Чому чоловіків пригнічує, коли жінки заробляють більше

Те, скільки ми заробляємо, може впливати на наш психологічний стан, особливо коли ми порівнюємо себе з оточенням - і це може негативно позначатися на психічному здоров'ї чоловіків.

"Зачіпає гордість, коли всі гроші заробляє твоя дружина", - каже Дейв, тато, який сидить вдома.

"Я, знаєте, "типовий чоловік", який має багато друзів-чоловіків… і коли кажеш їм, що сидиш удома, вони думають, що ти якийсь "жіночний", - додає Том.

Обидва вони брали участь у ґрунтовному дослідженні, в межах якого опитували чоловіків і жінок щодо того, як впливає на стосунки ситуація, коли саме жінка є основною годувальницею в родині.

Ще один учасник, Брендон, мав серйозні підстави почуватися дискомфортно: члени родини називали його "домашньою сучкою".

Це лише три приклади осуду, з яким стикаються чоловіки, які не працюють, а їхні партнерки заробляють гроші.

У дослідженні чоловіки казали, що почуваються осудженими - зокрема через те, що в суспільстві довгий час панувало уявлення, ніби саме чоловік має бути головним годувальником.

Але дедалі більше жінок заробляють більше за своїх партнерів-чоловіків, і це поступове зростання кількості годувальниць показує, що питання доходу має стійкий і глибокий вплив на динаміку відчуття влади як у родині, так і в суспільстві загалом.

Ключова причина, чому ці змінені сімейні моделі мають такий вплив, полягає в тому, що гроші тісно пов'язані з владою. Коли чоловіки не заробляють основні гроші в родині - але вважається, що вони мають це робити - це може спричинити відчуття безсилля, погіршення психічного стану й навіть збільшити ймовірність розлучення.

Загалом чоловіки все ще заробляють більше за жінок, а серед одружених пар із дітьми жінки беруть на себе більше догляду за дітьми й хатньої роботи - ця розбіжність спостерігається в усьому світі.

Частково це зумовлено гендерними очікуваннями, але іноді це також є економічною необхідністю - коли кар'єра партнера з вищим доходом має пріоритет, і жінки частіше працюють за гнучким графіком або менше годин.

Попри зростання кількості годувальниць, суспільні уявлення про оплачувану працю та ролі вдома змінюються повільніше. Навіть якщо жінка заробляє більше, вона все одно виконує більше хатньої роботи й догляду за дітьми, ніж чоловік із нижчим доходом.

І хоча серед деяких вікових груп спостерігається зростання підтримки гендерної рівності, чоловіки все ще виявляють менше задоволення, якщо їхня партнерка заробляє більше.

Зростає кількість досліджень, які показують, що якщо жінка заробляє більше, можуть постраждати чоловіча самооцінка та відчуття щастя. Але наскільки серйозна ця проблема? І що можна зробити, щоб допомогти чоловікам адаптуватися до нової реальності?

Для чоловіків навіть говорити про те, що їхня партнерка стала основною годувальницею, - своєрідне табу. Вони можуть підтримувати кар'єру дружини, але водночас відчувати, що не виконують "свою роль" як годувальники, бо досі панує багато застарілих уявлень про мужність.

Це особливо актуально, коли чоловіки стають татами-домогосподарями не з власного вибору, а через втрату роботи чи переїзд.

Гаррі Бантон, колишній консультант, а нині інфлюенсер із Сіднея (Австралія), нещодавно втратив роботу. Після цього він написав у соцмережах, що це вплинуло на його "цінності як чоловіка, чоловіка і батька".

"Тепер мені зрозуміло, чому в цій групі людей такий високий рівень депресії. Коли щось іде не за планом, це може бути справді спустошливим і ставити під сумнів твоє уявлення про те, що означає бути чоловіком", - написав Бантон.

"Я сподіваюся, що в моїй історії інші зможуть упізнати себе і зрозуміють, що їхня цінність не залежить від таких речей… Я майже відчуваю силу й натхнення у тому, щоб бути саме тим татом, яким хочу бути", - додав він.

Автор фото,Serenity Strull/BBC/Getty Images

Хоча Бантон позитивно сприйняв зміни у своєму стилі життя, він є прикладом того, як рівень заробітку чоловіка порівняно з партнеркою може впливати на психічне здоров'я.

Наприклад, нещодавнє дослідження гетеросексуальних пар у Швеції проаналізувало 10 років даних про заробітки та діагнози психічного здоров'я.

Дослідники виявили, що в той момент, коли дружини починали заробляти більше за своїх чоловіків, спостерігалося зростання кількості діагнозів психічних розладів серед чоловіків. Хоча загалом для всіх учасників, чиї партнери заробляли більше, кількість діагнозів зростала до 8%, для чоловіків ця цифра сягала 11%.

Демид Гетик, доцент кафедри економіки Даремського університету, який очолював це дослідження, розповів ВВС, що хоча сьогодні вже рідко прямо кажуть, що саме чоловік має заробляти більше, ці очікування все ще вкорінені.

Зростання психічних діагнозів у чоловіків, чиї партнерки почали заробляти більше, за словами Гетика, може свідчити також про зниження задоволеності стосунками, хоча його дослідження цього прямо не оцінювало.

Інші дослідження показують, що чоловіки, чиї дружини заробляють більше, мають вищу ймовірність зрадити - можливо, як спосіб повернення відчуття "маскулінності", яке, на їхню думку, поставлено під загрозу.

Дослідження вказують, що тиск на чоловіків бути годувальниками негативно впливає на їхнє самопочуття. Безробітні чоловіки мають вищий рівень депресії, ніж безробітні жінки. Одне з можливих пояснень - у жінок зазвичай ширше соціальне коло поза роботою. Тому домогосподарі часто виявляються більш ізольованими, ніж домогосподарки.

Щоб зрозуміти, чому добробут так тісно пов'язаний із заробітком, важливо зруйнувати поширений стереотип.

Жінок-годувальниць часто зображають як кар'єристок з високими доходами, але в багатьох парах це результат втрати роботи чоловіком, що спричиняє економічний стрес.

Це особливо поширено, зважаючи на те, що в таких парах середній дохід родини нижчий, ніж у парах з чоловіком-годувальником - відповідно до гендерного розриву в оплаті праці.

Через це Гелен Ковалевська, доцентка кафедри соціальної політики та науки Університету Бат, та її команда в дослідженні дійшли висновку, що у більшості країн недостатня державна підтримка для родин, у яких основною годувальницею є жінка, вони мають нижчий дохід і, як наслідок, більше психологічних проблем.

Не все так погано

Втім, коли чоловіки перестають займатися оплачуваною працею, це може позитивно впливати на родину. У Британії татусі зараз загалом проводять більше часу з дітьми, ніж раніше, і дослідження показують, що татусі-домогосподарі мають з дітьми якісніше дозвілля.

Очікувано, домогосподарі виконують більше обов'язків по догляду за дітьми, ніж чоловіки та жінки, які є основними годувальниками в сімʼї. Проте їхній внесок у хатню роботу зазвичай не зростає - він залишається приблизно рівним. В усіх інших випадках жінки виконують більше хатньої праці, згідно з даними Pew за 2023 рік у США.

Попри те, що в багатьох країнах батьківська відпустка мінімальна, коли чоловіки все ж беруть її, рівень задоволеності шлюбом зростає, як і їхня залученість у виховання дітей - навіть після повернення на роботу. Батьки, які беруть відпустку, мають кращі стосунки з дітьми, і ті, своєю чергою, ростуть у середовищі з більш справедливим розподілом домашньої праці.

Це формує їхні майбутні уявлення про гендерні ролі. Справедливіший розподіл обов'язків вдома також допомагає жінкам будувати кар'єру і збільшувати свій дохід.

Переваги для жінок від таких змін - ще ширші. Дослідження мексиканських родин виявило, що чим більше жінки мають можливостей працювати поза домом, тим більше вони отримують влади в інших сферах - зокрема, при ухваленні фінансових рішень. Іншими словами, фінансова автономія дозволяє їм впливати на своє життя, кар'єру і дохід.

Коли змінюються суспільні норми і стає звичним, що чоловіки беруть паузу в роботі заради сім'ї, це покращує добробут усієї родини.

Наприклад, у Швеції після запровадження відпустки по догляду за дітьми для чоловіків - так званого "батьківського місяця" - у 1995 році, перша хвиля чоловіків, які взяли цю відпустку, зіткнулася зі зростанням ймовірності розлучення.

Але коли у 2002 році відпустку збільшили до двох місяців, такого ефекту більше не було. Сьогодні шведські батьки обоє мають по три місяці батьківської відпустки, і рівень її використання чоловіками високий. Насправді в Швеції вже майже табу для татусів - не брати цю відпустку.

Попри більшу обізнаність щодо важливості розширення прав жінок, ставлення в суспільстві до цього залишається суперечливим. За опитуванням Ipsos від Королівського коледжу Лондона, наймолодше покоління - покоління Z (віком 18–28 років) - виявилося найбільш розділеним у поглядах.

Глобальне опитування майже 24 тисяч людей показало, що молоді чоловіки частіше погоджуються з тезою, що батько, який залишається вдома з дітьми, "меншою мірою чоловік". Так вважає 28% чоловіків покоління Z проти 19% жінок цього ж покоління. В усіх інших вікових групах ці цифри були нижчими. Із твердженням "Від чоловіків очікують забагато задля підтримки рівності" погодилися 60% молодих чоловіків та 38% жінок того ж віку. Серед бебі-бумерів ці цифри становили відповідно 44% і 31%.

Хіджунг Чун, професорка праці та зайнятості з Королівського коледжу Лондона і одна з авторок звіту, пояснює, що одна з причин таких поглядів - те, що молоді жінки сьогодні частіше отримують вищу освіту, ніж чоловіки.

Як наслідок, жінки у віці до 25 років у середньому заробляють більше за чоловіків. Вперше в історії у Великій Британії стало більше жінок-лікарів, ніж чоловіків.

Автор фото,Serenity Strull/BBC/Getty Images

"Ми справді бачимо багато ознак гендерної рівності в певних сферах", - пояснює Чун. Однак молодші покоління, можливо, не стикаються з тією ширшою нерівністю, яку й досі переживають багато жінок, - що може призводити до відчуття, ніби "хлопці відстають".

Ще одна причина розбіжностей у ставленні до рівності - це те, що уявлення про маскулінність змінюються, але не скрізь. Розі Кемпбелл, професорка політичних наук із Королівського коледжу Лондона - авторка дослідження, що виявило зростання розриву в поглядах на маскулінність, особливо серед молоді.

Наприклад, чоловіки й жінки розходяться у думці, кому сьогодні важче - чоловікам чи жінкам. Вона пояснює: "Фемінізм мав би означати гендерну рівність для всіх. Але оскільки в самому терміні є корінь feminine (жіночий), це може звучати так, ніби він виключає чоловіків".

Тому Кемпбелл виступає за відкриті розмови з молоддю, особливо у школах, про те, що означають поняття фемінізм і маскулінність.

"Ми маємо краще комунікувати з юнаками, ким є чоловік у сучасному світі, які в них мають бути рольові моделі", - каже вона.

Це особливо важливо на тлі зростання мізогінії в інтернеті, як це наочно показали в нещодавньому серіалі Netflix "Юнацтво" (Adolescence).

Попри всі ці виклики, останнє опитування Чун та її колег показує, що більшість усе ж погоджуються: досягнення гендерної рівності має значення. Також з'являється дедалі більше досліджень, які свідчать, що чоловіки починають переосмислювати маскулінність і батьківство - на користь турботи, емпатії та інших "м'яких" навичок, які раніше вважали суто жіночими. Тобто "чоловічість" вже не обов'язково означає "заробляти більше, щоб утримувати родину". Цю нову модель назвали "турботливою маскулінністю" (caring masculinities).

"Це не тільки про те, щоб робити "приємну" частину роботи, яка отримує визнання. Йдеться про занурення в непрості, виснажливі аспекти догляду", - каже Карла Елліотт, дослідниця гендеру з Університету Монаш у Мельбурні, Австралія.

Її дослідження свідчать, що участь чоловіків у практичному догляді сприяє розвитку у них турботливості. Водночас Елліотт зазначає: щоб ця нова модель маскулінності поширювалася, чоловіки повинні не лише брати на себе більше обов'язків з догляду, а й відмовитися від домінування та гендерної нерівності.

Деякі дослідники вважають, що державна політика, яка передбачає батьківську відпустку, - особливо ту, що цілеспрямовано виділена чоловікам, - допоможе їм більше зосередитись на турботі. Це, своєю чергою, може зменшити тиск на чоловіків як годувальників і дати жінкам змогу заробляти більше.

Оскільки політичні зміни потребують часу, один зі способів, яким кожен з нас може вплинути на ситуацію - це поширення позитивних меседжів про нове бачення ролей у суспільстві.

"Це велика можливість: якщо чоловік відчуває, що його самооцінка страждає через те, що партнерка заробляє більше, це чудовий шанс замислитися, чому саме, і поставити під сумнів усталені уявлення про гендерні ролі", - каже Елліотт.

Оскільки жінок-годувальниць стає дедалі більше, з часом цей економічний зсув може стати нормою. А отже, чоловікам у сім'ях із дітьми доведеться адаптуватися - наприклад, працювати більш гнучко і брати на себе більше обов'язків з догляду за дітьми. Це допоможе їхнім партнеркам у розвитку кар'єри.

І хоча ці зміни відбуватимуться поступово, нове ставлення до ролей може в підсумку зруйнувати стереотипну модель "чоловік-годувальник, жінка-домогосподарка", підвищити задоволення у стосунках і створити здоровіший баланс влади в парі.

Автор: Мелісса Гогенбум,BBC Future