Свободу треба захищати     Реклама  

Минуло 24 серпня – День Незалежності України. Цьогоріч відзначали вже чверть столітній ювілей з часу проголошення доленосного Акту. На параді з цього приводу відмарширували наші доблесні армійці, відгриміли мотори бойової техніки, отримали почесті ветерани АТО.

І як же змінилась наша Армія! Ні, я не про нову уніформу, хоча й це важливо, я про військових, про їх вмотивовані очі. Це очі справжніх захисників Батьківщини! Вони випромінюють впевненість і силу. Кожен солдат і офіцер усвідомлює, навіщо він у лавах Збройних Сил. Треба було бачити обличчя і погляд Героя України, командувача Високомобільних військ України  Михайла Забродського, коли той отримував бойовий прапор 95-аеромобільної бригади. Саме ці десантники  під командуванням Забродського влітку 2014 здійснили рейд в тил супротивника. За два тижні бригада Забродського пройшла 470 км від Слов'янська до Маріуполя, потім вздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов'янська. На думку американського експерта Філіпа Карбера це був найдовший рейд збройного формування у новітній історії, який немає аналогів. Він увійде у військові підручники 

Військові сьогодні заслужено мають довіру громадян, бо саме вони зупинили російського агресора на сході України. Зупинили великою ціною.Дві тисячі п’ятсот чотири українських героїв загинуло, захищаючи Батьківщину. Таку цифру озвучив президент України Петро Порошенко, виступаючи на параді. Родичам двом із них, кіборгам Ігорю Брановицькому та Сергію Колоді, Президент вручив зірку Героя. 

Армія сьогодні це пріоритет. Це як ніхто розуміє і Головнокомандувач. Адже Петро Порошенко два роки тому отримав країну з розваленою, розкраденою та деморалізованою армією, де солдати будували генералам дачі, а бронетранспортери глохли  на виїзді з боксів. Військо – це пряма компетенція Петро Порошенко. Він домігся , щоб у  бюджеті 2016 на оборону та безпеку було виділено рекордні 110 мільярдів гривень, що складає 5% ВВП країни.

Також дали успіхи і міжнародні переговори Головнокомандувача Порошенка. Українська армія продовжуємо отримувати як технічну так і фінансову допомогу від наших союзників. Відроджується оборонна промисловість. Незабаром матимемо власну зброю відплати – сучасні тактичні ракетні комплекси, які успішно пройшли випробування.

Усе більший відсоток серед військових складають контрактники, сьогодні це вже майже 75%. Президент неодноразово заявляв, що робить ставку на контрактну армію, щоб уникнути мобілізації. Активізується адаптація Армії до стандартів НАТО. І якщо таку позитивну динаміку розвитку збережемо, переконаний, незабаром наші професійні ЗСУ увійдуть до топ-10 найсильніших армій світу. Це буде погана новина для російського агресора. Сам факт присутності багато нової військової техніки роздратував російську «вату». Це гарно видно проаналізувавши російську пресу та новини із так званого «зомбоящика» та спостерігаючи як Путін оперативно оголосив про військові навчання, звісно, біля українського кордону.  

“Головний наш гарант – це Збройні Сили України, і це куди серйозніше ніж Будапештський меморандум”,  – зазначив Петро Порошенко у своєму виступі на параді, і з цим важко не погодитись. Ці словазірвали оплески. Степан Бандера у своїй праці “Перспективи Української Революції”якраз і писав про опертя саме на власні сили у боротьбі за волю українського народу. Бо світова геополітична кон’юнктура змінюється і розраховувати лише на неї смерті подібно. Добре, що президент це розуміє, не забуваючи при цьому дякувати нашим міжнародним партнерам за допомогу, зокрема й за запровадження санкцій роти РФ.

На параді суспільство побачило свою нову Армію та своїх Героїв. По Хрещатику йшли ті, хто зупинив агресора, ті хто знає ціну нашої незалежності. Власне, парад був більше потрібен саме цим Героям. Таким як Ігор Гордійчук. Щоб вручити йому погони генерал-майора Президент Порошенко порушив протокол і пішов назустріч легендарному десантнику Сумраку, котрий захищав  Савур Могилу, отримав тяжкі пораненняі зараз змушений пересуватися на милицях.

Вояки побачили пошану від тих, кого вони захищають. Таке взаєморозуміння конче необхідно.Воно цементує нашу міць. Нарешті українська Армія справді може назватись народною. Тепер ми точно розуміємо, навіщо годуємо власну Армію – щоб не годувати чужу. Щоб у Києві на Майдані крокувала саме українська Армія, а не армія агресора

А ще парад засвідчив, що українці готові й надалі боротись за Незалежність. Про це наголосив президент Поршенко у своєму виступі. Підтвердженням цього є ще одні аплодисменти, які він зірвав після зацитованих ним рядків українського поета Маяковського, написаних далекого 1926 року: “товаріщ москаль на Україну шуток не скаль”. Доречі, цю цитату  російські теленовини не помітили. 

На 25-і роковини Незалежності можемо стверджувати, що лише зараз вибороли Свободу. Вибороли її на численних мітингах, кількох майданах та на фронті у протистоянні з агресором. Тепер українці народжуються вільними.

Через кілька десятків років, коли наші діти й онуки будуть сидіти у нас на колінах, вони спитають: а що ти, тато чи дідусь, робив для моєї свободи? І тим, котрі прийшли на парад, котрі боронять Батьківщину на сході та тим, хто підтримує євроінтеграцію й реформи не доведеться червоніти. Бо вони гордо скажуть: твій дідусь чи тато, мій малий друже, чесно воював і боровся за Незалежність та Свободу.

Володимир Манько, політичний експерт