Про неугодних журналістів, самодурство і житомирського «мера»

Сьогодні сталось те, що ще місяць тому важко було уявити – місцевих журналістів намагались не пустити до сесійної зали Житомирської міської ради.

Працівники муніципальної міліції не пускали ні журналістів, ні відвідувачів, посилаючись на усне розпорядження керівництва.Я чудово розумію, що Володимиру Дебою хочеться покерувати хоча б кимось, адже містом реально управляє чи то Рижук (як кажуть знаючі люди) чи то Боровець (такий висновок напрошується після аналізу ЗМІ). От наймаріонетковіший мер України хоча б муніципалами та покеровує – комплекс вгамовує. Поспішаю Вас засмутити, Володимире Михайловичу – муніципальна міліція формально Вам не підпорядковуються, адже є підрозділом відділу Державної служби охорони при УМВС України в області.

Хлопці (це я до муніципалів), з законної точки зору Вам до спини всі розпорядження пана Дебоя. До речі, а розпорядження було? (дуже хотів би побачити його текст). А от ви своїми діями цілком недвозначно порушуєте Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Ну і з п.1 ст. 171 Кримінального Кодексу України якось теж ознайомтесь.Про інцидент написала більшість житомирських інтернет-видань: Журнал Житомира, Житомир.info, Рупор Житомира, Житомир on-line, Дзеркало Полісся, 1-ий Житомирських інформаційний блог, Житомирська хвиля, Замкова гора, Моє місто, а також всеукраїнські медіа: Телекритика, Газета по-Українськи. Вочевидь матеріали пішли на радіо та у газети. А от телевізійники як то кажуть депутати – рубали лебедя, або ж по-простонародному – морозились. Їм, з якогось дива, дозволили працювати у залі.

Пригадалась чорнушка про три сорти зразка 2004 року.Про самодурство, згадане у заголовку. Якось пану Д. мав необережність подати руку один з працівників міськвиконкому. Через 5 хвилин цей працівник та його керівник отримували у мерському кабінеті «пістонів» за таку «хамську» поведінку. Як продовження теми, пан Дебой на одній з нарад поставив перед підлеглими вимогу – зустрічати його високорангову персону… вставанням. Як дітки у школі. Ех, не помилився я щодо комплексів. Явно не помилився…

Також у мене питання до начальника управління по зв’язках з громадськістю. Пані Ольго, скажіть будь-ласка, Ви будете виправдовувати вочевидь незаконні дії свого нового керівництва чи залишитесь опозиціонеркою? В душі )

До речі, цілком слушне зауваження колег про те, що ЗМІ не отримують текстів проектів рішень. Знаю, Ви зараз скажете те, що кажуть всі чиновники, коли розпочинають міжкабінетний футбол – грошей нема. Ну, добре, - тоді розсилайте проекти в електронному вигляді! Готовий провести тренінг з користування розсилкою. Ви ж знаєте – можу)

Насамкінець. Все одно не розумію навіщо? Навіщо меру загризатись з доброю половиною житомирських журналістів прям на старті? Ми ж все одно потрапимо, знімемо, запишемо і напишемо. Тільки тепер окрім професійного обов’язку у нас буде ще й особиста мотивація бути більш настирливими при пошуку джерел інформації. Ми ж далебі не український виборець, який як папір – стерпить все…