В Житомире продолжают воевать с домофонами

Домофони перетворять будинки на фортеці?

У одному із попередніх номерів газети Місто було надруковано звернення читача з приводу встановлення у його будинку без погодження з ним домофону та, як наслідок, унеможливлення вільного доступу до власної оселі через відсутність ключів від вхідних дверей.

Публікація викликала значний резонанс, то ж тема знайшла продовження.

Кілька років тому мешканці багатоповерхових будинків нарешті зрозуміли, що вислів "мій дім - моя фортеця" стосується не лише власних квартир, а й загального входу в будинок. Тож у Житомирі почали масово замінювати старі дерев'яні вхідні двері на важкі, броньовані, з кодовим замком або ж з домофонами. Судячи з сьогоднішніх темпів їх встановлення та планів фірм на майбутнє, цей процес має перспективу. Зараз у Житомирі з надання послуг зі встановлення домофонів конкурують три основні фірми.

Працюють фірми приблизно за такою схемою: попереджають про свої наміри КВЖРЕПи, влаштовують збори мешканців під'їзду, і якщо 51% і більше мешканців згодні, то домофони встановлюють. Зазвичай на збори мало хто приходить, тому працівник фірми працює з кожним індивідуально. Плата за встановлення домофона коливається від 150 до 200 грн., з врахуванням вартості домофонної трубки, нових дверей і, зрозуміло, залежно від кількості мешканців у під'їзді.

Є дешевші і дорожчі прилади, на перші погоджуються швидше, адже різниця між ними тільки в тому, що в дорожчих доступна функція відключення звукового сигналу на ніч. Абонентна плата за обслуговування домофона коливається в межах 5-10 грн. за місяць. В договорі, який укладається між фірмою та споживачем, обумовлюється, що абонплата протягом року може зрости, але не більш ніж на 25% від місячного тарифу. Зазвичай договір із мешканцем укладається на 10 років, при цьому щороку його треба поновлювати. Проте споживач може розірвати його, якщо незадоволений обслуговуванням. Ті, хто відмовився від встановлення домофона, забезпечуються одним безкоштовним ключем. Про виготовлення додаткових ключів для своєї сім'ї такий власник квартири повинен подбати сам.

Споживач, який встановив домофон, але згодом висловив незадоволення його обслуговуванням, може розірвати договір. Тоді він не сплачуватиме абонентної плати, але домофоном зможе й надалі користуватися. Щоправда, у разі поломки за ремонт йому доведеться платити.

- Принцип роботи домофонів простий, - розповідає один із директорів фірм. - На двері ставиться панель з кнопками, на якій набирається номер квартири. В квартирі завдяки спеціальній трубці, схожій на телефонну і з'єднаній з дверима, лунає дзвінок. Піднявши слухавку, хазяїн цікавиться, хто прийшов, і якщо вирішує впустити відвідувача, натискає кнопку на трубці. А мешканці будинку користуються спеціальними ключами.

До речі, збирати гроші на домофон або ж допомагати у його встановленні фірмам часто допомагає один із мешканців будинку. Як виявилося, не тільки з волонтерських міркувань.

- Гроші на домофон у нашій фірмі збирає поквартирно наш працівник, але роздачею ключів та іншими дрібними дорученнями займається один із мешканців під'їзду, за що ми робимо для нього знижку 50%, - пояснює директор.

Вважається, що домофони гарантують безпеку мешканців будинку та їхнього житла, обмежують доступ сторонніх осіб та забезпечують чистоту на сходових майданчиках та в ліфтах. Щоправда, як і в будь-якій справі, ставлення людей до встановлення домофонів різне: є як прихильники, так і противники такого нововведення.

- Я мешкаю в центрі міста, - розповідає житомирянин Ігор, - і як і мої сусіди, постійно потерпаю від засміченості під'їзду та бомжів, які приходять до нас ночувати. Окрім того, постійні проблеми створює й молодь, яка заходить, особливо взимку, погрітися в під'їзди, де курять, смітять і шумлять. Дуже хотів би встановити домофон, але багато сусідів поки що проти.

Тим часом деякі мешканці міста впевнені, що домофони не гарантують безпеки, а можуть ще й сприяти, наприклад, тому, що злодії, не заходячи в під'їзд, будуть знати, в яких квартирах нікого немає вдома, - для цього їм варто тільки набрати номер квартири і натиснути кнопку виклику. Є ще чимало причин, чому житомиряни проти домофонів. Пенсіонерам, зазвичай, ледве вистачає грошей на комунальні платежі, не кажучи про нові двері та систему безпеки в під'їздах. Інші люди просто не вірять, що це допоможе зробити під'їзди чистішими і убезпечить від злодіїв.

- Нас обікрали в той же рік, коли встановили двері з кодовим замком, - розповідає пані Галина. - Тому я і мої сини просто не вірили, що нова система безпеки спрацьовуватиме. Спершу думали, що замовимо тільки ключі, але довелося встановлювати домофон, бо в старшого сина - маленька дитина, яка часто хворіє. Коли викликаєш чергового лікаря додому, він може прийти й під вечір. Не будемо ж чекати на нього біля входу ввесь день. Це стосується і гостей.

Навіть для листонош існує проблема у доступі до під'їзду. Начальник одного із відділень поштового зв'язку скаржиться:

- Як можна увійти в під'їзд, повідомляють нам хіба що пенсіонери, які зацікавлені в доставці пенсії. Іноді листоношам доводиться довго чекати біля під'їзду, доки хтось не вийде чи не зайде. На мою думку, залагоджувати такі проблеми повинні КВЖРЕПи.

Однак, виявляється, КВЖРЕПи інколи не мають жодного впливу на процес встановлення домофонів і їхнього подальшого використання. Адже письмовий договір з комунальними службами укладають не всі фірми.

Світлана Півоварова, начальник міського управління житлового господарства, говорить, що доводиться втручатись хіба що у випадках, коли надходять скарги на фірми, які надто вже нав'язливо пропонують свої послуги, встановлюючи двері без відповідних погоджень та не надаючи ключі для вільного доступу у під’їзди працівникам відповідних комунальних служб.

До речі, саме на те, що фірми не забезпечують безкоштовно ключами тих мешканців, які відмовляються від установки домофона, й надходить найбільше скарг. Зокрема, й в управління у справах захисту прав споживачів.

Коментар юриста

- Встановлення домофонів не є обов'язковим, - констатує юрист Володимир Цуняк, - але підкорятись більшості - це загальне правило. Стовідстоткову згоду практично неможливо отримати. Однак будь-які питання, щодо яких виникає спір, можуть вирішуватися в суді.

Наприклад, у випадку забезпечення ключами. Фірма-встановник повинна забезпечити вільний доступ у під'їзд тим мешканцям, які відмовилися від послуги. Дуже добре було б, якби КВЖРЕПи виступали посередниками і врегульовували такі питання.