Житомирский хирург-онколог о приоритетах в реформах медицины и медстраховании

Те, що Верховна Рада розглянула питання розвитку медичної галузі і, що дуже суттєво, взагалі її майбутнього, свідчить про усвідомлення важливості проблеми здоров’я як національного багатства і важливості системи охорони цього багатства.

Я б в цьому питанні  окреслив дві основні складові: фінансово-економічне забезпечення галузі та управлінські і кадрові ресурси в охороні здоров’я.

Запровадження загально- обов’язкового  державного медичного соціального  страхування є дуже важливим елементом реформування системи охорони здоров’я. На законодавчому рівні слід затвердити багатоканальне фінансування галузі, в тому числі прийняти закон про обов’язкове державне медичне страхування через державні страхові компанії.

Розмовам і чуткам про  те, що у нас нема безплатної медицини, що доктори за все хочуть гроші, край покладе правове врегулювання діяльності лікувальних закладів. Повинне бути чітке розмежування, що в медицині є гарантоване і безплатне, а за що таки треба платити – але щоб це було прозоро і зрозуміло. Тому потрібно прийняти Постанову Кабінету міністрів України про розширення переліку платних медичних послуг в комунальних закладах охорони зд оров’я.

Дуже важливо також  змінити порядок фінансування медичної галузі безпосередньо на надання медичної послуги, а не утримання мережі (стаціонарних ліжок).

Організаційної зміни  потребують й інші моменти діяльності лікувальних установ. Чому б не надати керівникам повноваження щодо самостійного вирішення питань розподілу коштів відповідно до потреб закладу? Хіба не він найкраще знає, що і куди слід придбати? А от систему державних закупівель слід удосконалювати. Зрештою, роботу лікувальних закладів треба підтримувати конкретними кроками – наприклад, кошти за оренду приміщень залишати в комунальних закладах охорони здоров’я, щоб їх можна було використати на потреби і розвиток.

І вже щоб бути послідовним до кінця, я запропонував на законодавчому рівні реорганізувати заклади охорони здоров’я в комунальні неприбуткові підприємства.

Визначивши пріоритетом  розвиток сімейної допомоги, слід забезпечити  пріоритетне скерування молодих  спеціалістів у первинну медико-санітарну ланку. При цьому дуже важливо значно підняти заробітну плату, забезпечити їх житлом, засобами для роботи – і транспортом, і апаратурою. Сімейний лікар повинен бути своєрідним „воротарем” щодо скерування пацієнтів до вузьких спеціалістів.

А ще важливо створити в  комунальних закладах охорони здоров’я комунальні аптеки, як структурні підрозділи цих закладів.

Мої погляди  цілком поділяє Кандидат в депутати Олександр Коцюбко, довіреною особою якого я погодився стати. Вже багато років ця людина допомагає лікарням міста, забезпечуючи їх необхідним приладдям, інвентарем, одягом, меблями та матеріалами. Я сподіваюсь, що у Верховній Раді він зможе реалізувати реформи у медичній галузі.