Цьогорічні вибори до парламенту мають увійти в історію України як спроба чоловіків поділитися владою з жінками. Поділитися лише на словах. Єдиний спосіб, який може усунути дискримінацію жінок в органах влади, зокрема в парламенті, має назву Закон про гендерне квотування.
За двадцять років незалежності українки так і не домоглися його прийняття. Чоловіки кажуть, мовляв, він нам не потрібний. Але чоловіки вже договорилися до таких образливих речей на адресу жінки, що навіть пересічній українці стає зрозуміло – Вона ніхто у цьому суспільстві.
Зробіть свій висновок з таких висловлювань:
Леонід Кучма: «Порядні жінки сидять вдома, а повії по закордонах роз’їжджають». [За даний вислів колишній президент України навіть не вибачився перед тисячами жінок, які в пошуках кращої долі вирушили на заробітки до Європи. Створивши умови, в яких жінка жила в полоні суцільних стереотипів, відчувала матеріальну скруту, була приречена на важку працю – та ще й в нагороду отримала «комплімент» на очах міжнародної спільноти - повія!!]
Віктор Янукович: «Якщо вона жінка – то має йти на кухню і там показувати свої примхи». Утім, виступаючи у Давосі, він «виправився» : згадав про надходження весни, коли «у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово». [На днях кілька закордонних видань вперше визнали, що найкрасивіші жінки проживають у Києві. Їх дивує те, що дівчата чудово орієнтуються в питаннях літератури та філософії, адже закордонна преса звикла сприймати українок через призму діяльності Femen, яким і роздягатися не потрібно з приходом весни. Ще одна дискредитація образу українки в очах світу.
Микола Азаров: «Не жіноча це справа – проводити реформи в Україні». Ах про ваші реформи так багато хочеться сказати! Від чоловічих реформ вже хочеться плакати. Де захист материнства? Нова пенсійна реформа не враховує роки декретної відпустки навіть до трудового стажу! Народжувати і виховувати дітей – це не робота? Народивши двоє дітей жінка втрачає 6 років трудового стажу, а коли вона планує народити ще? І це при тому, що на сьогодні в українській сім’ї за статистикою народжується одна дитина.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин без сумніву перевершив самого себе «чоловік – це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама. [Читати наукову літературу потрібно – це всього лише невірний переклад Біблії!]. Далі: "Цю проблему (впровадження гендерних квот) не вирішити законодавством. Він висловив сумнів у тому, що суспільство буде виконувати відповідне законодавство в разі його прийняття.» – Ось де зарита собака!! Якщо закон ми приймемо, то виконувати не будемо – не приховують чоловіки. І ніхто не сумнівається, адже Закон про рівні можливості жінок та чоловіків, підписаний Віктором Ющенко, також ніхто не виконує, через відсутність економічних санкцій за його порушення.
В інших країнах, де демократія не демагогія цінностей, такі закони ефективно працюють: приміром в Норвегії у 2007 році майже чверть усіх норвезьких компаній не виконали норму закону, який вимагає, щоб у керівництві кожної фірми було 40 % жінок. Тому 31 грудня було ліквідовано ряд солідних підприємств. Так держава продемонструвала, що закони створюються для покращення життя, а не для паперів.
Зараз у керівництві норвезьких компаній близько 37 % жінок, причому ця цифра значно зросла порівняно з 2001 роком, коли у керівництві компаній було тільки 6% жінок. І ще одне «економічне диво» – в країнах, де відсоток жінок в органах влади дорівнює – 40 – 50% «чомусь» ідеальний соціальний захист материнства, літніх людей, знижується домашнє насильство, немає такої кількості сиріт і нікому битися в парламенті!
Інші лідери, що подають надію для жінок, як на мене, нічим не відрізняються від своїх попередників :
Арсеній Яценюк: «Справа не тільки у квотуванні. Квотування - це імперативна норма, в які повинно зазначатись, що «жінок не менше, ніж». Та справа не стільки в тому, скільки буде передбачено відсотків, а які можливості надані.» Цим лідер підкреслює, що навіть якщо у його партії буде 50 % жінок, їхні можливості від того не побільшають. На мою думку, це залежить від самих жінок, які можуть продовжувати демагогію у жіночому питанні або дійсно ініціювати непопулярні закони, які буде дуже важко провести через український парламент – навіть той самий Закон про гендерне квотування.
І нарешті Володимир Кличко – «у нього стискається серце, коли він баче як на рингу б’ються жінки»… а не стискається серце коли чоловіки б’ють жінок? Адже за рівнем домашнього насильства Україна на перших місцях в Європі. Чому б депутату - боксеру не можна було дати відповідь по –чоловічому депутату – Ландику?.... Далі, цитую : «в обласних організаціях статистика теж на користь «слабкої статі». «Слабка стать» – це хто? Жінки? Неприпустимий штамп для особи, яка відстоює принцип гендерної рівності.
Ще У 1990 році Рада Європи прийняла рекомендацію про усунення сексизму в мові, в якій (рекомендації) визнав існування взаємозв’язку між мовою і соціальними настановами. В США подібний закон діє з 1970 р. і на сьогодні нікому в голову не прийде сказати на жінку в парламенті сongressman, тому що вона congresswoman!
А на останок візьму вислів головного міліціонера країни Анатолія Могильова, який не посоромився висловитися ганебно на адресу жінки –політика Олександри Кужель : «ми вам дамо землю в степовому Криму і вирощуйте там корів»; «Я розумію, у вашому віці у жінок певні є проблеми з психоемоційним станом».
Чесно кажучи, ми - жінки, не вміємо бити нижче пояса, натякаючи чоловікам на їхній психоемоційний стан після 50 років, це не в наших правилах. Але Могильов недаремно сказав про корів. Справа в тому, що в Державному класифікаторі професій України близько 7 тисяч назв професій, посад, занять подано у формі чоловічого роду. І тільки 38 назв професій – у формі жіночого роду, що не мають високого соціального статусу: буфетниця, ворожка, покоївка, прибиральниця, квіткарка, швачка та ін. І є тільки два звання, яке «помічає» жінок, – це «Мати-героїня» та «Почесна доярка». Ось ким нам призначено бути!
Годі! 8 Березня – це не лише день, коли вся країна відпочиває, а жінки мерзнуть на базарі продаючи квіти. Це день, в який жінки розпочали гідну боротьбу за свої права, сказавши так:
«Якщо жінка має право зійти на ешафот, то вона має право піднятися і на трибуну!» Дякуємо, що ешафот відмінили, змінивши милість на Качанівську колонію.
Висновок: Як бачите шановні жінки, роботи у нас багато. Наша сила лише в солідарності та об’єднанні. Досить чекати, що прийде черговий містер Хороший і щось зробить для нас. Прийшла пора самими стати хорошими, ми можемо опікуватися країною не гірше чоловіків, це лише справа часу. Ми повинні підняти країну з колін, захистити материнство, жінок, що потерпають від насилля, нереалізованості, відмерлих стереотипів та цінностей, що вводять в оману. Ми маємо врятувати чоловіків, що від своїх реформ вимирають, як динозаври! Більше не маємо права ігнорувати свої інтереси та права. Прийшов наш час: єднаймося!
Жінко!
Ти, що сказала чоловікові:
«Я ж така вільна, як і ти,
І я хочу жити,
Хочу бути громадянкою!..»
Ти, що оголосила війну
Рогачам, горшкам і праникам,
Що кинула в світи
Гасло бунту,
Що сказала:
«Жінка може бути професором,
Жінка може бути політиком,
Жінка може бути генієм!»
Не можу писати про тебе інакше,
Бо ти бунт…
А в нім – радість.
…Я становлюсь навколішки перед
Твоїм непереможним рухом
І кажу за тобою:
«Жінка також вільна, як і я,
І вона хоче жити,
Хоче бути громадянкою.
Жінка може бути професором.
Поетом,
Політиком,
Жінка може бути
Генієм!
Слава жінці!»
Володимир Сосюра
"Це дійсно радянське, комуністичне збочення, що для жінки визначили один день на рік. Точно так само, як вони визначали один день у році - свято будівельника, свято енергетика, учителя. І так само один день у році - свято жінки. Мені здається, що для кожної жінки це принизливо", - заявив Тягнибок.
За його словами, раніше чоловікам прищеплювали те, що в цей день вони повинні допомагати жінкам у роботі по дому.
"У радянські часи прищеплювали, що 8 Березня потрібно винести сміття, помити посуд. Це якась демонстративна зневага жінки, відношення не як до партнера, друга або матері, а як до якогось раба, який раз на рік може мати відпочинок. Справжні українці люблять, поважають, шанують жінок щодня, щовечора, щоночі. А не один раз на рік", - додав політик.
Лідер "Свободи" повідомив, що в його сім'ї не відзначають це свято.
Перша історія:
Рішення про щорічне святкування жіночого дня було прийнято в 1910 році на Другій міжнародній конференції соціалісток в Копенгагені.
Коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали повії.
У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.
В наступні роки демонстрації жінок часто приурочувалися цьому дню. Так, 8 березня 1908 року в Нью-Йорку 15 000 жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи підвищення зарплатні та надання виборчого права. Для закріплення традиції, рішенням Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і Соціалістичного Інтернаціоналу (1910, Копенгаген, з ініціативи німецької революціонерки Клари Цеткін) день 8 березня було проголошено Міжнародним жіночим днем.
Це стало причиною для проголошення дати 8 березня Міжнародним жіночим днем в СРСР. Суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на особливому місці жінки в боротьбі за „щасливе комуністичне завтра”, виділивши для неї аж цілий день. Совєтська влада забезпечила цю рівність тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, посадила на трактори – зробивши з неї тяглову робочу силу, відібравши від жінки традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське щастя, одним словом – забрали те, що було даровано їй Богом.
Латвійський сейм відмовився офіційно визнати день 8 березня святковою датою. Депутати парламенту вважають, що „в цьому святі відчувається подих комуністичних привидів – Клари Цеткін та Рози Люксембург”.
Друга історія:
Пурім або Гамана - жидівське національне свято припадає на 23 лютого, за старим стилем це 8 березня. Це не є релігійне свято (про це, до речі, говориться і в «Єврейській енциклопедії»). Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Перський цар, дозволив євреям «винищити, убити всіх сильних у народі, що у ворожнечі з ними, дітей і дружин, і маєтки їхні розграбувати» (Книга Есфірі, 8 -11). І два дні, за підтримки царських вояків, «іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі» (Книга Есфірі, 8 -11). Тоді загинуло 75 тиcяч "ворогів народу", це як зараз напевне 20 міліонів, а день погромів і убивств став «веселим святом Пурим». Це – єдине свято у євреїв, коли дозволяється євреям напитися до такого стану, щоб вони не могли відрізнити обличчя ворога від обличчя друга. По-друге, Оману - першому заступнику царя - за те, що він хотів знищити євреїв, відрізали вуха. На свято печуть трикутні пиріжки з маком, які називаються «вуха Омана». І всі із задоволенням їх їдять.
Комуністка, німецька юдейка Клара Цеткін 1910 р. на конференції жінок-соціалісток у Копенгагені (Данія) запропонувала відзначати 8 березня як день жінки, її підтримала німецько-польська юдейка комуністка Роза Люксембург. Конференція проголосила 8 березня міжнародним жіночим днем. Але це свято не прижилося в світі. Його святкували, крім Ізраїлю, тільки в Московській імперії.
Відзначення цього жіночого дня, що, як правило, припадає на Великий піст, часто супроводжуються гучними пиятиками та забавами, чим порушуються норми християнської етики і зневажаються релігійні традиції християн.
Цивілізований світ на знак поваги й любові до жінок щороку у другу неділю травня відзначає День Матері — після Великодніх свят, в час розквіту весни й наближення сонячного літа.
Оскільки український народ у своїй основі є християнським і належить до сім’ї європейських народів, нав’язане силоміць свято 8 березня є чужим для нас."
Перший закон допомагав би жінкам у більшій кількості потрапляти на керівні посади, до парламенту і при цьому ніхто не мав би права зображувати їх так:
"Депутат ВР України розмістилась на м’якому шкіряному дивані серед журналістів. На ній була сукня кольору слонової кістки (чи бризок шампанського?) з доволі глибоким круглим вирізом і виложистим комірцем. Вона висловлювала свої прогнози щодо подальшого розвитку політичної ситуації в країні.
До зали, де зібрались уже практично всі депутати, вона явно не поспішала. Журналісти не дуже уважно прислуховуються до її прогнозів. Більш уважно вони вивчали її приголомшливий наряд: її модну срібну брошку в формі квітки з невеликими чорними й білими перлинками, також довге світле хутро невідомого звірка, який облямовує коротеньку накидку з висвітленого котика. Хутро, але чорне, прикрашало і чорні лакові туфлі на високих підборах.( газета Факти)
Сексизмы? Ну, так мы же не бесполые существа. Скоро мамой и папой такими темпами запретят называть, будет родитель номер 1 и родитель номер 2.
Але з чогось починати потрібно, країна, де жінок у парламенті та владі всього лише 7%, це не демократичний устрій - це совок.
Закон про мову - тут взагалі все сумно, мова - самодостатня система, яка сама формується і гнучко підлаштовується під нові обставини. От коли почнуть у побуті говорити "бізнесвумен", це слово офіційно внесуть у словник, і ніяких законів не потрібно.
Содрогание воздуха феминистскими просто улыбает.
У нас есть закон который запрещает какому -то полу что-то делать? НЕТ такого нет.
А ваши гендерни квоты уже напрямую ущемлении прав человека и прямо нарушает Конституцию Украины, а именно
"Статья 24. Граждане имеют равные конституционные права и свободы и равны перед законом.
Не может быть привилегий или ограничений по признакам расы, цвета кожи, политических, религиозных и иных убеждений, ПОЛА, этнического и социального происхождения, имущественного положения, места жительства, по языковым или иным признакам."
А в подарок Вам картинка
http://radikal.ua/data/upload/fb1a9/0fccf/3d9cda8104.jpg
Государство - это большой корабль. Женщина на корабле - к несчастью. Так что, милые дамы, мы вас любим, но управлять разрешаем вам только на кухне.