгарячіше було у Варшаві. Повідомляли, що система за кордоном “не працювала”.

Але люди зазначали, “технічний збій” ставався тільки для чоловіків, а от жінки та діти могли отримати або подати документи на отримання закордонного паспорту. Але і тут кому як  щастило, були й жінки, які з дітьми в черзі встигли провести кілька днів. 

В свою чергу, чоловіки також намагалися хоча б отримати вже готові паспорти, але марно — їх також не видавали.

Коментар юриста

І це не єдиний нюанс у цьому рішенні, адже в документі, який  спричинив всю цю ситуацію, зазначено, що надання послуг призупиняють з урахуванням пунктів 6 і 16 частини першої статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у зв’язку з широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, що триває. Заборона діятиме до отримання роз'яснень положень закону щодо посилення мобілізації, який був оприлюднений 17 квітня, водночас варто нагадати, що сам закон набуде чинності у травні, але його, видно, захотіли випередити. А ось як таке рішення коментують юристи. 

Що кажуть у МЗС України 

Тож чому заблокували отримання послуг вже зараз — питання цікаве, втім очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що от-от усі отримають роз’яснення. 

І чесно кажучи, з міністром теж важко не погодитися. Ті, хто кричали, що не посилали військових на фронт, й наголошували, що вони нічого не винні державі, вимагають від держави виконувати свої обов’язки. Наголошуємо, мова про тих, хто відверто хамить іншим та гучніше за всіх з-за кордону кричить, що Україні вони нічого не винні, забуваючи, що в природі царює принцип “бумерангу”. Тож тепер питання до чоловіків, які нині “штурмують” паспортні сервіси за кордоном, мають і самі військові. 

На тлі регулярних заяв військових про нестачу кадрів на фронті їхнє обурення зараз після побачених відео з-за кордону можна зрозуміти. Не буває так, що усі винні лише тобі. І поки люди створювали черги, а скандали розходилися паспортними сервісами, під вечір 23-го квітня в МЗС України запевнили, що припинення консульських послуг — це тимчасовий крок і всі українські чоловіки, що перебувають за кордоном зможуть отримати паспорти, однак після уточнення військово-облікових даних. Але консульські послуги — це не лише отримання паспорту, тож дізнайтеся, що наразі також недоступно без військово-облікових документів. 

Послуги, які наразі недоступні:

• взяття на консульський облік;
• оформлення та заміна закордонного паспорта, внесення даних про дітей до закордонних паспортів батьків;
• отримання або відмова від громадянства;
• оформлення віз;
• обмін посвідчення водія;
• засвідчення документів та нотаріальні послуги;
• соціальні виплати;
• оформлення документів на постійне проживання за кордоном;
• реєстрація актів цивільного стану (народження, реєстрація та розірвання шлюбу, реєстрація смерті, реєстрація зміни імені).

Утім серед людей у чергах є багатодітні батьки, люди з інвалідністю, тобто, вони мають офіційні підстави для перетину кордону. Ще одна окрема категорія — громадяни, які виїхали ще до початку повномасштабного вторгнення та встигли осісти в ЄС. Водночас після цього рішення з’явився ще ряд питань. Якщо документи не видають, отже без документів в країнах ЄС українці залишатися не можуть, а депортація, про яку раніше говорили під грифом “нереально”, стає дуже навіть реальним варіантом розвитку подій. Але юристи кажуть, усе не так страшно як здається. 

Що кажуть за кордоном?

Вже за кілька днів після сварок із заявою виступив міністр оборони Польщі й зазначив, що не здивований рішенням українського МЗС припинити надавати консульські послуги чоловікам призовного віку. Він наголосив, що “українська влада робить усе, щоб забезпечити фронт новими солдатами, адже потреби величезні”, а от чому дивуються самі поляки, то це тому, що бачать заповнені кафе молодими українськими чоловіками.     

Міністр повідомив, що Польща давно пропонувала українській стороні допомогти в ідентифікації тих, хто є військовозобов’язаними і має їхати до України, й розповів, як Варшава відреагує, якщо Київ таки попросить допомогти повернути додому тих, хто може втратити право залишатися в Польщі після закінчення терміну дії паспорта.

Але вже 26 квітня із заявою виступив очільник МЗС Польщі Марцін Кєрвінський. Схоже, навіть там міністри між собою ще не вирішили як діяти: “Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки діє лише до 30 червня. Ті, хто не матимуть паспортів, будуть підлягати тимчасовому захисту. Польща буде охороняти їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, в тому числі Україні”.

Схожа позиція і у Німеччини, там до слова, найбільше українських біженців. У тамтешньому МЗС запевнили, що рішення міністерства закордонних справ України не вплине на статус біженців у Федеративній республіці Німеччина. Про це заявив офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль в коментарі ЗМІ 24 квітня. 

Але от спеціальна кореспондентка ТСН в Німеччині Наталя Фібріг каже, насправді, усі ці новинки — не новина для українців, й зазначила, що в Німеччині ці дні минулися досить спокійно. 

В Америці ще спокійніше, каже спеціальна кореспондентка у Вашингтоні Ольга Кошеленко. 

Чи варто чоловікам боятися

Але повернемося до питання депортації. Чи дійсно варто цього боятися українським чоловікам або ж, оновлюючи свої дані для ТЦК, вони насправді нічим не ризикують? Про це 22 квітня, напередодні рішення МЗС, розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі “Радіо Свобода”.Він запевнив громадян, що для українців, які захочуть оновити свої документи або отримати консульські послуги, жодних негативних наслідків не буде. 

Крім цього, за словами нардепа, оновлення військово-облікових даних допоможе Україні уточнити кількість чоловіків, які виїхали за кордон. Водночас, варто враховувати, що Україна досі не має механізму повернення чоловіків, які виїхали за кордон легально та не мають кримінальних проваджень. А ось тих, хто перетнув кордон незаконно, можуть притягнути до відповідальності й запросити їх екстрадицію.

Отож, найтяжче буде тим, хто виїхав за кордон незаконно, тобто, наприклад раптово у 22 чи 23-му році отримав інвалідність, звісно, що й такі випадки є, але погодьтеся не в таких масштабах. До того ж, у Міноборони кажуть, що їхати до України особисто в ТЦК не треба. 

Реакція нардепів

Тим часом нардепи почали критикувати рішення МЗС. Відмова у консульських послугах відріже українців на 10 років від країни, — таку гучну заяву зробив  у парламенті  Дмитро Разумков. В свою чергу оборонний комітет ВР хоче викликати керівництво МЗС для пояснень щодо свого рішення призупинити надання консульських послуг чоловікам за кордоном.

Водночас МЗС обіцяє привести у відповідність підзаконні акти, що регулюють діяльність консульських установ, до того часу як закон про мобілізацію в Україні набере чинності, ну а поки користуватися послугами чоловіки призовного віку — не зможуть.

Ну й не можемо не нагадати, що понад 4 мільйона українців проживають у країнах Європейського Союзу, це цифри станом на січень 2024 року, з них близько 860 тисяч — це дорослі чоловіки, це підрахувала база даних Євростату. Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців і є другою за кількістю українських біженців у Європі після Німеччини. Але що найголовніше потрібно памʼятати — в нашій країні триває війна й у першу чергу турбуватися потрібно про долю країни та тих, хто на фронті бореться за її незалежність.