Як це бути на іншому кінці землі? Які перші враження, коли ступили на Індонезійську землю?
Я була в шоці від Балі! По-перше, ще так далеко в своєму житті, я не мандрувала. По-друге, потрапила в зовсім інший світ. Кардинально інший. Починаючи з краси навколишнього середовища, закінчуючи радістю людей, котрі оточують. До хорошого швидко звикаєш. Тому, десь на день другий, я закохалася в цей острів! І я обов’язково планую ще сюди повернутися, але вже всією сім’єю.
Моє серце заполонили безкрайній Індійський океан, просторі пляжі, дикі джунглі, тварини, які живуть та взаємодіють з жителями, усміхнені щирі люди, смачна їжа, та як не крути, бюджетні ціни.
Розкажіть про традиції, які вразили у місцевих?
Вражаюча, як на мене, традиція у балійців - це ставлення до релігії. Вони сповідують індуїзм. По-правді сказати, здивувало масове поклоніння богам, постійні молитви, обряди, жертвоприношення та шанування сил природи — води, повітря, вогоню та ін. У них, на острові нараховується понад тисячу храмів. Діючих! Де проходять обряди та молитви. Певно, це пов’язано з релігією, але місцеві жителі надзвичайно життєрадісні, добрі, відкриті та щирі. З не найкращою економічною ситуацією, люди живуть повноцінним щасливим життям. Настільки щирих, відкритих та посміхнених людей, в одному місці, я ще не зустрічала. Навіть більше скажу, що за місяць часу я не зустріла злого балійця.
Я знаю, що у вас нещодавно завершилися зйомки кліпу «Ча-ча-ча». Чому саме на Балі?
Це все друзі. Мають вплив, але добре, що позитивний). Товариш, Ярослав Савчак, фотограф - був двічі на Балі та збирається втретє. Коли ми побачили кадри з його попередніх подорожей, зразу вирішили - летимо. Питання було лише: коли? Спочатку була ідея просто втекти від наших морозів та снігу і прилетіти сюди відпочити взимку. З часом з’явилося бажання зробити ще гарну фотосесію та зняти матеріали для лірик-відео. А в кінцевому результаті вийшло так, що прилетів, наш режисер Володимир Шурубура. Відзняв нам дві повноцінні відеороботи. Бо вирішили, що гріх в такому красивому природньому оточенні, зняти лише одну роботу.
Наскільки не дешеве задоволення мандрувати в Індонезію?
Нонсенс – дуже і не дуже дешево. Вибачайте за тавтологію. Найвитратнішим, звісно, є дорога квитки на літак. 15 годин у небі, не дешеве задоволення. Ціни на одного коливаються в межах 1 тис доларів. А тепер руйнуватиму міфи, оскільки на самому Балі все дуже бюджетно. Оренда житла, на будь-який смак, і гаманець. Від кількох доларів за ніч до сотень доларів вілла за місяць. Продукти, це взагалі окрема казка! Все свіженьке з дерева/саду/джунглів/океану, і невимовно смачне. Національний транспорт острова - скутер. Доволі мобільно, зручно, з вітерцем та дешево. Кілька доларів на добу. Але воно вартує, щоб побачити захоплюючі види з різних куточків Балі.
Ви поїхали на місяць, вдвох з чоловіком. Як наважилися залишити синів у Львові?
Я шалено сумувала за дітьми! Десь трохи розчаровувалася, що не взмозі показати їм те, що бачу зараз я. І журилася, що не можу розділити ті емоції, котрі отримувала. Мандри - безцінний досвід. Вони відкривають очі на одне, а закривають на інше, зовсім не важливе. Я дуже прагну, щоб діти досліджували континенти у подорожах. І для цього потрібно зараз працювати батькам. Я взяла серйозний темп у кар’єрі, поставила значні цілі, і вправно їх досягаю. Тому не можу скидати оберти, а сім‘я в цьому підтримує. І сини теж) Впевнена, що наздожену упущене з ними.