В Житомирі будують завод-вбивцю?

Власне, мені завжди було цікаво, наскільки далека влада від реалій життя простих громадян. У чому вимірюється ця відстань? Невже вони народжуються заможними та черствими чиновниками? Іноді стає страшно від того, що купка мужів, маючи гроші та владу вирішує долю мільйонів. А при цьому «фільтрує і коректує» дані, щоб народ, а в потенціалі виборець, проковтнув інформацію, зробив потрібні висновки і заспокоївся, відклавши в сторону вила…

Компанія "Полімекс-Мостосталь Україна" вже третій рік поспіль будує новий завод по антикорозійній обробці металоконструкцій методом гарячого цинкування по вул. Корольова, 132. За інформацією офіційного сайту завод – потужністю 50000 тонн на рік – буде зданий в експлуатацію в першому кварталі 2012 року. Технологічна лінія оснащена ваннами розміром 13,0 х 1,6 х 3,3м, дозволить оцинковувати металоконструкції габаритами 12,8 х 1,5 х 2,9м і максимальною масою 9 тон. Це буде найбільший завод з цинкування серед існуючих на території України.

Місце інвестори вибрали, із їхньої точки зору, дуже вдале. З точки зору житомирян – абсолютно неприйнятне. На перший погляд підприємство-гігант дасть обласному центру кілька сотень робочих місць. Проте попри робочі місця та сплату непоганих коштів до міського бюджету (це ще не відомо) окрім усіх інших шкідливих речовин, тридцятий елемент періодичної таблиці Мендєлєєва у величній кількості потраплятиме не лише до організму працівників підприємства, але й впливатиме на здоров’я мешканців прилеглих територій. А термін життя цих бідолашних, що не доживатимуть й до 50-ти років, стане нормою.

Де металообробка, там відходи, швидше за все, для нас шкідливі – так думає будь-який необізнаний. І має для цього всі підстави. Чи передбачає технологічний цикл нейтралізацію цих відходів – питання наступне. Очищення стічних вод від іонів цинку досить дорога технологія, що вимагає будівництва очисних споруд, які ніхто будувати не збирається…

Кісткою у горлі для "Полімекс-Мостосталь Україна" довгий період стояло питання оренди землі на якій він розміщений. Ще весною на сесії міської ради депутатський склад мав вирішити це питання для завода-вбивці.

«На сьогоднішній день ми фактично розпочинаємо процес легалізації підприємства невідомо якого, невідомо якого рівня небезпеки. Є встановлений порядок - спочатку проектна документація її погодження та експертиза у всіх відповідних службах. Я просив не багато, я просив одного - проект локальних очисних споруд, відповідне погодження в екології і санепідемслужби. Якщо ми отримаємо хоча б це, то будемо знати, що ми не є співучасниками ще одного отруєння людей в масовому порядку» - фактично благав не підписувати вирок житомирянам депутат міської ради Ігор Іваницький.

Власне, попри усі спроби захистити житомирян від отруєння шкідливими речовинами Іваницького не підтримали. Голосували «ЗА» і жінки, і «борець за добро та справедливість» ВО «Свобода», і «Фронт змін». Власне, бомба заповільненої дії була запущена.

Мені не раз доводилося чути гарячу промову в захист такого ж гарячого оцинковування. І звучала вона досить переконливо. Навіть представник компанії "Полімекс-Мостосталь Україна" на тій горе-сесії пообіцяв депутатам безкоштовну поїздку до Польщі. Мовляв для тих, хто бажає побачити, як добре жити по сусідству із заводом. Думаю, це виглядатиме так: виберуть «потрібних» чиновників, повозять польськими містами і селами, покажуть красиву картинку, нагодують, напоять, а кому й в кишеню покладуть…

Я не думаю, що хтось проти розвитку промисловості, але не у тому випадку, коли потенційно небезпечний завод будують практично в житловому масиві. Якщо так хочеться, будуйте там де вільна економічна зона, поблизу сіл немає, а обласний центр знаходиться на пристойній відстані.

Готуючи матеріал до друку, за фаховим коментарем я звернулась до столичних спеціалістів, адже місцеві екологи просто побоялися б коментувати цю ситуацію.

«При використанні технології гарячого цинкування окрім цинку в атмосферу потрапляє ще цілий «букет вітамінів» – пари соляної кислоти, двоокис сірки, двоокис азоту, аміак, інертний пил. Це при тому, якщо в проектній документації передбачені необхідні очисні споруди, вузли і агрегати, і вони справно функціонують! Давно відомо, що технологія гарячого цинкування методом занурення виробу в розплавлений метал є джерелом негативної дії на місце існування і здоров'я людини і вимагає відділення від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Хотілося б детально ознайомитися з розрахунками розсіювання викидів в атмосферу для всіх забруднюючих речовин. Швидше за все цей завод буде відноситься до підприємств першого класу з розміром санітарно-захисної зони – 1000 м. Означає в радіусі 1000 метрів від підприємства люди мають бути відселені в безпечні місця. Окрім цього, підприємства I класу, що мають санітарно-захисну зону 1000 м і більше, мають озеленювати не менше 40% її території з обов'язковою організацією смуги деревинно-чагарникових насаджень з боку житлової забудови» - розповідає еколог Тарас Леонченко.

Крім того, підвищений вміст цинку може принести нашому організму велику шкоду. Це порушення функцій імунної системи, аутоіммунні реакції, порушення стану шкіри, волосся, нігтів, хвороблива чутливість шлунку, нудота, ослабіння функцій найважливіших органів — передміхурової залози, підшлункової залози, печінки. РАК!

Розумію, людям потрібна впевненість у завтрашньому дні, робота, аби жити в рідному місті, виховувати дітей. Але кому потрібні будуть ці робочі місця, якщо працювати буде нікому?

Далі буде…