В Житомире почтили память жертв политических репрессий

З метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України 15 травня 2009 року в приміщенні Держархіву Житомирської області відкрито виставку "До Дня пам'яті жертв політичних репресій".

На виставці експонуються унікальні архівні документи репресій 20-х, 30-х, 40-х та початку 50-х років минулого століття, архівно-слідчі справи відомих людей - наших земляків, архівно-слідчі справи національних меншин, періодичні видання, які відображають репресії на Житомирщині.

Виставка складається з п'ятьох розділів, у яких представлено документи про репресії на Житомирщині. Перший розділ виставки "Репресії 20-х років" показує добірку матеріалів, серед яких архівно-слідчі справи інтелігенції, робітників та селян, громадян різних професій, духовенства, які зазнали репресивних дій періоду 1919-1929 років. Заслуговує на увагу архівно-слідча справа Данюка (Трохимчук) Архипа Адамовича, по справі селянина, колишнього військослужбовця царської армії. У зазначеній справі є нагода ознайомитись з "Карманной картой европейской войны. Восточный театр войны, Западный театр, Кавказко-Турецкий фронт, Балканы, Итальянск. театр" та нотатками в особистій записній книжці про ці події.

Відомо, що пік репресій припадає на 1937-1938 роки, коли на офіційному рівні було дозволено долю заарештованих вирішувати на особливих трійках, які створювались при обласних управліннях НКВС, тому другий розділ виставки "Репресії 30-х років" найбільш об'ємний. Заслуговують на увагу протоколи засідання бюро Житомирського обкому КП/б/У, Андрушівського, Баранівського, Бердичівського, Новоград-Волинськго, Радомишльського, Троянівського, Червоноармійського райкомів КП/б/У, органів НКВС про арешти громадян, підозрюваних у контрреволюційній діяльності, про настрої і відгуки проведених операцій по вилученню контрреволюційних елементів, "застосування паспортного режиму".

Центральне місце в експозиції виставки займають архівно-слідчі справи репресованих жителів Житомирщини 1937-1938 років. У цьому розділі підібрано документи по двом напрямкам: перший - це архівно-слідчі справи репресованих осіб різних професій та соціального стану, серед яких документи про репресії Орлика Степана Андрійовича - першого автокефального єпископа на Волині, Збитковського Степана Петровича - директора Бердичівського музею-заповідника, Височанського Владислава Титовича - наукового працівника музею м. Бердичева, Уманського Хоми Корнійовича - літературного редактора газети "Червоне Полісся" м. Житомира, Табакмахера Ківи Марковича - ректора Житомирського інституту народної освіти, Юр`єва-Бика Володимира Григоровича - зав. архівом Житомирського окрвиконкому, Балаби Терентія Сергійовича - голови Троянівського райвиконкому, Аркадія Остальськго - єпископа, церковного діяча, засновника Свято-Миколаївського братства на Житомирщині, Бурчак-Абрамовича Миколи Михайловича - протоієрея, настоятеля Свято-Михайлівської церкви м. Житомира, Дмитрука Никанора Костянтиновича - історика, етнографа, зав. історичним відділом Житомирського краєзнавчого музею, Постоєва Павла Григоровича - доцента кафедри фізичної і економічної географії Житомирського інституту народної освіти, Окнянського Василя Гавриловича - помічника Житомирського обласного прокурора, Фойни Володимира Аполлоновича - директора школи №14 м. Житомира, Бруховського Всеволода Ілліча - зоолога, орнітолога, Годована Івана Опанасовича - лектора Житомирського механічного технікуму, Яровенка Михайла Михайловича - архівіста, зав. архівосховищем Бердичівського історичного архіву, Бобра Тодоса Антоновича - червоноарміця 305 стрілецького полку 54 стрілецької дивізії, Лащука Андрія Йосиповича - колгоспника, Раузе-Радецького Ігнатія Сигізмундовича - художника, наймолодшого репресованого Полюховича (Мосійчука-Сусліна) Василя, якому виповнилось 13 років, Філоненко Кароліни Йосипівни - колгоспниці, на день арешту на 8-му міс. вагітності.

Значний інтерес викликають документи допиту Задова Лева Миколайовича, оперуповноваженого Одеського облуправління НКВС, його особисте зізнання: "занимал должность начальника контрразведки Донецкого корпуса, я одновременно являлся помощником начальника Главной контрразведки, существовавшей при штабе Махно".
У порівнянні з іншими регіонами України репресії на Житомирщині мають деякі особливості. Багатонаціональний склад населення регіону, існування на його теренах Пулинського німецького та Мархлевського польського національних районів призвело до великої кількості репресій за національними лініями. На виставці експонуються архівно-слідчі справи поляків, німців, чехів, євреїв, італійців, китайців, ассірійців, мадьяр, білорусів, росіян, естонців, циган.

Чільне місце займає розділ "Періодичні видання про репресії", де представлені газети: "Громадянин" 1918/9 року, "Волынская заря" 1919 року, "Волынський пролетарий" 1921 року, "Вісті" 1919 року, "Радянська Волинь" 1936 року, "Червоне Полісся" 1938 року, "Промінь" 1999 року, "Місто" 1997 року, книги "Реабілітовані історією. Житомирська область", дослідника Дональда Міллера про репресії німців на Волині та інші.

Зазначена виставка - данина пам'яті, глибокої шани всім невинно загиблим та постраждалим громадянам різних національностей, професій, віросповідань, вченим і простим робітникам та селянам. На прикладі Житомирської області держархів спробував показати трагедію, що спіткала мільйони людей в 20-х, 30-х, 40-х та початку 50-х років минулого століття.
Виставка "До Дня пам'яті жертв політичних репресій" діятиме у читальній залі Держархіву Житомирської області по 22 травня 2009 року.

15 травня у Житомирі відбувся мітинг-реквієм до Дня пам'яті жертв політичних репресій. Присутні поклали квіти до пам'ятного знаку жертв політичних репресій 1937-1938 років, вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Священик Свято-Михайлівського Собору УПЦ о.Богдан провів молебень, ксьондз костелу Святої Софії - поминальну службу.
Заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан наголосив, що злочини, вчинені тоталітарним режимом не мають і не можуть мати прощення, історична справедливість, пам'ять та істина про долю невинних жертв повинна бути відновлена.

"Не можна сьогодні обминути імена наших славних земляків, що стали жертвами політичних репресій. За неповними даними на Житомирщині репресій зазнали понад 85 тисяч осіб", - сказав Микола Дейсан.

У мітингу також взяли участь представники Житомирської міськради, реабілітовані громадяни політичних репресій 1937-1938 років, начальники управлінь облдержадміністрації, представники підприємств, установ та громадських організацій міста, учнівська та студентська молодь.

Довідково: За виявленими даними в області було заарештовано понад 120 викладачів вищих навчальних закладів і технікумів, з яких 57 засуджено до вищої міри покарання. Арештовували вчителів, завідуючих районними відділами народної освіти, музейних працівників.

Постраждала і медицина області - понад 70 лікарів безпідставно звинуватили в антирадянській агітації, шпигунстві, шкідництві, участі в контрреволюційних організаціях.
Від репресій на Житомирщині у 1918-1980 роках постраждало понад 600 священнослужителів різних конфесій.

За неповними даними разом із членами родин в області було репресовано понад 23 тисячі селян.