"Это" - тоже часть исторической правды. Слова "секс" как будто и не было, но дети в Советском Союза, слава Богу, рождались.
Была и контрацепция. Такая же неуклюжая, как и многое другое, рожденное плановой экономикой.
Толщина стенки Советского кондома, согласно ГОСТу, была 0,09 мм. Это ограждало пользователя от венерических заболеваний, но уменьшало удовольствие. Принятый сегодня стандарт - 0,05 мм.
Сердце каждого, кто начал половую жизнь при СССР, дрогнет при виде этих упаковок. Особенно если вспомнить, как осуждающе смотрели аптекарши на тех, кто их покупал.
1938 рік. Завод "Червоний Гумовик" зараз називається ВАТ "Київгума" і
презервативами не займається - їх тепер роблять у Новояворівську
1953. Відлига ще не відчувається. В одній
пачці - 2 штуки, пачка коштує 43 копійки (після грошової реформи 1961
року - 4 копійки)
1955. Штамп ОТК означає, що виріб пройшов перевірку відділу технічного контролю
1968. Вже одна штука, по 2 копійки
1976. Завод у Баковці під Москвою став найбільшим в СРСР виробником
гумових товарів для інтимної мети. Дизайн упаковки "специфический")
1982. Презерватив, вироблений в місті Армавір (Краснодарський край). Чоловічий
1983. Існує легенда, нібито в радянські часи
презервативи називалися "виробом №2" ( а "виробом №1" на гумовиих
заводах були протигази). Ця легенда є типовим зразком антирадянського
гумору радянських людей - насправді ж номерами позначалися три розміри
тодішніх кондомів. Ось цей виріб, приміром, позначений №1
1984. А це вже №2 - найпоширеніший. Коштує все ті ж 2 копійки
Кінець 1980-их. Один презерватив коштував 10
копійок. Крім нового дизайну упаковки, на ній з'явився напис "Перевірено
електронікою"
який жах...
*аж передьорнуло*