Люди здавна марили небом і мріяли навчитись літати. Відірватись від
землі і відчувати лише вітер навколо. Свободу! І адреналін в крові. Хто
ж не мріє про таке? І хто з нас не літав уві сні? Та ніякий сон не
замінить реального відчуття польоту. Не в літаку, не в закритому
просторі герметичної кабіни, вільно в небі, хай і під куполом пара
плану чи крилом дельтаплану. А багато хто вже давно не уявляє своє
життя без цього відчуття, без неба. І приєднатись до них, в принципі,
може кожен.
Варто лише потрапити на один із зборів парапланеристів – в Криму, Карпатах, на схилах Дністра чи хоча б під Києвом. По-перше, там всюди надзвичайно красиво.
По-друге, можна повчитися. І, по-третє, якщо ви вирішили спробувати
політати, а не маєте на чому, то це саме момент «затаритися». Якщо
тільки ви вирішили спробувати літати...
Можливо, вам сподобається
і ви захочете зайнятись цим серйозно, стати профі. Саме так, фактично
випадково почав займатись пара планеризмом і житомирянин Андрій Попов,
фактично, єдиний в нашому місті парапланерист. В повсякденному житті
він підприємець, економіст, гарний сім’янин. Але щовихідних він
підкорює небо. А все почалось із звичайної поїздки до аеропорту...
Втім, про все попорядку розповість сам Андрій.
- Перше моє знайомство з
небом відбулось роки півтора назад. Я поїхав на аеродром до друзів. Там
якраз мотодельтапланеристи літали. Попросив прокатати, вони погодились.
Після цього я вже не уявляв своє життя без польотів. Це була, як то
кажуть, любов з першої зустрічі. Потім ще декілька разів літав на
мотодельтаплані – навколо Житомира, по області. Просто як пасажир,
катався. Але паралельно почав шукати недорогі варіанти як літати
самому. І через півроку вперше „осідлав” параплан. Це було в Києві, в
Ходосівці, найближчому льотному центрі від Житомира. Вступив в
тамтешній клуб пара планеристів і почавзайматись цим серйозно.
- Пам’ятаєш свій перший політ?- Звісно. Мабуть, він був
найекстремальнішим для мене. Я тоді взлітав за допомогою лебідки.
Відчуття незабутні. Але все ж на мотодельті було страшніше.
- Що за лебідка? - Для старту з пара плану
потрібні гори чи пагорби. А можна стартувати з рівнини за допомогою
спеціальної лебідки. Вона виводить параплан на потрібну висоту. Якщо є
бажання і можливості і дозволяє погода, то після цього можна взагалі на
маршрут якийсь піти.
- Важко взагалі літати на параплані?- Фактично, є два
варіанти польотів. Перший, це коли стартуєш з майданчика, потрапляєш у
висхідний потік, піднімаєшся... А інший варіант називається «вийти на
маршрут». Це коли вдається потрапити у повітряну течію і тебе несе
дале-е-е-ко. І ти вже справді птах.
- Далеко можна залетіти?- Літають і по триста
кілометрів. В тому році наші хлопці з Києва літали в Одеську область на
зльоти. Але аби долати такі відстані потрібен досвід. Потрібно вміти
відчувати і гарно обробляти потоки повітря, тримати висоту.
- А як зі швидкістю?. Параплан тихоходний. Швидкість – від 22 до 40 кілометрів за годину. Можна ще акселератором набирати швидкість – десь до 50.
- Наскільки такі польоти безпечні?- Скажімо так, травматичність у нас набагато нижча ніж на гірських лижах.
- Що може загрожувати в повітрі?- Людина може елементарно
розгубитись і втратити орієнтацію, не знатиме, що йому робити. Але
кожному новачку видають рацію і по ній дають чіткі інструкції що і як
робити в конкретній ситуації. Кожен знаходиться під пильним наглядом
інструктора. Також можна потрапити в потоки, параплан може скластись.
Але новачки зазвичай літають на навчальних пара планах, вони
надзвичайно стійкі і досить безпечні.
- Важко навчитись літати?- Самостійно вчитись не
варто, можна травмуватись. А під керівництвом досвідченого інструктора
на протязі дня вже можна самостійно літати. Навіть години на навчання
може вистачити. Все залежить від людини. Можна приїхати на день на
збори і просто покататись. А можна пройти платний навчальний курс – 72
навчальні години. Все – на практиці. Я так вчився.
- А що потрібно, щоб стати професіоналом?- Потрібно налітати хоча
б 250 годин. Після цього людину вже можна вважати професіоналом. Я поки
налітав 50. Зараз беру участь у змаганнях з пара планеризму.
- Де в Україні зазвичай збираються парапланеристи?- Найпопулярніші – це
гірські райони – Крим, Карпати. Але там досить важко літати і там
потрібен досвід. А можна літати на схилах Дністра, в тій же Бакоті, або
під Києвом.
- Мабуть, зайняття пара планеризмом – заняття не з дешевих?- Вітчизняний параплан
коштує від тисячі євро, імпортний – від трьох тисяч євро. Плюс потрібне
ще деяке обладнання, одяг, радіостанція. Але це не так вже й дорого.
Адже заправляти параплан не потрібно, супутні витрати – теж набагато
менші, ніж на інших апаратах. Єдине що – потрібно ще мати можливість
їздити на вихідні
- А що потрібно, щоб стати пілотом?- Потрібно пройти курс
навчання. Щоб мати можливість брати участь у змаганнях – потрібно
отримати сертифікат ще. І головне – любити небо. Я вважаю, що кожен
хоча б раз в житті має спробувати політати. Адже це цілком реально.
