Чому в Україні дискусія через єврейську ханукію, встановлену на Майдані

В українських соцмережах вже кілька днів вирує дискусія через ханукію, встановлену на Майдані Незалежності у Києві. Девʼятисвічник, що є символом єврейського свята Хануки, запалили на головній площі столиці 25 грудня.

Цього року Ханука збіглася у часі зі святкуванням Різдва та Нового року і відзначається з 25 грудня по 2 січня.

Дискусії розпалив пост відомої української співачки Каті Чилі у фейсбуку, в якому вона заявила, що під час війни у столиці має стояти символ українського Різдва, а не "інших народів".

Її пост зібрав сотні коментарів, в яких одні користувачі засудили висловлювання співачки, назвавши його антисемітським, тоді як інші підтримали її, погодившись, що ханукія на Майдані є недоречною.

Розповідаємо, у чому суть скандалу та що означає цей юдейський символ.

У чому суть скандалу

Ханукію за традицією поставили на Майдані Незалежності біля головпоштамта у середу 25 грудня. Це почали робити щороку ще до початку великої війни.

Девʼятисвічник, найбільший в Європі, встановила Федерація єврейських громад України за підтримки міської влади. У запалюванні першої свічки ханукії разом із лідерами єврейської громади взяли участь мер Києва Віталій Кличко та посол Ізраїлю в Україні.

Першу свічку на ханукії запалив прихожанин єврейської громади й український військовослужбовець Тамир Ельбоїм.

Президент України Володимир Зеленський також взяв участь у запаленні ханукальних свічок на іншому заході з рабинами. Президент сказав, що "це дуже добре, що в Україні ми можемо з повагою одне до одного відзначати такі свята".

А вже наступного дня у соцмережах зʼявився допис співачки Каті Чилі, в якому вона обурилася тим, що у центрі Києва встановлений символ "інших народів", а не українського Різдва.

"В центрі української держави в столиці України, в час війни за Україну, має бути встановлений символ українського Різдва. Не інші символи. І не символи інших народів. При всій толерантності, повазі та шані. Шана вперше має бути своїй землі, своєму народові та своїм традиціям, які охороняють цю державу і народ", - написала артистка.

Її допис зібрав тисячі реакцій, як схвальних, так і обурених, а під ним розгорілася дискусія, що тривала кілька днів.

Окремі пости та навіть колонки у ЗМІ опублікували лідери думок, що доводить, що тема для українців виявилася чутливою.

Федерація єврейських громад України, яка встановила ханукію, дискусію не коментувала.

Один із найбільших пронизливих постів написала відома українська психологиня єврейського походження Світлана Ройз.

Вона поділилася історією своєї родини, якій довелося пережити погроми та Голокост, а також бути свідками побутового антисемітизму у пізніші роки.

"Я сподіваюсь, що українським євреям не доведеться почуватися тут в гостях, - написала Ройз, чоловік якої зараз служить у війську. - Я хочу вірити, що ми будуватимемо Україну, де є місце всім".

Психологиня додала, що "коли ми відчуваємо власну цінність - ми можемо цінувати, а не знецінювати інших".

Журналіст і популярний блогер Віталій Портников, який також має єврейське походження, торкнувся історії релігії.

"Якщо б не було ніяких євреїв, звідки б взявся месія, день народження якого святкують християнські конфесії?" - нагадав він.

На його думку, розпалення ксенофобських настроїв серед українців вигідно Росії та всім імперіям, які колись володіли українськими землями.

"Їм було необхідно демонструвати всьому світу ксенофобію українців як один з доказів того, чому українці мають бути поневоленим народом", - написав Портников.

Автор фото,Getty Images

Він також нагадав, що російський президент Володимир Путін постійно повертається до "образу України ксенофобів і шовіністів", аби довести світу, що воює з "фортецею антисемітизму".

"Кожен, хто виступає з антисемітськими, українофобськими чи будь-якими іншими ксенофобськими заявами, копає могилу всьому українському народу", - підсумував Портников.

У дискусію з приводу єврейської ханукії вступили також військові, зазначивши, що у ЗСУ пліч-о-пліч з християнами воює чимало представників інших конфесій, у тому числі євреїв.

"Продовжуєте своїми дописами зневажати тих громадян України, хто воює за вас, але не є християнином за віросповіданням", - написала військовослужбовиця й поетеса Ярина Чорногуз.

Деякі дописувачі також звернули увагу на те, що християнські громади, на відміну від єврейської, не виступили з ініціативою встановити свої символи на Майдані.

Підприємець і ексчиновник Львівської ОДА Роман Матис зауважив, що "єврейська громада в Україні подбала про те, щоб звернутися до міської влади столиці України для отримання дозволу на встановлення важливого для них символу свята".

Різдвяну ялинку і вертеп традиційно встановлюють у Києві біля Софійського собору.

Журналістка Міріам Драгіна додає, що ханукію щороку ставлять на вікно і запалюють на площах різних країн по всьому світу і це завжди роблять за запитом і за гроші єврейських громад.

За єврейською заповіддю, зазначає вона, ханукія символізує "можливість подарувати іншим крихту надії серед темряви". Традиційно єврейська спільнота збирає пожертви і робить дарунок іншим жителям міста, бо історично не всі могли собі це дозволити, додала Драгіна.

Автор фото,Getty Images

Водночас було чимало дописів, які погодилися з Катею Чилі, що символ єврейського свята на головній площі столиці недоречний.

Про це серед інших написав відомий київський підприємець та меценат єврейського походження Гарік Корогодський.

Він зазначив, що не вважає встановлення символу віри у центрі Києва доречним - і взагалі не дуже розуміє, навіщо виставляти напоказ святковий атрибут одного з народів, що мешкають в Україні, забуваючи про інші національності та народи.

"Я теж вважаю ханукію на Майдані недоречною. Я українець, я єврей, я атеїст. І я не люблю будь-які церковні свята, - написав Корогодський. - Мій посил такий - якщо можна на Майдані Хануку, чому так само не можуть роми, татари, мусульмани ставити свої символи?"

Згодом співачка Катя Чилі відповіла на коментарі до свого допису і пояснила, що мала на увазі "згуртованість навколо державної символіки" України.

"Я готова продовжити [діалог], коли в Ізраїлі поставлять на головній площі дідух чи тризуб. У нас війна. Війна за нашу землю. І претендентів на неї більше ніж один", - написала артистка.

Чому встановлюють ханукію

Ханука є єврейським святом, яке символізує відновлення Єрусалима та повторне освячення Другого Храму, що відбулося на початку повстання Маккавеїв проти імперії Селевкідів у II столітті до нашої ери.

Святкування триває вісім ночей і днів починаючи з 25-го дня місяця Кіслева за єврейським календарем, який припадає на період з кінця листопада до кінця грудня за григоріанським календарем.

Цього року Ханука припала на період з 25 грудня до 2 січня.

Перші ханукальні свічки урочисто запалили у Києві, Дніпрі, Одесі, Чернівцях, Херсоні, Кривому Розі, Коломиї та інших містах України.

Менору Хануки цього року також вперше запалили на Дзеркальному полі в Бабиному Яру – місці масового вбивства євреїв нацистами у 1941-1943 роках.

Автор фото,Getty Images

У 2024 році святкування Хануки почали ввечері 25 грудня і закінчать 2 січня 2025 року.

Під час Хануки євреї по всьому світу щодня запалюють по одній свічці на девʼятисвічнику, що має назву ханукія або менора Хануки. Біля неї щодня кладуть дітям подарунки.

Запалювання ханукії символізує духовну стійкість і перемогу святості й світла над темрявою.

У статусі державного свята Хануку в Україні відзначають з 2020 року.

Міжетнічні упередження

Випадки вандалізму та інша негативна реакція на встановлення ханукій у різних містах України траплялися й у попередні роки. Але чи свідчать вони про зростання антисемітизму в українському суспільстві?

Це питання досліджують різні організації, у тому числі Об'єднана єврейська община України з 2018 року проводить системний моніторинг випадків антисемітизму в Україні.

Як свідчать звіти організації (останній з них опублікований у 2021 році), за останні три роки – з 2018 до 2020 – рівень антисемітизму в країні впав. Самі випадки, які організація трактувала як антисемітизм, налічують кілька десятків на всю країну.

Вона також зазначає, що системного руху з широкою підтримкою антисемітських ідей в Україні немає.

У жовтні 2023 року Київський міжнародний інститут соціології вивчив рівень етнічних упереджень в Україні.

Дослідники вимірювали мінімальну соціальну дистанцію з представниками інших етносів - від 1 (згоден допустити як члена родини) до 7 (не пускав би в Україну). Рівень соціальної дистанції часто інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Як свідчать дані опитування 2023 року, найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні був до українців і поляків.

Далі йдуть канадці й американці, а за ними німці, французи та євреї з приблизно однаковими значеннями.

Загалом рівень ксенофобії в Україні дещо підвищився після початку повномасштабної війни. Але причиною цього дослідники назвали погіршення ставлення до росіян і білорусів.

Вікторія Приседська, BBC Україна