У пошуках житомирського металу

Будь-які загальнодержавні економічні процеси відразу позначаються на житті кожної пересічної людини, не залежно від її волі. У даному разі йдеться, не про банальне для нас погіршення ситуації, а, здавалося б, навпаки про її покращення - підвищення розцінок пунктів прийому металобрухту. Зумовлене певними процесами, воно, на жаль, окрім позитивної сторони, породжує низку соціально-побутових проблем.

Так, міліцейські зведення щодень фіксують до десятка (а інколи й більше) всіляких крадіжок металу – від елементів пічного опалення, труб, радіаторів, запчастин до дротів ліній радіомовлення, електропередач та телефонних кабелів. І ні для кого не секрет, що цупляться ці речі, аби потім опинитися у пунктах прийому металобрухту.

За прикладами далеко ходить не треба. 18 лютого в одному з сіл Романівського району із приміщення літньої кухні домогосподарства 80-річної пенсіонерки уночі було викрадено чавунну плиту пічного опалення. Навряд чи, літня бабуся очікувала зазіхань на власне майно, тому, за звичкою, і не замикала на ніч підсобні приміщення, в яких погосподарював невідомий. Цього разу дільничні інспектори встигли попередити здачу необхідної у господарстві речі до прийомного пункту і затримали місцевого жителя, в якого викрадене вилучили.

19 лютого сільський голова з Лугинського району повідомила до міліції про те, що уночі із приміщення дитячого садка викрадено чавунні радіатори опалення. Оперативники встановили, що до крадіжки причетні троє місцевих жителів, серед яких мати з сином (!). Такий собі сімейний бізнес.

У Червоноармійському районі із дамб меліоративних каналів викрадено металеві конструкції, а в Овруцькому районі на вулиці населеного пункту знято каналізаційні люки.

Взагалі-то Законом України «Про металобрухт» дано чітке означення металобрухту – непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Цей же законодавчий акт визначає, що приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється при пред’явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов’язково оформляється актом приймання, в якому, у свою чергу, зазначаються дані документа, що засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. 

Такий порядок визначено законом. Як у реальному житті, знає кожен, хто хоч раз побував у пункті прийому металобрухту. По-перше, постійними клієнтами багатьох з них є, скажімо так, асоціальні елементи – п’яниці, наркозалежні та безхатченки. Для них це найчастіше єдине джерело отримання грошей. Отож пошуки металобрухту – постійна турбота, що нерідко спонукає і до крадіжок. Прийняття та оплата їх знахідок – справа кожного конкретного працівника приймальника: хтось жаліє «нещасних», хтось не питає, звідкіля залізо, а хтось, хочеться сподіватись, і відмовляє (непоодинокі випадки, коли туди тягнуть навіть хрести з могил).

Інша категорія клієнтів – законослухняні, однак далеко незаможні громадяни, що переглянувши власне господарство, помічають безліч непотрібних, проте за цінами металобрухту, вартісних речей. Тож збирають його до купи та везуть до приймальних пунктів. Однак і в даних випадках документи оформлюються далеко не завжди. Чому? Відповідь очевидна.

Для операцій з металобрухтом, як то (відповідно до Закону) заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів необхідно отримання дозволу, тобто ліцензії.

За офіційними даними, на території області зареєстровано 40 суб’єктів підприємницької діяльності, які мають близько 66 майданчиків для прийому металобрухту. Більшість з них, звичайно, розташовані в Житомирі, Новограді-Волинському, Коростені та Бердичеві. Обов’язковою умовою для отримання ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом є наявність у заявника облаштованої земельної ділянки для здійснення операцій з брухтом кольорових металів та їх сплавів площею не менш як 500 кв. м, з брухтом чорних металів та їх сплавів - не менш як 1000 кв. м, яка повинна мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин. Кожен суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства.

Втім, це далеко не весь перелік необхідних умов, які, переважно, і нехтуються власниками приймальних пунктів, тобто власниками нелегальних приймальних пунктів, що нібито функціонують, а нібито й ні.

Як прокоментував ситуацію начальник Управління карного розшуку УМВС України в Житомирській області Віктор Бугира, для закриття підпільного пункту прийому металобрухту та притягнення його організатора до відповідальності необхідно зацікавлення жителів конкретної вулиці населеного пункту та співпраця правоохоронних органів і суду. Працівники міліції постійно проводять спеціальні заходи, спрямовані на виявлення таких підпільних місць. Так, з другої декади лютого на території області триває оперативно-профілактична операція під умовною назвою «Метал», основна мета якої виявлення та припинення будь-яких фактів, пов’язаних із незаконним обігом металобрухту – від його викрадення, транспортування до здачі та прийому.

Відповідно до чинного законодавства за такі дії існує як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Зокрема, ст. 164-10 (Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом) Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає покарання у вигляді штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також грошей, отриманих від його реалізації.

Стаття 213 (Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом) Кримінального кодексу України за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організацію незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту передбачає штраф від ста до п’ятисот yеоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від ста до двохсот годин. У разі рецидиву таких дій ч. 2 цієї статті визначає штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Загалом же, повідомив Віктор Бугира, лише за декілька днів проведення операції припинено діяльність трьох підпільних пунктів прийому металобрухту у Малинському, Овруцькому та Ружинському районах. Розкрито 10 крадіжок металевих виробів з домогосподарств жителів області. Працівниками УДАІ затримано 4 вантажівки, що перевозили від 1,5 до 7 тонн металобрухту для з’ясування його походження та призначення.