11 липня 1995 - різанина в Сребрениці. Що відомо про наймасовіше вбивство в Європі XX століття з часів Другої світової

Цього тижня світ вшановує 30-ту річницю різанини у місті Сребрениця в Боснії і Герцеговині, яку Організація Об'єднаних Націй визнала геноцидом.

Різанина сталася під час боснійської війни (1992-1995 рр.) між різними угрупованнями боснійських сербів, боснійських мусульман (босняків) та хорватів.

Армія боснійських сербів вбила близько 8 тисяч боснійських мусульманських чоловіків і хлопчиків.

Близько 1000 тіл досі не ідентифікували.

У 2024 році ООН оголосила 11 липня щорічним днем пам'яті жертв цієї різанини.

Що сталося в Сребрениці?

Війна у Боснії і Герцоговині спалахнула після розпаду Югославії на початку 1990-х років.

Югославія, федерація з шести республік, об'єднувала сербів, хорватів, боснійських мусульман, албанців, словенців та інші національності під порівняно м'яким комуністичним правлінням президента Йосипа Броз Тіто.

Після смерті Тіто 1980 року заклики до більшої автономії в межах Югославії призвели до проголошення незалежності колишніх "соціалістичних республік".

У Боснії і Герцоговині, одній з країн, що утворилися після розпаду Югославії, конфліктували три громади: боснійські серби, підтримувані Сербією, боснійці та хорвати.

За даними перепису 1991 року, 44% її населення становили босняки-мусульмани, 31,5% православні серби, 17% хорвати-католики, інші назвали себе югославами.

На той час у Сребрениці було близько 40 000 боснійських мусульман. Багато з них приїхали з інших частин країни, тікаючи від етнічних чисток з боку боснійських сербів під час війни 1992–1995 років.

У квітні 1993 року Рада безпеки ООН оголосила Сребреницю "зоною безпеки, вільною від збройної боротьби та будь-якої ворожої діяльності". Невеликій групі міжнародних миротворців доручили захищати її від нападів.

Югославська армія формально залишила республіку, але багато офіцерів, зокрема генерал Ратко Младич, перейшли в ополчення боснійських сербів, яке за підтримки Белграда почало максимально розширювати зону свого контролю, виганяючи босняків звідусіль, де вдавалося.

Її метою було створення "великої Сербії" із самої Сербії та частини територій Боснії й Хорватії.

11 липня 1995 року підрозділи боснійських сербів під командуванням Младича штурмували місто, придушивши миротворців ООН, які не змогли захистити мирних жителів.

Автор фото,Roger Hutchings/In Pictures Ltd./Corbis via Getty Images

Коли армія боснійських сербів увійшла до міста, близько 20 000 мусульман, переважно жінки, діти та хворі, знайшли притулок на базі голландських миротворців у сусідніх Поточарах.

Боснійських жінок та дітей посадили в автобуси і вивезли у безпечне місце.

А чоловіків і хлопчиків залишили. Голландські миротворці не змогли їх захистити й навіть видавали деяких чоловіків сербським бойовикам.

Їх або розстрілювали групами, або вбивали під час втечі через лісисті пагорби навколо Сребрениці.

Тіла лежали на вулицях. Потім їх бульдозерами закопали приблизно у 80 братських могилах. Вижилі очевидці стверджували, що деяких людей ховали живцем, і що дітей вбивали на очах батьків.

Менш як за два тижні сербські сили вбили понад 8000 боснійців. Рештки 1000 тіл досі неідентифіковані.

Озброєні легкою стрілецькою зброєю миротворці не змогли, та й не намагалися запобігти насильству, що вирувало навколо.

Який був вирок?

Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ), заснований ООН у Гаазі, ухвалив обвинувальні вироки майже 50 боснійським сербам за воєнні злочини, скоєні в Сребрениці.

Автор фото,AFP via Getty Images

Генерала Младича і колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича засудили до довічного ув'язнення.

"Ці злочини є найогиднішими з відомих людству", - сказав суддя Альфонс Орі під час оголошення вироку.

Суд заслухав жахливі свідчення вижилих очевидців та родичів убитих.

Багато жертв різанини в Сребрениці поховані на розташованому неподалік цвинтарі в селі Потокари. Тисячі простих білих надгробків розташовані на схилі лісистого пагорба.

Колишній Генеральний секретар ООН Кофі Аннан заявив: "Трагедія Сребрениці назавжди залишиться в історії Організації Об'єднаних Націй".

"Злочин, але не геноцид"

У Сербії заперечують, що їхні війська вчинили геноцид.

Автор фото,CORBIS/Sygma via Getty Images

У 2024 році парламент автономної Республіки Сербської (входить до складу Боснії і Герцеговини) схвалив доповідь, у якій стверджується, що вбивство 8000 мусульман сербськими силами в Сребрениці під час Боснійської війни не було геноцидом.

Їхній лідер Мілорад Додік назвав операцію армії боснійських сербів у Сребрениці "великою помилкою".

"Це був злочин, але не геноцид", - наголосив Додік.

Вони також твердять, що більшість загиблих були жертвами війни - боснійськими мусульманськими солдатами, які загинули в бою. Деякі вважають, що вбивства були "помстою за всіх сербів, убитих у селах навколо Сребрениці".

Це, однак, суперечить рішенням міжнародних судів.

Резолюція ООН, яка оголосила 11 липня Міжнародним днем ​​пам'яті жертв геноциду в Сребрениці, також "засуджує будь-яке заперечення різанини та прославлення воєнних злочинців".

Яка сьогодні демографія в регіоні?

До війни 1990-х Сребрениця була переважно містом боснійських мусульман. Нині більшість населення становлять серби.

Після війни Боснію поділили на два суб'єкти – Республіку Сербську та Федерацію Боснії і Герцеговини. Сребрениця входить до складу Республіки Сербської.

За роки, що минули після війни, чисельність боснійського населення Сребрениці скоротилася, а сербського – зросла.

Республіка Сербська населена переважно сербами, тоді як у Федерації Боснії і Герцеговини боснійські мусульмани становлять більшість.