Маленькі «шестирічки», схвильовані та вражені святом Першого Дзвоника ще не підозрюють, яке навантаження чекає їх у стінах школи.
Крім незвичного тривалого сидіння за партою, адаптації до нового колективу, їх чекає над-розумна програма, засвоївши яку, маєш всі шанси стати вундеркіндом або навпаки «чокнутись» від науки.
Теперішні першокласники мають вивчати українську, англійську, а з другого класу ще й російську мову...
Так, наприклад у житомирських другокласників російська мова за розкладом двічі на тиждень. І це незважаючи на той факт, що обласна рада ще не розглядала мовне питання. Житомир – невелике обласне місто, де понад 70% населення є вихідцями з навколишніх сіл та райцентрів. Отже, їх рідна мова – українська. Для чого семирічним дітям, які вивчають українську та англійську мову, ще й на додачу російська? Для повної каші в голові? Зауважу, як філолог, що мова – предмет не простий і дається багато кому з труднощами. Це лише в перших класах букви й звуки, а далі графеми, фонеми, лексеми, морфеми, частини мови і т.д
Завдяки появі російської мови у розкладі значно збільшується фізичне і розумове навантаження на дитину, адже їй тепер потрібно буде ще й працювати над каліграфією чужої мови. У зв’язку з цим в другокласників маже щодня по 5 уроків. Натомість майже зникли уроки образотворчого мистецтва, трудового навчання, Я і Україна, музики (по 1 уроку на тиждень). В Міністерстві Освіти вирішили, що творчий розвиток дитини: малювання, ліплення та співи мають менше значення чим вивчення «великого могучого руского язика». Надодачу дітям 2 –А класу роздали робочі зошити з геометрії, а з наступного року в них буде інформатика…
Говорити про здоров’я цих дітей просто зайве. Наше покоління йшло до школи виключно в сім років, а в першому класі діти мали змогу ще й поспати. Англійську ми вивчали з 5 класу, ходили всі на хор, працювали на шкільному городі… Але як і мільйони радянських дітей змушені були вивчати російську мову. Витрачати на це час, зусилля.
Радянського Союзу вже давно немає, як і немає в українських дітей та їх батьків права відмовитися вивчати російську мову. Я не українофоб, але чому якісь донецькі дядьки повинні змушувати мою дитину, яка росте в Україні, в родині якої з діда - прадіда розмовляли українською, вивчати чужу їй мову? Це має бути добровільно чи факультативом.
У нас настільки велике засилля російської мови що для дітей не є проблемою її розуміти. Але вивчати це інше – це тисячі уроків, сотні зошитів, десятки іспитів. Навчаючись в університеті за спеціальністю «українська мова і література», ми, студенти філологічного факультету, були змушені вчити ще й на додачу російську мову. Цілих три роки. І хоча у мене з російської в дипломі п’ятірка, а з української – четвірка, я до цих пір не розумію навіщо ми так даремно витрачали час. Адже більшість випускників роз’їхались по селах викладати українську, відмінники – продають побутову техніку…
Цей маразм з мовою показує наскільки слабка громадськість. Любов до України, української мови, поняття «соборності» – це суцільний кітч у вустах влади та й самих громадян. Спробувавши підняти мовне питання в батьківському колективі, я зіштовхнулася з шаленим опором батьків. Одна мама заявила, що це лише на користь дітям знати ще одну мову. Мовляв, все в житті може пригодитися. Але з такою мотивацією можна вивчати й китайську чи французьку, хоча насправді пригодиться скоріше за все знання англійської.
Інша мама впевнена, що дітей треба завантажувати якнайповніше, аби вони взагалі не мали вільного часу. Завантажувати спортивними заняттями чи розвивати творчі інтереси або змушувати сидіти згорбившись над нескінченними зошитами, взагалі – то різна справа. Решта батьків стояли мовчки, осторонь, по – холопськи боячись щось промовити.
Як показує практика, сьогодні ринок праці потребує кардинально нових знань та вмінь. Робочі професії зникають, у них немає потреби. Так як і не має жодної потреби вивчати російську мову, бо твоє володіння нею не дає абсолютно ніяких переваг. Та й кого можна здивувати російським суржиком?
Інститут Горшеніна до Дня Незалежності провів соціологічне дослідження серед 3000 дітей, задавши питання: "Яка мова Вам потрібна для вдалої кар'єри?" 91, 5 % дітей назвали англійську мову.78,8% дітей вважають, що для вдалої кар’єри необхідно володіти українською.Це не дивно, бо досконале володіння українською мовою завжди надає людині вищого статусу та професійних переваг. Так що учіть своїх дітей української мови і не пускайте до школи занадто рано!
http://cs308921.userapi.com/v308921347/29f0/_0Ea34rYrOQ.jpg
В "русские" классы отбоя желающих не было.
Мои дети изучают по три языка ( немецкий, английский и латынь - немецкий, английский и французский). И это при том, что учатся они не на родном языке. Никаких признаков перегрузки и близко нет.
Моё поколение тоже учило по три языка и никто не перегрузился...
Так что, извините, но эта статья - набор глупых аргументов против русского языка.
Трудове да замість стандартних двох вже другий рік один урок на тиждень. Але замість нього зарубіжна література. Де вивчають не російські твори - а в минулому році була маразматичка нкижка з уривками різних зарубіжних авторів. Я немаю нічого проти тих авторів - там досить хороші книги дитячі. Я проти самоі подачі. Коли замість того - щоб за рік прочитати повністю того ж Вінніпуха чи про краіну ОЗ. З п"ятнадцять творів маленькими уривочками.
Про я і Україна. Цього предмета більш чим достатньо раз у тиждень. Ви ще забули що крім ньго є ще Основи здоров"я. А з 3-го ще якийсь предмет Я і всесвіт. Як на мене ці всі предмети можна булоб об"єднати в один. І однієї години в тиждень для них всіх більш ніж достатньо.
Аффтар думает, что рус языку станут учить так, как она выучилась украинскому. Если этот текст ее читает настоящий филолог укр языка , то он наверняка рыдает. И ведь это филолух в какой-то школе учит детей своему колхозному суржику.