Голокост: як нацисти змушували євреїв працювати в газових камерах і крематоріях

Їх називали зондеркоманди - це члени спеціального підрозділу, створеного нацистами для роботи в таборах смерті, як-от Аушвіц-Біркенау, під час Голокосту.

Увага: стаття містить зображення мертвих тіл та описи масових вбивств

Але вони не були німецькими військовими чи навіть союзниками.

Загони зондеркоманд складалися з єврейських в'язнів, депортованих до Аушвіца з 16 різних країн. Їхня праця живила нацистську машину вбивства.

"Я працював у крематоріях. Я переносив тіла людей з газових камер до печей", - розповідає Даріо Габбаї.

Колишній в'язень концентраційного табору Аушвіц був одним з останніх очевидців "остаточного розвʼязання єврейського питання" - нацистського плану знищення євреїв у Європі. Внаслідок цього вбили шість мільйонів євреїв.

Автор фото,Getty Images

Комплекс Аушвіц-Біркенау є місцем найбільшого масового вбивства в історії людства. За різними оцінками, там вбили 1,1 млн людей, з яких понад 90% були євреями. Це більше, ніж загальна кількість смертей Великої Британії та США за всю війну.

Аушвіц-Біркенау остаточно звільнили радянські війська 27 січня 1945 року. Зараз цей день є Днем пам'яті жертв Голокосту.

Жіноче волосся

Члени зондеркоманд були змушені допомагати в процесі вбивства. Самі вбивства здійснювали гітлерівські елітні воєнізовані загони, відомі як СС.

А члени зондеркоманд мали оглядати тіла перед кремацією - шукати золоті зуби або приховані цінні речі.

Автор фото,Getty Images

Габбай мав конкретне завдання стригти та збирати волосся вбитих жінок.

Десятиліттями пізніше він розповів про свої відчуття американській організації USC Shoah Foundation, яка записувала інтервʼю з тими, хто пережив Голокост.

"Я казав собі, як мені вижити? Де Бог?" - розповідав Габбай.

Один поляк порадив йому бути мужнім, і він сприйняв цю пораду серйозно.

"Я сказав собі, я робот… заплющ очі і зроби, що треба, не вимагай зайвого".

Свідчення

У 1980-х роках ізраїльський історик Голокосту професор Гідеон Грайф почав досліджувати історію зондеркоманд.

Автор фото,Gideon Greif

Доктор Грайф задокументував досвід 31 члена зондеркоманд у своїй першій книзі про них "Ми плакали без сліз".

Одним із тих, з ким говорив доктор Грайф, був Яаков, брат Даріо Габбая.

Яаков, побачив двох своїх двоюрідних братів, яких привели до газової камери. Він наказав їм сісти ближче до місця випуску газу для швидкої безболісної смерті.

"Чому вони мали так страждати?" - пізніше сказав він доктору Грайфу.

Автор фото,The State Museum Auschwitz-Birkenau

Йозеф Закар був першим із членів зондеркоманди, якого зустрів доктор Грайф у 1986 році. Його часто направляли працювати туди, де жінки мали роздягатися.

"Я відвертався, щоби вони не ніяковіли", - розповідав Закар.

Шауль Часан мав діставати тіла загиблих із газової камери та складати їх у ліфти, які відвозили їх до крематоріїв. Він розповів доктору Грайфу, як намагався, щоб тіла не тягли через бруд і сміття на підлозі газових камер.

Інші члени зондеркоманд бачили, як група оголених польських дітей почала співати Shema Yisrael, єврейську молитву. Після цього вони слухняно зайшли в газову камеру.

Ями для спалення тіл

Ізраїльський меморіал Голокосту "Яд Вашем" розповідає, що вбивств побільшало після початку депортації угорських євреїв у травні 1944 року.

"Всього за вісім тижнів близько 424 000 євреїв депортували до Аушвіц-Біркенау".

Автор фото,The State Museum Auschwitz-Birkenau

Швидкість убивств значно перевищувала можливості крематоріїв. Але німецький офіцер, відповідальний за крематорії, Отто Молл, був невблаганним і наказав зондеркоманді викопати ями для спалювання.

Таємна фотографія, зроблена одним із членів зондеркоманди, чітко показує, як тіла спалювали у ямі просто неба. Пізніше знімок став цінним доказом того, що відбувалося в таборі.

Невдале повстання

Зондеркомандам давали відносно більше їжі й у них були кращі умови проживання, ніж у решти в'язнів, які отримували лише водянистий суп.

Але ця робота мало захищала. Кожні шість місяців нацисти вбивали членів зондеркоманд і залучали новобранців.

Нацисти застосували безліч покарань, щоб викликати страх. Членів зондеркоманд розстрілювали, кидали у багаття, катували, били, тягали голими по гравію.

Автор фото,Getty Images

"Вони були в стані постійного шоку. Вони бачили, як щодня вбивали тисячі євреїв. Це було великим випробуванням залишитися в живих", - каже доктор Грайф.

Їх також розміщали окремо і за ними весь час спостерігали. Проте одного разу вони спробували дати відсіч. Ця подія відома як повстання зондеркоманд.

"Два брати взяли участь у плануванні суботнього повстання 7 жовтня 1944 року. Це було єврейське повстання. Це була історія мужності. Її слід написати золотими літерами", - каже доктор Грайф.

Того дня деякі в'язні зондеркоманд напали на своїх охоронців СС, використовуючи каміння, і підпалили один крематорій. Повстання швидко придушили, а 451 члена зондеркоманди розстріляли.

Документування звірств

Інші члени зондеркоманд, як-от Марсель Наджарі, записували свій гнів на клаптиках паперу.

"Мені не сумно, що я помру, але мені сумно, що я не зможу помститися, як хотів би", - писав Наджарі в листопаді 1944 року.

Автор фото,Getty Images

Його записи розповідають, що прах кожної дорослої жертви важив близько 640 грамів.

Грецький єврей сховав свій 13-сторінковий рукопис у термосі, який закрив пластмасовою кришкою. Потім він помістив термос у шкіряний мішечок і закопав його.

Нотатки, залишені Наджарі та іншими, знайшли через багато років і ретельно розшифрували. Зараз вони відомі як сувої Аушвіца.

Вони дають цінну інформацію про масштаби злочинів.

Пошуки правосуддя

Лише близько 100 членам зондеркоманд вдалося пережити війну. Деякі з них брали активну участь у судових процесах над воєнними злочинцями.

Генрик Таубер свідчив проти командира СС Отто Молла.

Автор фото,Gideon Greif

"Кілька разів Молл кидав людей у ​​палаючі ями живими", - згадував Таубер під час судового розгляду в американському військовому трибуналі.

Зрештою Молла засудили і повісили за участь у "марші смерті".

Проте багато злочинців так і не покарали. Із близько 7000 співробітників Аушвіца перед судом постали лише близько 800, як розповідає документальний серіал BBC/PBS "Аушвіц".

Доктор Грайф давав свідчення проти підозрюваних нацистських злочинців у європейських судах, де їх судять досі.

Зрештою Габбаї переїхав до Лос-Анджелеса і помер там у 2020 році. У 2015 році він відвідав Аушвіц на 70-ту річницю визволення табору. Він розповів BBC, що допомагає йому триматися.

"Я сказав (собі), що ця війна колись закінчиться, і коли вона закінчиться, я зможу вижити і розповісти історії світу".

Автор: Свамінатан Натараджан, BBC World