Сьогодні: Чт, 21.11.2024 19:05:41
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Игорь Иваницкий |
Собача радість
Автор: Іваницький Ігор Миколайович, 21.02.2010, 19:35:37
|
Игорь Иваницкий
все статьи автора
|
Тихо пырпснули калитки…
это, видно, Маргарытки.
Ну-ка спрячусь я в кусты:
Ну-ка спрячусь я в кусты:
Маргарытки, это ты?
(«Фауст», альтернативний переклад)
Мы к вам, профессор, и вот по какому делу
(vox populi)
З конверту, на диво, не висипався білий порошок, натомість висунулись три листочки стандартного формату – копії якихось документів. Не дуже якісні копії, хоча…(vox populi)
Вимушений зробити невеличкий відступ.
У своїй практиці мені нерідко доводиться користуватися подібними копіями, але, на відміну від цього випадку, я у діях і висновках своїх спираюся лише на таку інформацію, джерело походження якої мені відоме і сумніву не викликає. Анонімки ж, підметні листи тощо – в кращому випадку «беру до уваги». Що й зрозуміло – сьогодні будь-який школярик у «фотошопі» намалює вам яку завгодно «копію», і до свинячої голови припасує собачий хвіст. Так і згадані листочки…
Відразу попереджаю будь-кого, кому здасться, що нижчевикладене чимось зачепить його «честь та гідність»: якщо документу такого в природі не існує – я з радістю надам згаданим у ньому суб’єктам можливість для належного спростування, як то передбачено законодавством. В разі ж, якщо то не є підробка… власне, ніц незаконного у ньому й не вміщено? а такі поняття, як етика, мораль тощо… у вас – своя мораль, у безлічі Шарікових, Басікових, Жучкіних та інших гібридів від поєднання ницих шавок з кабацькими балалайочниками – своя. На кожний випадок життя – зручна і перспективна з дрібно-прагматичних міркувань.
Окремою ж формою такої, з дозволу сказати, моралі – є «мораль революційна».
Никогда бы не подумал, что поле чудес так похоже на помойку
(зі спогадів про «світле майбутнє»)
(зі спогадів про «світле майбутнє»)
Так воно в природі ведеться – не скаламутивши тихе озерце, і не дізнаєшся – скільки мулу ховалося в його глибинах. Цьому процесу притаманна одна закономірність – довго-довго ще багнюка та буде осідати… до чергового скаламучування. І, що характерно, хтоб не каламутив – багнюка завжди залишається однаковою, «що виросло…». Останніми місяцями не без якогось мазохістського задоволення чи не щодня зауважую: все це вже було. П’ять років тому. І чим бридкіша деталь – вчинок, подія, тенденція – тим точніше вони відтворюються.
Але повертаюсь до вже згаданого листа-попередження. Анонімного. Хоча, на перший погляд, із зовсім не анонімним вмістом: банківські, контактні та вихідні реквізити, реквізити виконавця і особи керівника, чий підпис зображено знизу бланку, логотип Партії Регіонів зверху – все виглядає досить достовірно. І до всього цього прилаштовано текст: начебто розпорядження № 696 від 11 лютого 2010 року, адресоване першим заступником Житомирського обласного виборчого штабу керівникам окружних та районних виборчих штабів тієї самої Партії Регіонів. Розпорядження і додатки наступного вигляду:
Але повертаюсь до вже згаданого листа-попередження. Анонімного. Хоча, на перший погляд, із зовсім не анонімним вмістом: банківські, контактні та вихідні реквізити, реквізити виконавця і особи керівника, чий підпис зображено знизу бланку, логотип Партії Регіонів зверху – все виглядає досить достовірно. І до всього цього прилаштовано текст: начебто розпорядження № 696 від 11 лютого 2010 року, адресоване першим заступником Житомирського обласного виборчого штабу керівникам окружних та районних виборчих штабів тієї самої Партії Регіонів. Розпорядження і додатки наступного вигляду:
Мы оперу, мы оперу, мы очень любим оперу...
(громадянська позиція)
(громадянська позиція)
Відразу згадався бородатий анекдот:
- Що пишеш?
- Оперу.
- О! Про що?
- Та про сусіда…
- А про мене напишеш?
- Чого ж не написати, опер казав – про всіх писати.
- Що пишеш?
- Оперу.
- О! Про що?
- Та про сусіда…
- А про мене напишеш?
- Чого ж не написати, опер казав – про всіх писати.
Я тебе покажу т-твою мать!
(з теорії управління)
(з теорії управління)
Що ж, нічого дивного – нова мітла, ще не всівшися на держаку, збирається розчищувати хату під себе, і починає, як то зазвичай – з «нелояльних», поперше серед тих, що попригрівалися серед усіляких там «еліт» та інших «правоохоронців». Бо ж «Право» відтепер є власністю нового хазяїна – ось він і покаже, як його правильно «охороняти» – міліції, прокуратурі, судам та СБУ – партія усіх навчить «как родину любить».
Эх, ты наша доля! Мы вернулись с поля,
А вокруг гуляет недобитый класс.
Эх, скажи-ка, дядя, для народа ради -
Никакая контра не уйдет от нас.
А вокруг гуляет недобитый класс.
Эх, скажи-ка, дядя, для народа ради -
Никакая контра не уйдет от нас.
Було. П’ять років тому вже було. Когось – більш достойного, або просто необережного - «вичистили», хтось – хитріший – залишився, бо швидко зорієнтувався і «стуканув» на колегу або сусіда першим. А хтось – «из грязи в князи», не без того. Взагалі, феномен «стукачества» у вітчизняній історії… певно то якась хитра хромосома у нашому генетичному коді є, що тихенько чекає свого сучого «звьоздного» часу… тому й зчиняється раз від разу селом, містом, країною – оте вже звичне «гав-гав-гав», що за ним лише саме чутливе вухо здатне почути тихий шелест паперу, на якому пишуться доноси, і невпинне «тук-тук-тук» нових Шарікових… так, ледве не забув про цуциків.
З неабияким задоволенням побачив своє прізвище під номером один у вищезгаданому першому додатку – як не крути, а от вже й до «еліти» потрапив. Щоправда, з посадою стукач поплутав – в наступному стовпчику визначивши мене – головного редактора «КРОК Радіо» Ігоря Іваницького (і коли вони вже навчаться назву радіостанції писати хоча б без риски?) – директором. А от з вмісту наступних стовпчиків – я такі щиро порадів, ну вчитайтесь уважно: «Публичная позиция во время выборов – Ненависная к «Партии регионов» бандитам и кандидату Януковичу В.Ф.» - цікавий об’єктний ланцюжок… чи то не підсвідомість так пробила автора доносу?
Варто зауважити, що то вже не перша спроба «пограти на нервах» наших – тими ж днями, коли, якщо вірити отриманим «копіям документів», апофігей стукачєства відбувався – позаминулих п’ятниці і суботи, - в одному з обговорень абсолютно, на перший погляд, нейтральної інформації – на мою особисто адресу було опубліковано низку погроз недвозначного характеру, як зазвичай – опубліковано анонімно. Далебі, мені не звикати – п’ять років тому так само погрожували, навіть і стріляли – та й то не перший і, як відомо, не поодинокий досвід.
А згадав я тут про це лише з однієї причини і з однією метою.
Двадцяті роки минулого століття, тридцяті, періоди «культа личности», «застоя»… своє легендарне «Собаче танго» Тризубий Стас проспівав у 1990-му, а в 98-му вже й мені знову довелося почути про існування хитрих «списків», що ж його й казати про 2002-й, 2005-й та сьогодення… взагалі, чи доречно намагатися розрізняти «білих», «червоних», «помаранчових» або «блакитних»? якої б масті не була, але собача… перепрошую – революційна, мораль – вона незмінна: хочеш мати кістку – служи і гавкай…
Одного лишень шавки не враховують – що рано чи пізно викрутаси «революційної доцільності» можуть перервати таку блискучу кар’єру, і не дожити їм до сивого волосся на хвості, коли раптом пану заприндиться:
А давай, Шарик, мы тебя продадим.
(політичний маркетинг)
Аудіоверсія статті (значно веселіша – посміхніться):
«Всерйоз про головне» від 20.02.2010р., «КРОК Радіо» - 102,2МГц
Автор: Іваницький Ігор Миколайович, редактор рубрики "Игорь Иваницкий" на ЖЖ.info
http://krokradio.zt.ua/igor/
Игорь Иваницкий | 21.02.2010 | Переглядів: 5947 |
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Идиотизм+ умение печатания оказывается пользуется повышенным спросом в "Украине - для людей"...
И какое, позвольте спросить, отношение к вышесказанному могут иметь личные позиция и действия руководителей милиции, прокуратуры, судов, СБУ, гос.администраций? не говоря уж о т.н. "элите"... Лично я не вижу иного смысла, кроме как предполагаемое потенциально возможное "принятие мер". Партия - выше Государства? Ничего не напоминает?
Видимо, очень спешили поведать о "контрагитацыонной" деятельности автора. Ты пассатри, ишь "контра" разгулялась! Безпрерывная цензурное!
Боюсь подумать... а вдруг вы еще даже Януковича в янтаре себе не купили?!
Ответ: не купил, каюсь... дених нет )
Нуу, насправді розпорядження абсолютно типове. По подібній (навіть дещо складнішій) схемі хід виборів аналізується у всіх політпартіях (принаймні, в тих, до яких я мав стосунок). Тому не новина ну ваабщє.
З іншого боку цікавість і ржач викликає стилістика, граматика і аналітичні здібності писаря )))
А ряд
Ненависная к «Партии регионов» бандитам и кандидату Януковичу В.Ф - це взагалі шедевр)) В лапки взято саме те, що потрібно взяти у лапки)
П.С. От цікаво, наступлять наші голубі на одні з принципових помаранчевих грабель чи ні?
Ответ: А як же! як не наступити )))))
P.S. Вчора щиро поржав з коменту, дякую )
Просім решту списку. Ну попіарились Ви вже, дайте тепер паржать.
Ответ: нимагу, Заратустра не позволяет )
P.S. насчет "пиара" - не без того, только это не я - это вы и вам подобные всё никак обо мне забыть не можете... вот и пиарите-с... пиши исчо ;)