Житомирская область. Куда поехать на майские праздники?

Нарешті ми дочекались справжньої весни і сонечка. І хоча на вечір трохи холодає, а вночі ще періодично трапляються заморозки на ґрунті, але любителів відпочити на природі це не лякає. Надто вже набридла зима і місто, хочеться вирватись за місто на природу, на свіже повітря. Або просто виїхати на шашлики на день-другий з класною кампанією, або взяти намети і влаштувати невеликий похід по мальовничим місцям Житомирщини.

Звісно, ніхто не заважає взяти з собою м’ясо і шампури – аби було бажання це все нести. А якщо брати з собою автомобіль, то можна не турбуватись про вагу їжі і спорядження. Тільки варто пам’ятати, що не всюди авто можна заїхати, зате зручно і мобільно. Особливо якщо вибиратись на природу всією сім’єю.

Лишається вибрати, куди саме піти чи поїхати. Але на Житомирщині багато гарних місць, які варто побачити. Ми розповімо лише про деякі з них.
 

Шашлики біля міста - Житомир-Зарічани-Дениші і не лише

Якщо у вас немає часу і можливості їхати далеко від міста, є багато гарних місць зовсім поруч. Але врахуйте, що чим легко доступніше і відоме місце, тим більше відпочиваючих там буде. Може статись, що вам взагалі не лишиться вільного місця. Та й відпочивати, коли поруч багато людей – не дуже комфортно.

Дениші і Тригір’я. Берег річки Тетерів в районі Денисів і Тригір’я є одним з найулюбленіших місць відпочинку житомирян. Цьому сприяють мальовнича природа і берег річки, зручні під’їзди і транспортне сполучення. Маршрутки до Денишівського санаторію ходять від автовокзалу щогодини. Можна дістатись і будь-яким іншим автобусом, що йде на Чунів. Потрібно вийти в Денишах біля повороту на Санаторій – водії знають зупинку. І пройти по дорозі вліво декілька кілометрів – місця стоянки ви не пропустите.

Зарічани. Сюди можна дістатись пішки. За Зарічанами починається лісиста місцевість, є декілька санаторіїв. Можна легко знайти зручну галявину.

Блакитні озера. За 20 кілометрів від Житомира в сторону Києва, за Кмитовим знаходяться так звані „Блакитні озера” – декілька затоплених кар’єрів. Вони досить глибокі, з досить чистою водою, де можна покупатись. Навколо – мальовнича природа. Єдиний недолік – на вихідні тут людно, адже про це місце знають багато житомирян.
 
Можна поїхати в сторону Левкова, в Озерне чи Новогуйвінськ. Перерахувати всі затишні куточки під Житомиром важко. Але якщо хочеться щось нового, то чому б не поїхати трохи далі?
 

Вздовж Ірші на Малинське водосховище
 
Малин – невеликий районний центр за 86 кілометрів на півні від Житомира. Має гарне сполучення – рейсові автобуси ходять практично щогодини.  півтори години в дорозі і 18 гривень за квиток і ви на місці. Щоправда дістатись залізницею туди не вдасться – потрібно робити гак з пересадкою в Коростені.

А поруч з Малином є багато місць для відпочинку, куди можна дістатись пішки, або взяти таксі. Розбити табір можна або на березі Малинского водосховища, або на березі річки Ірша, що протікає поруч з містом. Вздовж течії розташовані зручні, легкодоступні і мальовничі місця. Можна пройтись і вибрати стоянку собі до вподоби – ви не пошкодуєте за витраченим часом. А сусідів там буде все ж менше, ніж в околицях Житомира. До всього варто додати, що ці краї – батьківщина відомого мандрівника Миклухо-Маклая. також в околицях міста багато зручних лісових галявин. Але якщо ви звикли до цивільного відпочинку і не орієнтуєтесь по карті, то краще особливо не експериментувати.
 


Таємниці Камінного села

А можна витратити трохи більше часу і заїзати ще далі – в знамените „Камінне село”. Воно розташоване за тридцять кілометрів від Олевська й за двадцять до білоруського кордону у Замисловецькому лісництві на двох з половиною гектарах державного заповідника. Тут серед лісу розкидані величезні й трохи менші валуни, переважно округленої форми. Вони піднімаються серед стовбурів дерев, наповнюючи ці місця казкою. По одній з гіпотез вважається що ці валуни принесені вони були ще льодовиком у льодовиковий період зі Скандинавії.

Потім їх форма змінилася під впливом вивітрювання. Є там і легендарний скам’янілий „Божий слід”. Якщо босоніж ступити туди, то можна відчути: він ніколи не холодний – навіть у прохолодну погоду. Існує повір’я: хто постоїть у „сліді” – набереться здоров’я, а загадане при цьому бажання обов’язково здійсниться. І хоча існують більш практичні міркування щодо походження кам’яного дива (мовляв каміння в цю місцевість наніс льодовик, який сходив 20 тисяч років тому), так приємно повірити в казку.

Щоб дістатись туди, потрібно їхати від Олевська до села Устинівка, далі – шукати „Кам’яне село” лісовими доріжками.
 

Блукаючи вздовж Случа

Ще одним гарним місцем відпочинку можуть стати береги річки Случ, що протікає через Новоград-Волинський. Долина річки має безліч великих і малих скель, мальовничих пагорбів та самобутніх руїн Губківського замку. Все це зветься Надслучанською Швейцарією. Тут можна побачити червонокнижних чорних бузьків, різноколірних (сірих, білих) чапель.

 На сивих надслучанських скелях гніздяться соколи. Уздовж берегів тягнуться чудові піщані пляжі. У хорошу погоду вода добре прогрівається. Із надр кристалічного щита, що виходить тут назовні скелями, б'ють лікувальні радонові джерела. Можна просто доїхати до райцентру і пішки пройтись вище або нижче течії.