Про "бодягу" і "мачмалу", або Що не так з українським пальним

В Україні водії часто нарікають на якість пального. Йдеться про так звану "бодягу", яка, звісно ж, виробляється нелегально. Кустарним способом.

Суть операції — у змішуванні базового компоненту пального з різними присадками, які можуть значно скоротити життя автівки або збільшать видатки власника.

Так, кустарне виробництво пального призводить до колосальних втрат економіки країни.

По-перше, неякісне пальне шкодить автомобілям як приватних, так і державних власників. По-друге, державний бюджет недоотримує надходження від сплати податків. По-третє, це шкодить конкуренції на ринку, адже дозволяє необґрунтовано знижувати ціну. По-четверте, це істотне джерело корупції, адже нелегальне виробництво не може відбуватись без "кришування" з боку державних органів.

Наскільки масштабним стало це явище сьогодні? Чи перевіряють якість пального державні установи, які здійснюють публічні закупівлі? Та як виправити ситуацію? Питань багато.

Історія питання

Кустарне виробництво бензинів на міні-НПЗ і нафтобазах — це "золота жила". Податки на бензин в рази вищі, ніж на дизпаливо, а "виробляти" його технологічно простіше.

Обсяги виробництва "кустарного" палива значно зросли у 2013-2014 роках. Ще тоді підакцизний бензин можна було випускати, використовуючи безакцизні компоненти, рух яких в країну не обмежувався.

"Бодяжать" бензин, зазвичай, не на АЗС, а на невеликих нафтобазах. Там до пального додають різноманітні присадки. Чому такі суміші є небезпечними?

Наприклад, той же самий титраетил свинець, який полюбляють "бодяжники", підвищує октанове число суміші до стандарту, але з часом вбиває поршневі кільця та клапани. У свою чергу, нафталін призводить до утворення нагару у паливній системі. Від нього страждають шланги, бензонасоси і форсунки інжектора.

Так само раніше йшла запекла боротьба на аукціонах за так званий "стабільний газовий бензин", який виробляла державна компанія "Укргазвидобування". Такий бензин використовується в хімічній промисловості, але часто його використовували як основний компонент для фальсифікату.

Також законно імпортувалися октанозбільшуючі присадки, антидетонатори і інші компоненти бензину.

До кінця 2015 року масштаби проблеми стали загрозливими. За розрахунками аудиторів Рахункової палати, обсяги споживання бензину в Україні перевищували обсяги легального виробництва та імпорту цієї продукції у 2013 році — більше ніж на 1 390 тис. тон, у 2014 році — на 463 тис. тон.

Тобто, продаж нелегально виробленого бензину для автомобілів становили у 2013 році – 35–38%, у 2014 році – 15–20% загального обсягу споживання цієї продукції.

Через це, за даними ДФС, спеціальний фонд державного бюджету втратив від недонадходження акцизного податку з бензину близько 3,2 млрд грн — у 2013, і 1,9 млрд грн — у 2014. За підсумками 2015 року втрати державного бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів у вигляді недоотримання акцизних податкових відрахувань сягнули 1,2 млрд гривень.

2016 рік став переломним. В рамках бюджетного процесу були введені акцизи на компоненти моторних палив — на рівні з бензинами. Крім цього, була запроваджена електронна система адміністрування акцизного податку з нафтопродуктів, яка повноцінно запрацювала з 1 квітня 2016 року.

Новий механізм створив наскрізний контроль за сплатою акцизу і зробив вкрай проблематичною легалізацію "лівих" обсягів, які раніше виникали по документах буквально нізвідки.

Результати не забарились. Обсяги тіньового обігу дизельного палива, за даними Консалтингової групи "А-95", досягли показників, на які можна не зважати: у першому півріччі 2017 року вони оцінювалися на рівні 1% ринку.

З бензинами ситуація також покращилась. Якщо у 2015 році обсяг тіньового ринку бензину становив 440 тис. тон, то після законодавчих змін 2016 року — 200 тис. тон. У першому півріччі 2017 року "безакцизні" обсяги бензину оцінювалися експертами у 70 тис. тон, що становить до 8% ринку.

Однак, навіть 8% — це дуже суттєві втрати для державного бюджету і для власників автівок.

Після пожежі Васильківській нафтобазі

Одна з найбільших в українській історії пожеж сталася на Васильківській нафтобазі компанії БРСМ. Ця пожежа почалася 8 червня 2015 року і тривала три доби. Загинуло 6 осіб, 15 постраждало.

Тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, а також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і голова ДСНС Микола Чечоткін на тлі палаючих резервуарів заявили, що пожежа виникла в процесі виготовлення паливного фальсифікату.

Про кустарне виробництво у Василькові знали задовго до пожежі. Залізницею сюди надходили і "стабільний газовий бензин", і октанозбільшуючі, і антидетонаційні присадки, і багато іншого.

Після втрати Васильківської нафтобази, за словами співрозмовників на ринку, ці вантажі перемістилися на нові термінали в Козятині (Вінницька обл.), Гадячі (Полтавська область), Голованівську (Кіровоградська обл) і Переяслав-Хмельницькому.

"В Україні продовжують працювати десятки нафтобаз з масовими порушеннями", — констатує  представник одного з імпортерів пального.

Це свідчить про те, що справа, яка стала причиною Васильківської трагедії — кустарне виробництво палива — жива, трагедія нікого нічому не навчила, а винних так і не притягнули до відповідальності. Так, власники БРСМ досі не покарані.  

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. ТОВ "Стейт Оіл" — мережа АЗС, що працює під брендом "БРСМ". Керівник — Василь Кір, кінцевий власник — Ігор Ревко, який живе у Нью-Йорку, США. Журналісти пов'язують компанію із сім'єю екс-міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького (уряд Азарова), хоча сама БРСМ це спростовує.

"Покаранням їм поки стали втрата 20-25 млн доларів згорілого майна. Облава силовиків і розподіл незліченної кількості хабарів всім: від слідчих, прокурорів — до міністрів. Перепало і різного роду "периферії", зокрема екологічним інститутам.

У минулому році один із них відрапортував, що пожежа не завдала шкоди прилеглим територіям, хоча там за сім днів згоріло місячне споживання нафтопродуктів усієї Київської області. Витрати, схоже, великі, тому що ні копійки сім'ям загиблих і покаліченим власники БРСМ не дали", — каже директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

У ТОВ "Стейт Оіл" наголошують, що слова експерта — це лише припущення.

"ТОВ "Стейт Оіл" як компанія, що здійснює операційне управління господарською діяльністю мережі автозаправних комплексів під ТМ "БРСМ-Нафта", заявляє, що немає жодного відношення до виникнення 8 червня 2015 року пожежі на згадуваній нафтобазі.

Припущення ж пана Куюна щодо причин виникнення пожежі є безпідставними і бездоказовими. ТОВ "Стейт Оіл" вважає, що винних у цій трагедії осіб буде виявлено і покарано відповідно до чинного законодавства", — прокоментували у ТОВ "Стейт Оіл".

Дві особливості, які відрізняють БРСМ від інших гравців ринку. По-перше, ця мережа АЗС постійно продає набагато більше палива, ніж закуповує. Йдеться про п'ятирічний період 2013-2017 років.

Надходження сировини і компонентів моторних палив на нафтобази БРСМ

2014-2017 рр., тис. т

Продукція	Джерело	2014	2015	2016	2017 (4 міс.)
Компоненти і сировина для виробництва бензину
Бензин для промислових цілей		-	-	1,5	0,2
Конденсат із природного газу		12,0	14,5	6,9	-
Нафтопродукти світлі, не поіменовані		-	-	10,1	0,8
Дистиляти газового конденсату	Імпорт	-	2,5	-	-
Рідкі продукти пиролізу	Імпорт	-	0,3	-	-
Антидетонатори	Імпорт	-	0,1	-	-
Багатофункціональні присадки до палив	Імпорт	-	0,9	-	-
Октано- і цетанопідвищуючі присадки	Імпорт	44,9	9,9	2,3	-
Продукт пиролізу	Імпорт	-	0,3	-	-
Сольвент	Імпорт	-	0,4	-	-
Фракція ізопентанова	Імпорт	25,2	9,9	11,1	1,5
Фракція пентанова	Імпорт	0,6	1,2	2,8	-
ШФЛУ і суміші	Імпорт	-	0,5	6,5	1,0
Компоненти, що додаються у ДТ
Реактивне паливо	Імпорт	13,8	10,9	-	-
Масла		-	4,9	8,8	0,2
Масла	Імпорт	0,7	2,6	-	-
Загальний підсумок	97,3	58,9	49,9	3,8

Дані: "Укрзалізниця", ДФС

По-друге, у кошику реалізованих на заправках бензинів, за даними консалтингової групи "А-95", 35% припадає на марку А-95, яку БРСМ, нібито, не закуповує — ні по імпорту, ні на внутрішньому ринку. Тільки А-92. Звідки БРСМ бере відсутній продукт і бензин А-95?

В кінці 2016 року на БРСМ звернули увагу Генпрокуратура і Державна фіскальна служба, звинувативши мережу в несплаті більше 1 млрд грн податків. Зі 175 АЗС було закрито до 100 комплексів.

Це знайшло відображення в статистиці реалізації: за чотири місяці 2017 року обсяги БРСМ впали вдвічі, фактично мережа тримається на станціях Києва і Київської області, які уникнули санкцій. Але і це не змогло змінити підходи БРСМ: нехай і в менших обсягах, але поставки компонентів бензину тривають.

Як і раніше, в номенклатурі закупівель БРСМ тільки бензин А-92 і ані тони А-95.

Група компаній, пов'язаних з БРСМ, є найбільшим отримувачем специфічних вантажів.

"Формально БРСМ, а точніше фірма "Стейт Оіл", яка володіє цими заправками, "біла й пухнаста", а всю брудну роботу виконують інші компанії цієї групи. До початку 2016 року дуже потужним виробником "бодяги" була Миронівська нафтобаза, що у Київській області. Але її діяльність згорнулась після введення акцизу на компоненти моторних палив на початку 2016 року", — пояснює Куюн.

У ТОВ "Стейт Оіл" переконують, що бензин марки А-95, який реалізується на автозаправних комплексах під ТМ "БРСМ-Нафта", виробляється на румунських нафтопереробних заводах Rompetrol-Rafinare групи KMG International, звідки і закуповуються для продажу в Україні.

"Інформація пана Куюна про відсутність у портфелі імпорту ТОВ "Стейт Оіл" оптових закупівель бензину цієї марки є недостовірною, а його мотиви невідомі. Додатково інформуємо, що з 2015 року всі види пального, що реалізуються в Україні через наші автозаправні комплекси, щорічно проходять експертизи Інституту cпоживчих експертиз. За їх висновками якість пального, що перевірялось, зокрема бензину марки А-95, повністю відповідають європейським стандартам", — заявили в ТОВ "Стейт Оіл".

"Мачмала" від ТОВ "Ю А Р"

Державне підприємство "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" влітку провело закупівлю пального. В умовах тендеру була прописана очікувана вартість у сумі 3,559 млн грн з ПДВ за 157 тис. л бензину та дизпалива.

Переможець тендера, за результатами торгів, дав пропозицію на 1,259 млн грн нижче від очікуваної вартості — 2,3 млн грн. Це на мільйон нижче, ніж пропозиція ще одного учасника — ПП "ОККО-Бізнес Контракт".

Місцеве інтернет-видання "Кіровоград24" припустило, що ТОВ "Ю А Р" займається кустарним виробництвом палива, обґрунтовуючи свої підозри низькою ціною. У виданні вважають, ніщо не може обґрунтувати 35-ти відсоткове зниження пропозиції від очікуваної вартості, а отже на підприємстві "колотять мачмалу".

На прохання автора ще один енергетичний експерт, директор спеціальних програм "Психея" Геннадій Рябцев, провів розрахунок реальної вартості пального на момент проведення тендеру на прикладі дизпалива. Мінімальна роздрібна ціна на той час становила 19,94 грн за літр. Без умовно-постійних витрат АЗС та націнки — 17,54 грн.

За умовами контракту компанія має право підвищити ціни на 10%, отже реальна вартість становить 15,94 грн, а це — менше, ніж запропонована компанією сума 16,57 грн. Із бензинами ситуація аналогічна.

"Арифметика Пупкіна" показує, що теоретично ця компанія могла знайти дешевий ресурс, хоч і низькоякісний, і отримати прибуток від його реалізації за тендером", —каже експерт.

"Низька ціна — необхідний, але недостатній доказ фальсифікату чи контрабанди. Все ж таки потрібна експертиза", — вважає Куюн.

"От, наприклад: є така скандально відома фірма "Трейд Коммодіті". Вона всіх перемагає на тендерах Укрзалізниці і Міноборони, дає найнижчу ціну. Ми бачимо, звідки вони постачають й маємо всі аргументи стверджувати, що вони "бодяжать" дизпальне з авіакеросином та пальним низької якості. Але щоб їх звинуватити, треба мати результати аналізів. Їх нема. А тому вони йдуть у суд й нас з вами там "роздягають". Ось і все. Тому треба бути дуже обережним у висловлюваннях", — додає експерт.

За версією кропивницького видання, ТОВ "Ю А Р" на своїй нафтобазі змішувала менш якісне паливо з більш якісним. На доказ своєї тези видання оприлюднило висновок Криворізької випробувальної лабораторії, що належить ПАТ "Концерн Галнафтогаз". (мережа "ОККО", ЕП)

Згідно з висновком, паливо не відповідає технічному регламенту, адже частка сірки у дослідному зразку палива перевищувала норму у 30 разів.

У Концерні "Галнафтогаз" відмовились відповісти на запит щодо висновку, пославшись на комерційну таємницю. Така відповідь, на нашу думку, свідчить про достовірність документу. У іншому разі лабораторія могла б відповісти, що цей висновок — підробка, або що він не стосується підприємства, про яке йдеться у статті.

У самій ТОВ "Ю А Р" відмовились прокоментувати ситуацію.

Після згаданої публікації у "Кіровоград24", підприємство "забуло" у п’ятиденний термін надіслати довідку про відсутність судимості у службової особи учасника, яка підписала пропозицію. Саме ця формальна підстава стала приводом для визнання переможцем тендеру ТОВ "Білий Ведмідь", цінова пропозиція якого не надто відрізнялась від попередньої.

Кому належать вищезгадані підприємства? За даними аналітичної платформи "YouControl", ТОВ "Білий Ведмідь" належить Миколі Грицаю, директор — Тетяна Радіонова.

Раніше частина підприємства належала міському голові Кропивницького Андрію Райковичу (БПП "Солідарність"). Проте, після корупційного скандалу він вийшов зі складу засновників фірми, переписавши її на свого бізнес-партнера. Підприємство досі постійно виграє тендери, поставляючи продукції державним та комунальним установам на мільйони гривень.

Успіхи ТОВ "Ю А Р", за інформацією порталу "Є-дата", значно скромніші — лише сотні тисяч гривень. Це підприємство із статутним капіталом лише 2 тис. грн належить мешканцю міста Знам’янка Юрію Ковальчуку.

За словами виконавчого директора ДП "Дирекція КГЗКОР" Валерія Зінченка, контроль за якістю пального здійснюється власною спеціалізованою аналітичною лабораторією шляхом відбору проб з автоцистерни постачальника.

Проте не багато державних підприємств та установ мають змогу перевіряти якість закупленого пального. Скільки ж неякісного пального закуповує держава?

Скандал із "Трейд-Коммодіті" та інші сумнівні держзакупівлі

Нещодавній гучний корупційний скандал довкола закупівель Міноборони змусив задуматись щодо обсягів "бодяги" в державних закупівлях.

Нагадаємо, компанія ТОВ "Трейд Коммодіті" (ТК), яка за останні два роки виграла державних тендерів на 7,11 млрд грн, закуповує значну частину палива у фірми, що фігурує у кримінальному провадженні через незаконне виготовлення нафтопродуктів — ТОВ "Укр Петрол".

Про цю фірму загалом невідомо нічого, окрім кримінального провадження за незаконне виробництво палива.  Наразі Нацполіція проводить досудове розслідування за фактами незаконного виготовлення  нафтопродуктів та введення в обіг небезпечної продукції.

Слідство встановило, що у 2015-2016 роках група осіб розпочала протиправне виготовлення і збут палива без отримання відповідних дозволів та сплати податків. Під виглядом бензинів марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива ділки продавали  "суміші нафтових фракцій, які містять небезпечні хімічні речовини".

Загалом, за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, в Україні вже є 5475 судових рішень, пов'язаних із кустарним виробництвом пального.

Автор відсіяв справи, пов'язані із вищезгаданими групою компаній "БРСМ", ТОВ "Укр Петрол", із дрібними підприємцями, що "колотили" невеликі обсяги палива в гаражах, а також випадки самовільного "бодяжництва" співробітників АЗС.

За останні два роки були виявлені судові ухвали щодо підприємств ТОВ "Петроліум Оіл Груп" та ТОВ "Альянс Синтез" (м. Дніпро), ТОВ "Тріумф" (смт. Долинська Кіровоградська обл.), ТОВ "МЕЛАР" (м. Миколаїв), та ПП Фірма "Інвестцентр" (м. Івано-Франківськ).

Жодне з цих підприємств не вигравало тендери на постачання, проте вигравали тендери підприємства, через які, згідно з матеріалами справи, "бодяга" реалізовувалась.

Всі згадані юридичні особи фігурують у справі про кустарне виробництво пального у Дніпрі як підприємства, через які було організовано збут незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів.

У підсумку, лише за матеріалами однієї справи випливає, що держава скупилась ймовірно неякісним пальним на суму 36,38 млн. грн.

Як можна виправити ситуацію

Кричущі випадки кустарного виробництва пального доводять, що необхідно і далі посилювати контроль за переміщенням підакцизних товарів, перш за все на нафтобазах і при транспортуванні бензовозами.

Наразі створено алгоритм для нафтобаз. Усі нафтосховища з 1 січня 2018 року повинні бути обладнані лічильниками і рівнемірами, які будуть передавати інформацію безпосередньо в ДФС. Постанову, яка детально описує вимоги до систем обліку палива на складах, найближчим часом може бути затверджена Кабміном.

Складніше з бензовозами, тут рішення поки немає. З місця нелегального виробництва або контрабандного ввезення продукт їде в автоцистерні за підробленими документами, і перевірити легальність вантажу ніхто не може.

Має бути система видачі акцизних накладних, щоб у будь-який момент, маючи умовний штрих-рідер, можна було перевірити, чи є цей вантаж в обліковій базі. Така система успішно працює в Європі.

Контролюючим органам і самим споживачам варто слідкувати за обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при роздрібній реалізації пального на АЗС.

Текст підготовлений в рамках проекту USAID "Прозора енергетика". Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group. У разі передруку розслідування передрук дисклеймера обов'язковий.

Дмитро Сінченко, для ЕП