Коли розбагатіє міський бюджет?. Відповіді
на це запитання наразі не знає ніхто. Торік Житомир – єдине в області
місто, що не виконало план надходження коштів до міської казни. Місто не
добрало до запланованого показника 8,5 млн.грн. За основними
результатами господарювання в минулому році наше місто перебуває на
20-тих позиціях в області, тобто нижче переважної більшості усіх міст і
районів.
Тож
дискутувати у обговоренні питання "Про виконання програми соціального
розвитку Житомира і міського бюджету за 2010 рік" на засіданні
міськвиконкому не було про що. З'ясувалося: минулорічна програма
розвитку, на відміну від попередніх років, не мала жодного конкретного
показника. Тим не менше, міський голова Володимир Дебой знайшовся, чим
охарактеризувати минулорічний результат. І ці цифри – невтішні.
Місто
увійшло у нинішній рік з боргами, повертати які можливо тільки за
рахунок цьогорічного перевиконання бюджету. І хоча перші два місяці в
цьому сенсі склалися благополучно, проте одержані понадпланові
надходження проти боргів виглядають мізерними.
І
ось чому. У вересні минулого року для виплати зарплати працівникам
бюджетної сфери було позичено 12 млн. грн. Важким тягарем є кредитний
борг ТТУ – близько 13 млн.грн., ОПТМ – 10,5 млн.грн., з кожним місяцем
зростають борги міськводоканалу.
Наприклад,
щорічно міський бюджет вимушений оплачувати 3,5 млн.грн. банку лише за
користування кредитами ТТУ. З часу одержання ТТУ кредиту – у 2005-2006
роках, включаючи нинішній рік, у вигляді відсотків за його користування
місто заплатить суму, рівну самому кредиту – 13,6 млн.грн. Гасити ж саме
тіло кредиту треба було ще рік тому. Через відсутність грошей банк
погодився на відтермінування оплати кредиту і, звісна річ, нічого не
втрачає від такого гешефту.
Тут
треба повернутися до історії виникнення кредиту ТТУ. Підприємство
опинилося на межі банкрутства через недоодержання належної йому
субвенції як компенсації за перевезення пільгових пасажирів. Мало того,
що держава сама недофінансувала задекларовані нею розміри компенсації,
остаточно до фінансової прірви ТТУ підштовхнули структури
облдержадміністрації, що розподіляли субвенцію. Житомирські
електроперевізники одержували її частку удвічі меншу, ніж це припадало в
середньому на інші ТТУ України.
Обласне
керівництво цю несправедливість пояснювало потребою порівняно більшої
субвенції приватним автоперевізникам сільських районів, щоби вони
підвозили дітей до школи. Фінансова дискримінація ТТУ була відображена у
листі обласного управління СБУ на ім'я тодішнього голови ОДА Ю.Забели.
Однак той лист залишився без реагування. Відтак, щоби платити людям
зарплату, керівники ТТУ за рекомендацією міської влади і її
поручительства взяли перший, згодом і другий кредити банку.
Повертати
їх доведеться тепер, як зауважив міський голова, коштами з
перевиконання бюджету нинішнього року. А де брати гроші для соціальних
нужд? залишається невідомим.
Володимир
Дебой сподівається, що депутати міської ради сповна врахують уроки
попередніх років і на сесії ради приймуть цілком реальну та обгрунтовану
програму розвитку на нинішній рік.
Треба
максимально використати усі можливі резерви поповнення міського
бюджету. Приміром, і той, що минулого року середня зарплата в місті
зросла на 15%, а надходження до міського бюджету чомусь не були
адекватними цьому показникові. Тобто чимало питань є до діяльності
міських податківців.
Водночас
багато означатиме, чи зміниться роль держави щодо соціального захисту
найбільш вразливих верств населення. Поки що ж, приклад боргової прірви
ТТУ свідчить про протилежне: недофінансування у цьому випадку субвенції
на перевезення пасажирів-пільговиків (нинішнього року – наполовину) –
лише на руку банкірам.
Антон Бездітко, газета "Місто"