Авторская колонка

7 квітня 2005 року була створена Політична рада Житомирської області.

Звичайно, всі мої думки можна списати на наївність і юність, а ще краще на шизофренічні приступи...
Але, смутно й сумно, спостерігати на політичній арені як продажні українські горе-політики, намагаються відняти в українців древнє-таємне - братній зв'язок з російським народом. Невже престиж і визнання Європи дорожче історичної спадщини, братських корінь і чогось більше коштовного, що неможливо передати словами?!?

90 років тому (29 січня 1918) під Крутами 300 студентів зробили для майбутнього української держави ледве не стільки, скільки всі тогочасні державні діячі укупі взяті. Модним є порівняння з 300 спартанцями царя Леоніда. В обох випадках мало чисельні патріоти програвши битву – перемогли.

«Политик – это акробат. Он поддерживает равновесие тем, что говорит одно, а делает совершенно противоположное.» - сказал Морис в далёком прошлом веке.

Зустрів я декілька років тому свого старого приятеля, який розповів, що він зі своїм другом возить в Україну старі, так би мовити елітні машини ( БМВ ), з Прибалтійських республік та з Німеччини.

Реклама, как известно, двигатель торговли. Но ещё большим «двигателем» являются наши «знаменитые» знакомства, известные ещё с доисторических времён, когда «в эпоху развитого социализма», «достать» что-либо, можно было только «по блату» - через «нужное» знакомство.

Розглядаючи в сучасному світі питання ідеології, філософи та політологи активно вивчають питання різних ідеологічних систем. Проведемо короткий аналіз ідеологічних концепцій.

Ирина Смирнова, жительница Житомира, уже несколько лет вынуждена жить в аварийной комнате вместе с двумя детьми. Для Житомира это история довольно банальна. На очереди на социальное жильё в Житомирском горисполкоме числится около 16 тысяч семей (данные Житомирского горисполкома).

Руслан Коцюбинський, 32 роки, зустрічаємось у кав’ярні. Руслан одягнений у вишиванку, поверх якої піджак.

Поистине «профессионализм» наших судей не знает предела. Как говорится, самым важным качеством чиновника является его неподкупность, и измеряется оно в долларах.

Только недавно в прессе мы имели честь прочитать шокирующую весть о парне, восемь лет просидевшим за убийство, которого он не совершал. Более того «убитый», даже проведывал своего «убийцу» в тюрьме. Поистине «профессионализм» наших судей не знает предела. Как говорится, самым важным качеством чиновника является его неподкупность, и измеряется оно в долларах.

Житомир ещё переваривает очередные праздничные харчи, как уже появились первые в новом году местные газеты с поздравлениями всех, кто только мог привидеться в пьяном загульном новогоднее-рождественском возлиянии.

Серед численних скарг житомирян на житлово-комунальні підприємства, згідно антирейтингу, складеному громадською організацією "До ладу", за першість завзято сперечаються ЖБК “Космос”, ЖБК “Полісся” та КВЖРЕП №1.

Мы часто читаем в прессе и в Интернете, слышим по радио и телевидению, о людях совершивших какие-либо героические поступки. Значительно реже можно прочитать и услышать о людях, чья каждодневная работа также является подвигом, достойным огромного уважения.

Не дуже хочеться приводити аналогії з 14 квітня 1912 року, коли величезна машина таки затонула від зіткнення з айсбергом. Про величезні труднощі, яких спричиняє недосконале законодавство у галузі державних закупівель не писав хіба що вже зовсім ледачий. Ми, з Вашого дозволу, приєднаємось до несхвального хору.

Як сумно зазначають житомиряни, кожен мер намагався очистити вулицю Московську від стихійної торгівлі. Саме 21 жовтня це зробити таки вдалось. Близько дев’ятнадцятої години за допомогою крану та двох вантажівок почався демонтаж так званих «гробіків» - металевих кіосків з вулиці Московської у районі Житнього ринку. Підприємці добровільно демонтували свої кіоски, дійшовши домовленості про будівництво нових торгівельних площ на вулиці Велика Бердичівська, 53-а.

29 листопада у Житомирі, як і у багатьох містах України, вперше пройшов регіональний фінал проекту «Студент року!»

У п’яти конкурсах студенти намагалися якнайкраще проявити свої здібності та таланти.

Можливо, це тому, що зараз приїжджаю суюди надовше, а не лише на вихідні. А може тому, що осінь – блукання насамоті, жодної думки в голові й якась ледь відчутна меланхолія... А може – просто прийшов час. Я раптом зрозумів і відчув місто рідне місто.