Працівники Житомирського виконкому не вміють писати диктант

Виконавчий комітет Житомирської міської ради всіляко намагаються уникнути виконання свої прямих обов’язків та функцій передбачених чинним законодавством України. Одним з таких болючих мозолів для житомирських чиновників, чомусь, став Закон України «Про доступ до публічної інформації». Вже неоднарозово доводилось чути зневажливі відгуки міського голови про малу значущість цього нормативного акту, наслідуючи якого ряд посадових осіб Житомирського виконавчого комітету «плювали» на норми закону.

Описані нижче події є прикладом невігластва працівників відділу по роботі зі зверненнями громадян Житомирської міської ради, щодо опрацювання запитів на інформацію.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. (ч.1 ст.19 ЗУ «Про ДПІ»)

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. (ч.3 ст.19 ЗУ «Про ДПІ»)

Мені неодноразово доводилося подавати запити на інформацію, як у письмовому так і електронному вигляді. Цього разу, за збігом обставин, вирішив зробити це за допомогою телефону. Зателефонувавши за номером, вказаним на сайті Житомирської міської ради, у розділі Доступ до публічної інформації, наткнувся на неусвідомлення працівником відділу по роботі зі звернень громадян мого «нахабного» прохання прийняти запит на інформацію. Спочатку мені дали номер начальника відділу, з яким потрібно було це узгодити. На другий дзвінок, поклали слухавку, пересвідчуючись особисто чи дозволяє начальник відділу прийняти подібний запит. Лише з третьої спроби в мене прийняли прохання надати інформацію. Здавалося б з горем навпіл, задача виконана. Здавалося мені так до того моменту поки не отримав відповіді на свій запит.

Інформацію, що в ньому наведена, взагалі, було важко асоціювати зі змістом моїх запитань. Що стало причиною такого викривлення інформації вдалося розібратись не зразу. Перш за все на думку прийшло, що це банальна відписка, яких було сотні до того. Чиновники, що не бажають надавати ту чи іншу інформацію, спроможні віддрукувати сторінки тексту, що абсолютно не стосується справи, але на їх думку, є гарною завісою відмови. Прояснити ситуацію допомогла копія самого документу, що був зареєстрований під видом мого запиту.

Втексті запитань було упущено, по невідомих причинах, кілька ключових слів. І здавалося б довести їх попередню наявність в формулюванні можливості немає, адже запит подавався по телефону, іншої копії тексту, що підтвердила відмінність від варіанту записаного працівником міськради немає. Проте, при третій спробі подати запит за допомогою телефону, зіштовхнувшись з небажання задовольнити моє прохання в перших двох, я вирішив супроводжувати свою розмову записом на диктофон. Саме на цьому записі чітко відтворено ті три «оковиті» запитання які «не спромоглась» записати працівник відділу по роботі зі звернень.

Порівнявши дві версії запитань помітно, що пропущені слова «ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ», у перших двох запитання, та «ДОКУМЕНТІВ НА ЗАДОВОЛЕННЯ», у другому та третьому запитаннях, кардинально змінюють зміст запитань.

Що ж є істиною причиною даного казусу, не знання своїх функцій та відсутність навиків написання під диктовку чи вперте переконання за жодних обставин ухилитись від виконання норм ЗУ «Про доступ до публічної інформації»?

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. (ч.1 ст. 2 ЗУ «Про ДПІ»)

Дана прозорість покликана сформувати довіру та продемонструвати чесність розпорядників інформації. Та чи то не розуміючи того, чи то не будучи настільки чесним, щоб стати відкритим, Житомирський виконком продовжує порушувати норми ЗУ «Про доступ до публічної інформації»