Як у Шотландії полювали на відьом і чому чаклунство тепер на підйомі

Увага! Стаття містить деталі насильства, які можуть засмутити

Відомо, що в середні віки в Європі полювання на відьом було повсюдним явищем. Але особливо моторошною ситуація була в Шотландії.

Цей похмурий період історії описує нова книга "Як вбити відьму". Вона є результатом п'ятирічної кампанії активісток і засновниць подкасту "Відьми Шотландії" Зої Вендітоцці та Клер Мітчелл.

Авторки занурюють читача у 1563 року, коли в Шотландії ухвалили "Закон про чаклунство", що діяв до 1736.

Тоді в країні стратили найбільшу кількість звинувачених у відьмарстві. За різними підрахунками, постраждало 4000 людей, 84% з яких були жінки.

"Посланцями диявола зазвичай вважали старих, інвалідів чи сліпих, а також людей з алкогольною залежністю, - пишуть авторки книги. - Це були маргінали, яких вважали тягарем, і суспільство на чолі з пресвітеріанською церквою прагнуло їх позбутися".

Відьом звинувачували найчастіше в тих речах, які не вписувалися в рамки звичного. Наприклад, у раптових хворобах чи природних катаклізмах і неврожаях. Причетність до чаклунства розглядали як язичництво чи забобони.

В середині XVII століття найвідомішим "мисливцем за відьмами" був Джон Кінкейд. Він брав участь у тортурах і стратах сотень жінок.

Підозрюваних часто катували, щоб домогтися зізнання. Одними з найпоширеніших тортур було позбавлення сну.

"Жінок роздягали наголо в пошуку "відьомських міток". Часто ці тортури проводили публічно", - розповідає історикиня Джудіт Ленглендс-Скотт.

Особливо активно з відьмарством боролися за правління Якова VI - сина королеви Марії Стюарт, який 1567 року вступив на шотландський престол, а 1603 року також став королем Англії під ім'ям Якова I.

Автор фото,Alamy

Цей монарх ставився до відьом з особливою пересторогою. Наприклад, вважав, що саме вони були винні в страшних штормах, які наздогнали його під час подорожі до Данії перед весіллям.

Він очолював судові процеси про чаклунство і навіть написав книгу "Демонологія".

"Яків був одержимий біблією і вважав себе представником Бога", - пояснює Ленглендс-Скотт.

Науковці сходяться на думці, що після смерті матері йому прищеплювати думку, що жінки - слабкі й легко піддаються маніпуляціям через свої плотські бажання.

Засуджених зазвичай привселюдно карали через повішення. Потім їхні рештки спалювали на багатті, щоб родичі не могли поховати тіло.

Автор фото,Getty Images

У 1736 році закон про чаклунство скасували. Замість нього в Шотландії, як і в інших частинах Британії, почав діяти інший закон, що забороняв приписувати собі магічні здібності.

І якщо раніше на тих, кого вважали відьмами, чекала смертна кара, то тепер їм загрожував рік в'язниці.

Цей закон діяв у Британії до 1950-х років.

Нова "відьомська" субкультура

В останні роки знову спалахнув інтерес до чаклунства та окультизму.

Зросла кількість "магічних" запитів у Google, з'явилося більше людей, які ідентифікують себе як відьми й чаклуни. Вони збираються онлайн, діляться порадами, як ворожити, розповідають про чарівні властивості рослин.

У сфері моди та естетики з'явився тренд Witchcore, який бере натхнення з містичного і магічного.

Однією з платформ для шанувальників магії та окультизму став застосунок WitchTok (від англійського witch - "відьма" і TikTok).

Він сприяв створенню нової відьомської субкультури, а користувачі придумали свій гештег #witchtok.

Якщо перейти за ним, то можна знайти відео про магічні властивості троянди, інструкцію про те, як зробити місячну воду, або підказку, яка допомагає зрозуміти, чи були у вашому роду відьми.

Автор фото,Alamy

Відьомська тема також присутня практично в будь-якому сучасному фентезі.

Усе це свідчить про те, що неоязичники на підйомі.

"Однак сучасне чаклунство далеке від його історичного визначення, - пояснює активістка й засновниця подкасту "Відьми Шотландії" Клер Мітчелл. - Сьогодні відьом не вважають "агентами диявола", які творять зло в суспільстві".

З нею погоджується Зої Вендітоцці.

"Ми отримуємо велику підтримку та інтерес. Люди мають розуміти, що тогочасні чаклуни не були під контролем диявола. Це, по суті, були звичайні люди, які жили в екстремальні часи. Деякі з яких, можливо, практикували якісь обряди, але не скоювали злочинів".

У 2022 році міністерка Шотландії Нікола Стерджен офіційно вибачилася перед шотландцями, які зазнали переслідувань через закон про чаклунство.

У Шотландії навіть зареєстрували новий тартан (знаменитий картатий орнамент, відомий як "шотландка" або "шотландська клітинка"), щоб вшанувати пам'ять тих, хто був страчений за чаклунство між XVI і XVIІІ століттями.

Автор фото,The Witches of Scotland/ Clare Campbell

Отже, які уроки ми можемо винести з процесів над відьмами?

"Не варто цькувати вразливих членів суспільства, щоб зміцнити суспільну довіру та безпеку", - вважає Вендітоцці.

Вона зазстерігає: "Хоча полювання на відьом були сотні років тому, ми досі бачимо хвилі звинувачень на адресу маргіналізованих груп у часи соціальних потрясінь".

Так, роман-антиутопія Маргарет Етвуд "Розповідь служниці", опублікований 1985 року, спирався на реальні події в політичному та суспільному житті того часу.

У центрі сюжету – жінки, які потрапляють у рабство до багатих родин і змушені примусово народжувати їм потомків.

Автор фото,Disney/ Steve Wilkie

Авторки книги "Як вбити відьму" закликають до співчуття й раціонального ставлення, щоб врятувати життя тих, хто постраждав від забобонів.

Їх підтримує історикиня Джудіт Ленглендс-Скотт.

"Той факт, що в суспільстві виникла зацікавленість у розкритті правди, і є бажання вибачитись, – вже привід для оптимізму", - резюмує вона.

Автор: Ліндсі Бейкер,ВВС