Нам закон ніпачьом, МИ Житомирський ВИканком

"Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог, бо підштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого".

Конституція Пилипа Орлика 1710 р.

«Положення про порядок організації та проведення масових заходів у м. Житомирі» затвердження рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 325 від 12.05.11 стало ілюстрацією знахабнілих бажань всеосяжного контролю житомирської міської влади.

Та варто зауважити, що не всі бажання здійснюються, тим паче, якщо на шляху до реалізації цих бажань нівелюють закон. В даному положенні допущено ряд порушень, та перевищень повноважень з боку житомирської влади, що спростовують його легітимність, зокрема:

1. Цим положенням обмежено коло організаторів зібрань, так як в ньому дано вичерпні характеристики потенційних організаторів. (п.2.1.1, 2.1.2.) Якщо організатору 17 років міська влада може «заборонити» проведення даного заходу.

2. Даний документ обмежує перебіг подій під час масового зібрання певним сценарієм та характером, який вимагається декларувати. Іншими словами кажучи, організатори «не матимуть права» змінювати сценарій заходу, що суперечитиме задекларованій меті. Якщо подано повідомлення про ходу – отже жодних перфоменсів чи пікетів. Якщо статутними цілями організації є збереження довкілля, то офіційно ініціювати протести проти дерибану землі вона «не має права» (п.2.1.3., п.3.1.)

3. Положенням в обов’язковому порядку передбачається отримання дозволу на проведення заході за ряду обставин, найбільш абсурдним з яких є залучення значної кількості учасників, в той самий час не даючи визначення яка саме кількість вважається значною. В свою чергу Конституцією передбачено лише повідомлення влади про проведення масового зібрання. Якщо влада вирішить що 30 персон біля будівлі міськради це значний натовп, то для проведення такого заходу «буде необхідно брати дозвіл». (п.2.1.5)

4. Положенням передбачено можливість заангажованих осіб впливати на надання відмови в проведенні мирних зібрань. (п.4.1.) Будь-яка кишенькова організація чи особа може подати повідомлення про проведення заходу у потенційному місці вашого зібрання і незалежно від дотримання перерахованих вимог вам буде «відмовлено» у реалізації вашого конституційного права.

5. Рішення міськвиконкому протирічить Європейській конвенції з прав людини та основних свобод.

6. Автори даного положення нівелюють нормами передбаченими Конституцією України. (ст..39, ст. 92)

7. Затверджуючи дане положення міськвиконком перевищив свої повноваження визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» та порушив Конституції України, де зазначено, що питання права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод (до яких належить і право громадян на мирні зібрання) та їх обов’язків, визначаються виключно законами України, а не рішеннями виконкомів).

Що стосується спроб затиснуту в тугі лещата демократичне право громадян на мирні зібрання це вже не перша спроба і не лише на рівні Житомирського виконкому.

Ще в 2009 Рада у першому читанні ухвалила законопроект № 2450 "Про порядок організації і проведення мирних заходів".

Гарний опис цих подій у своїй статті «Проблема №2450» , на Українській Правді, дає експерт Інституту "Республіка" Володимир Чемерис.

Рік тому вся Україна повстала проти його ухвалення вже у другому читанні.

У 22 обласних центрах України на площах біля облдержадміністрацій відбувся протест-моб проти ухвалення законопроекту № 2450 в т.ч. і в Житомирі.

Після такої невдалої спроби «загнуздати» громадськість на всеукраїнському рівні ряд місцевих органів самоврядування прийняли регіональні акти про контроль громадськості.

В нас залишилось не так багато свобод, щоб дозволити собі без бою втратити ще одну. Згадане рішення є ще однією спробою утиску демократії – черговим викликом кинутим громадськості, що відрізняється надмірною самовпевненістю «влади» в своїй всемогутності та безпокараності. Ми повинні відстояти свої права і довести спроможність боротись проти тиранічного режиму боягузів, що всіляко намагаються нас залякати та принизити гідність кожного громадянина України, на фоні власної нікчемності.

Втратити свободу може лише той, хто не вмів її захищати. 

Вольтер