Живий Журнал
 
ЖЖ інфо » Статті » Прес-релізи, Україна

Андрей Попов из Житомира единственный в городе парапланерист

Автор: Сергій Роздум, 20 хвилин, 03.06.2009, 17:21:05
Люди здавна марили небом і мріяли навчитись літати. Відірватись від землі і відчувати лише вітер навколо. Свободу! І адреналін в крові. Хто ж не мріє про таке? І хто з нас не літав уві сні? Та ніякий сон не замінить реального відчуття польоту. Не в літаку, не в закритому просторі герметичної кабіни, вільно в небі, хай і під куполом пара плану чи крилом дельтаплану. А багато хто вже давно не уявляє своє життя без цього відчуття, без неба. І приєднатись до них, в принципі, може кожен.

Варто лише потрапити на один із зборів парапланеристів – в Криму, Карпатах, на схилах Дністра чи хоча б під Києвом. По-перше, там всюди надзвичайно красиво. По-друге, можна повчитися. І, по-третє, якщо ви вирішили спробувати політати, а не маєте на чому, то це саме момент «затаритися». Якщо тільки ви вирішили спробувати літати...

Можливо, вам сподобається і ви захочете зайнятись цим серйозно, стати профі. Саме так, фактично випадково почав займатись пара планеризмом і житомирянин Андрій Попов, фактично, єдиний в нашому місті парапланерист. В повсякденному житті він підприємець, економіст, гарний сім’янин. Але щовихідних він підкорює небо. А все почалось із звичайної поїздки до аеропорту... Втім, про все попорядку розповість сам Андрій.

- Перше моє знайомство з небом відбулось роки півтора назад. Я поїхав на аеродром до друзів. Там якраз мотодельтапланеристи літали. Попросив прокатати, вони погодились. Після цього я вже не уявляв своє життя без польотів. Це була, як то кажуть, любов з першої зустрічі. Потім ще декілька разів літав на мотодельтаплані – навколо Житомира, по області. Просто як пасажир, катався. Але паралельно почав шукати недорогі варіанти як літати самому. І через півроку вперше „осідлав” параплан. Це було в Києві, в Ходосівці, найближчому льотному центрі від Житомира. Вступив в тамтешній клуб пара планеристів і почавзайматись цим серйозно.

- Пам’ятаєш свій перший політ?

- Звісно. Мабуть, він був найекстремальнішим для мене. Я тоді взлітав за допомогою лебідки. Відчуття незабутні. Але все ж на мотодельті було страшніше.

- Що за лебідка?

- Для старту з пара плану потрібні гори чи пагорби. А можна стартувати з рівнини за допомогою спеціальної лебідки. Вона виводить параплан на потрібну висоту. Якщо є бажання і можливості і дозволяє погода, то після цього можна взагалі на маршрут якийсь піти.

- Важко взагалі літати на параплані?

- Фактично, є два варіанти польотів. Перший, це коли стартуєш з майданчика, потрапляєш у висхідний потік, піднімаєшся... А інший варіант називається «вийти на маршрут». Це коли вдається потрапити у повітряну течію і тебе несе дале-е-е-ко. І ти вже справді птах.

- Далеко можна залетіти?

- Літають і по триста кілометрів. В тому році наші хлопці з Києва літали в Одеську область на зльоти. Але аби долати такі відстані потрібен досвід. Потрібно вміти відчувати і гарно обробляти потоки повітря, тримати висоту.

- А як зі швидкістю?

. Параплан тихоходний. Швидкість – від 22 до 40 кілометрів за годину. Можна ще акселератором набирати швидкість – десь до 50.

- Наскільки такі польоти безпечні?

- Скажімо так, травматичність у нас набагато нижча ніж на гірських лижах.

- Що може загрожувати в повітрі?

- Людина може елементарно розгубитись і втратити орієнтацію, не знатиме, що йому робити. Але кожному новачку видають рацію і по ній дають чіткі інструкції що і як робити в конкретній ситуації. Кожен знаходиться під пильним наглядом інструктора. Також можна потрапити в потоки, параплан може скластись. Але новачки зазвичай літають на навчальних пара планах, вони надзвичайно стійкі і досить безпечні.

- Важко навчитись літати?

- Самостійно вчитись не варто, можна травмуватись. А під керівництвом досвідченого інструктора на протязі дня вже можна самостійно літати. Навіть години на навчання може вистачити. Все залежить від людини. Можна приїхати на день на збори і просто покататись. А можна пройти платний навчальний курс – 72 навчальні години. Все – на практиці. Я так вчився.

- А що потрібно, щоб стати професіоналом?

- Потрібно налітати хоча б 250 годин. Після цього людину вже можна вважати професіоналом. Я поки налітав 50. Зараз беру участь у змаганнях з пара планеризму.

- Де в Україні зазвичай збираються парапланеристи?

- Найпопулярніші – це гірські райони – Крим, Карпати. Але там досить важко літати і там потрібен досвід. А можна літати на схилах Дністра, в тій же Бакоті, або під Києвом.

- Мабуть, зайняття пара планеризмом – заняття не з дешевих?

- Вітчизняний параплан коштує від тисячі євро, імпортний – від трьох тисяч євро. Плюс потрібне ще деяке обладнання, одяг, радіостанція. Але це не так вже й дорого. Адже заправляти параплан не потрібно, супутні витрати – теж набагато менші, ніж на інших апаратах. Єдине що – потрібно ще мати можливість їздити на вихідні

- А що потрібно, щоб стати пілотом?

- Потрібно пройти курс навчання. Щоб мати можливість брати участь у змаганнях – потрібно отримати сертифікат ще. І головне – любити небо. Я вважаю, що кожен хоча б раз в житті має спробувати політати. Адже це цілком реально.

Автор: Сергій Роздум, 20 хвилин, редактор рубрики "Україна" на ЖЖ.info

http://20minut.ua/
Україна | 03.06.2009 | Переглядів: 8256 | Андрей Попов, Житомир, парапланер

Читайте також на цю тему:


Коментарів: 0