Нам потрібна своя...Хіларі Клінтон

      "ДЕМОКРАТІЯ БЕЗ ПОВНОЦІННОЇ УЧАСТІ ЖІНОК У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ - ЦЕ НОНСЕНС". ХІЛАРІ КЛІНТОН
                                                                                                           
 16 днів проти гендерного насильства у всьому світі, в Україні минули без особливих заходів. Італійки в ці дні вийшли на протести – понад 20 тисяч жінок вимагали аби їм не підвищували пенсійний вік та поліпшили їхнє становище у суспільстві. Трохи раніше жінки Італії протестували проти Сильвіо Берлусконі, дії якого псували репутацію італійських жінок. 
        Я гадаю не варто порівнювати життя італійок та українок ( особливо тих, хто масово працює в Італії виконуючи брудну хатню работу за італійок, коли ті маніжаться на сонечку !)! 

      Подібні маніфести в Україні точно не загрожують нікому: ні ініціаторам нової пенсійної реформи, що вимагає від жінки тридцятирічного стажу роботи, ні тим, хто дійсно псує репутацію українських жінок ( FEMEN). Відсутність консолідації жіночих громадських організацій, неспроможність українок об’єднатися у боротьбі за рівні права та можливості дивує весь світ. Звісно, така «затурканість» жінок дуже вигідна владі, тому що дозволяє вдало маніпулювати ними. Коли хочеться аби твої діти не були голодні, важко думається про гендер та маніфести. 

      Парламентська Асамблея Ради Європи провівши слухання про становище жінок в Україні 24 червня 2012 р. у Страсбурзі підбила підсумки: "Головне в тому, що протягом останнього року Україна в питанні забезпечення рівних можливостей опинилася так далеко, як не перебувала на цих рубежах ще ніколи до цього”. 

     ООН шкодує, що в Україні досі живуть стереотипи про традиційні ролі жінок та чоловіків в усіх сферах життя (освіта, сімейні стосунки, політика, сфера зайнятості, кар’єра та ін.). 

     ООН звертає увагу, що не зважаючи на красиві закони зовсім незрозуміло кому, куди і як українські жінки повинні скаржитися на порушення їх прав; незрозуміло, як карають порушників; більше того, навіть посадовці, які відповідають за дотримання прав жінок, судді і правоохоронці банально не розуміють, коли порушуються права, а коли ні. 

     ООН також звертає увагу, що не зважаючи на прийнятий Закон про рівні права і можливості В НЬОМУ НЕМАЄ ЧІТКОГО ПОНЯТТЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ і закликає Україну пояснити у законі, що це таке! Крім того, в ООН говорять, що необхідно визначити чіткі механізми скарг та покарань за порушення прав жінок. 

       ООН стурбована низьким представництвом жінок в органах влади. І рекомендує прискорити прийняття законів, які би стимулювали рівний доступ жінок і чоловіків до прийняття рішень. Цю рекомендацію було порушено одразу після того, як документ був ухвалений – українські парламентарі не підтримали законопроект №1232, який в разі його прийняття мав би забезпечити представництво і жінок і чоловіків в кожній п’ятірці виборчих списків. http://gender.at.ua/news/2010-03-03-290 

     Натомість мало хто знає, що лише один випадок домашнього насильства обходиться державі чималими матеріальними збитками. Особисто мене вразила доповідь Хіларі Клінтон. На якусь мить, мені здалося, що доповідь вона готувала з життя української жінки: 

       «Уявіть собі жінку. Вона могла б жити де завгодно в світі. Вона може належати до будь-якої соціально-економічної групи, будь-якої національності, будь-якої релігії. Її звичайний день починається до сходу сонця. Вона працює 8-12 годин в магазині чи на фермі або на заводі або в чиємусь будинку за невелику зарплату, але її діти і літні родичі виживають за рахунок її прибутку. Коли вона приходить додому, вона запитує своїх дітей, що вони дізналися в той день в школі і ким вони хочуть стати, коли виростуть. Вона проводить довгі години, схилившись над невеликою плитою або грубкою, готуючи їжу для сім'ї. У багатьох країнах вона також вирощує їжу, яку їдять всі за її столом. 

      А тепер уявіть, що станеться, коли ця жінка не в змозі буде робити будь-яку з цих речей, тому що вона пережила насильство. Витрати на медичну допомогу їй ще більше навантажать напружений бюджет її сім'ї. Якщо вона більше не зможе працювати або піклуватися про своїх дітей через фізичну або психологічну травму, її діти кинуть школу і підуть працювати, щоб підтримувати сім'ю. Місцеві торговці, у яких вона робила покупки, втратять покупця і їхні доходи теж підуть вниз. 

     Швидше за все, ви впізнаєте цю жінку. Кожна третя жінка у світі зазнає якоїсь форми гендерного насильства; кожна п'ята стає жертвою згвалтування або спроби згвалтування. Це може трапитися в самому початку життя, коли мати змушують перервати вагітність, бо дитина жіночої статі, або коли сім'ї відмовляються давати освіту дівчаткам, або коли хлопчики отримують дві порції за обіднім столом, перш ніж дівчаткам дозволять що-небудь поїсти. Пізніше це може прийняти форму дитячих шлюбів, насильства в сім'ї або сексуальної експлуатації. 

      Які б форми гендерне насильство не приймало, воно є неприпустимою образою людської гідності. Ніхто не може виміряти особистий біль і страждання від будь-яких форм насильства. Але медичні рахунки і судові витрати, втрати у заробітній платі і продуктивності праці, збиток здоров'ю, включаючи підвищений ризик ВІЛ-інфекції - це те, чому ми можемо назвати ціну. І коли ми це робимо, ми бачимо - в доларах і центах - у що дійсно обходиться насильство щодо жінок і дівчаток всьому суспільству…. 

      Жодна країна або регіон світу не застрахований від цих витрат. У Сполучених Штатах дослідження Центрів з контролю над захворюваннями у 2003 році оцінило тільки вартість насильства з боку інтимного партнера в більш ніж 5,8 млрд доларів на рік - з них майже 4100000000, витрачених на прямі медичні та здравоохоронні послуги, і майже 1 , 8 млрд. втрат продуктивності. 

       Насильство щодо жінок і дівчаток є також і питанням про міжнародні права людини та національну безпеку. Наслідки широкого поширення насильства виходять за рамки безпосередньої травми або економічних втрат. Часто зустрічаються важкі і тривалі наслідки для здоров'я, наприклад, інфекції, що передаються статевим шляхом. Соціально-психологічний збиток, що наноситься гендерним насильством, продовжує впливати на потерпілих, їхніх дітей, сім'ї і цілі громади. 

      Але там, де насильство і жорстоке поводження виключало жінок з робочої сили і протягом поколінь заважало розвитку суспільства, стимулювання економічної участі жінок веде до зростання національного ВВП і доходів населення. В одному дослідженні підраховано, що зниження бар'єрів для економічної участі жінок у країнах з економікою, що розвивається може підвищити доходи на душу населення на цілих 14 відсотків. Великі доходи означають більше коштів, щоб прогодувати сім'ї, відправити дітей до школи, а також підтримати місцевих торговців і виробників, ініціюючи доброчесне коло економічного зростання.