Журналісти знайшли двох російських шпигунок, які працювали в Болгарії

Журналісти ВВС провели розслідування й вперше оприлюднили імена двох жінок, що входили до російської розвідувальної мережі, якою керували з території Великої Британії.

Громадянки Болгарії Цветеліна Генчева та Цветанка Дончева брали участь у масштабних операціях зі стеження за людьми, проти яких діяв цей шпигунський осередок.

Обидві жінки відмовилися відповідати на запитання ВВС.

Генчева, працівниця однієї з авіакомпаній, поклала слухавку, коли журналісти ВВС зателефонували їй. Після того, як їй надіслали лист, вона заявила, що не хоче давати коментарі.

Дончева заперечувала, що журналісти говорять саме з нею, і пішла, коли їй почали ставити запитання біля її будинку в столиці Австрії Відні.

Зараз у Британії шестеро інших громадян Болгарії чекають на вирок за участь у шпигунстві на Росію, яким займався цей осередок.

Британська поліція описує роботу цієї мережі як "високо організовану" й таку, що загрожувала життю людей. Три члени осередку визнали провину у свідомій роботі на Росію. Ще трьох визнали винними під час процесу, що відбувся у березні в лондонському суді Олд-Бейлі: вони не змогли переконати присяжних у своїй невинуватості.

Роботою осередку з-за кордону керував громадянин Австрії Ян Марсалек. Він займався бізнесом у Німеччині й став агентом російської розвідки.

Шпигунська мережа займалася операціями проти журналістів, які розслідували роботу російських розвідслужб. Один з них, Роман Доброхотов, сказав ВВС, що, на його думку, все це робилося за вказівкою президента Росії Володимира Путіна.

На суді в Лондоні лунала інформація про двох жінок, що брали участь у стеженні в Європі.

ВВС, вивчивши інформацію з відкритих джерел в інтернеті та поговоривши з обізнаними людьми, змогла встановити місцеперебування та особи обох цих жінок.

Таємнича працівниця авіакомпанії

Генчева, мешканка столиці Болгарії Софії, працювала у цивільній авіації і завдяки цьому збирала дані про перельоти людей, які цікавили шпигунську мережу.

Автор фото,Cvetelina Gencheva/Facebook

 

Шпигуни літали одними рейсами з об'єктами стеження, при цьому брали квитки на сусідні з ними місця. Вони намагалися максимально наблизитися до об'єктів спостереження, щоб подивитися, що вони пишуть у своїх мобільних телефонах. Одного разу їм вдалося підгледіти PIN-код телефону журналіста Романа Доброхотова.

Генчева входила до групи, яку відрядили до Берліна для стеження за Доброхотовим, її додали до чатів разом з трьома людьми, яких визнали винними у шпигунстві в Британії. Керівником цього осередку був Орлін Русєв. Координували шпигунство Бісер Джамбазов та Катрін Іванова.

Генчева дістала дані про перельоти журналіста Христо Грозєва і їй доручили зібрати якомога більше інформації про пересування ще одного об'єкта стеження - російського дисидента Кирила Качура.

На суді в Олд-Бейлі повне ім'я Генчевої не лунало: цю таємничу працівницю авіакомпанії називали "Цветка" або "Светі".

Журналісти ВВС спочатку ідентифікували Генчеву через її сторінки в соцмережах. На фейсбуці вона була в контакті з Катрін Івановою і Бісером Джамбазовим.

Після цього ми з'ясували, що вона працювала в одній з авіакомпаній.

В її профайлі на LinkedIn вказано, що вона була працівницею відділу з продажу квитків туристичним компаніям. У болгарській базі даних зареєстрованих компаній зазначено, що вона - єдина власниця фірми International Aviation Consult.

Скриншоти даних про перельоти, які виявили на жорсткому диску керівника осередку Русева, отримані з програми Amadeus - ця система широко використовується в авіаційній індустрії. У профайлі на LinkedIn Генчева пише про вільне володіння цією програмою.

Після того, як розслідування ВВС встановило особу Генчевої, джерело підтвердило нам, що вона відома і болгарським спецслужбам як людина, пов'язана зі шпигунською мережею, - але офіційно її ні в чому не звинувачують.

Ми зв'язалися з Генчевою за болгарським телефонним номером, яким вона користується, коли працює у сфері нерухомості. Коли вона почула, що їй телефонують з ВВС і що дзвінок записується, вона відразу поклала слухавку, навіть не дочекавшись пояснень, про що саме ми хотіли поговорити.

У відповідь на лист, де описані пов'язані з нею докази, вона сказала, що "не хоче коментувати цю справу" і не дає згоди на використання свого імені.

Відповідь вона написала болгарською мовою, стверджуючи, що погано говорить англійською. Однак у своєму відкритому профайлі на LinkedIn вона описує свій рівень володіння англійською як "вільний і професійний" і каже, що отримала з цієї мови науковий ступінь.

Жінка з Відня

Дончева допомагала стежити за журналістом-розслідувачем Христо Грозєвим у Відні: вона жила у квартирі, розташованій навпроти його будинку, і знімала його житло на камеру.

Автор фото,Tsveti Doncheva/Facebook

Їй також платили за організацію антиукраїнської пропагандистської кампанії, в рамках якої в різних районах Відня, зокрема на радянському військовому меморіалі, розміщували відповідні наклейки. Завданням цієї кампанії було представити прихильників України неонацистами.

У суді в Олд-Бейлі пролунала інформація про якусь "Цветі", що входила до складу осередку, і ВВС з'ясувала, що "Цветі" - це Дончева, вивчивши її профайли в соцмережах. Після цього її особистість підтвердили джерела у Відні.

В австрійській столиці вона зустрічалася щонайменше з трьома людьми, яких судили в рамках британської справи: з Ванею Геберовою, Бісером Джамбазовим та Катрін Івановою.

Серед тих, за ким доручили стежити Дончевій, були австрійські високопосадовці, зокрема керівник Управління державної безпеки та розвідки (DSN) Омар Хаяві-Пірхнер, а також австрійська журналістка-розслідувачка Ганна Тальхаммер, яка писала про російське шпигунство.

Дончеву, яка офіційно значиться безробітною, заарештувала австрійська поліція в грудні минулого року.

Судові документи спочатку оприлюднили австрійські журнали Profil та Falter, а потім переглянули журналісти ВВС. В них вказано, що стосовно неї є "серйозні підозри у скоєнні злочину у вигляді таємної розвідувальної діяльності, що шкодить Австрії".

Вона повідомила слідчим, що займалася стеженням на прохання своєї давньої подруги Вані Габерової - однієї з шести громадян Болгарії, які чекають на вирок у Британії. Дончева заявила, що Габерова дала їй список людей, адреси і фото.

Спочатку Дончева сказала поліції, що її обманювали щодо справжніх цілей стеження: спочатку їй нібито пояснили, що займаються "студентським проєктом", а потім - що працюють на Інтерпол. Але, як кажуть австрійські слідчі, "неможливо уявити", що Дончева повірила таким сумнівним поясненням.

У документах вказано, що розвідувальним осередком, до якого належала Дончева, керував Ян Марсалек, який робив це з Москви та від імені російської розвідки. Там також твердиться, що її завербували Марсалек й очільник британського осередку Орлін Русєв.

Автор фото,Adam Walker/BBC

Згідно із судовими документами, саме Марсалек наказав стежити за Анною Тальхаммер. У поліції Дончева зізналася, що фотографувала тодішнє місце роботи журналістки і намагалася спостерігати за нею із сусіднього ресторану.

Тальхаммер, яка зараз працює редактором австрійського журналу Profil, розповіла ВВС, що вперше дізналася про стеження минулого року - від поліції. Тепер вона знає, що за нею стежили протягом певного часу.

"Вона точно сиділа навпроти офісу в дуже хорошому рибному ресторані. Я цей ресторан дуже рекомендую, - сказала Тальхаммер. - Вона скаржилася, що він дуже дорогий, що їй потрібно більше грошей. Ці гроші вона отримала".

За словами Тальхаммер, ця жінка також шпигувала за кількома "високопосадовцями".

Журналістка не знає, в яких ще місцях за нею стежили, але знає, що деякі її джерела були розкриті - і хтось намагався проникнути в їхні будинки.

Як каже Тальхаммер, "Відень - це шпигунська столиця", але в місті поки що нікого не засудили за шпигунство, і "місцеві закони дуже для шпигунів підходять".

"Я [через усе це] засмучена і, якщо чесно, трохи налякана, - додає вона. - Я живу одна з донькою. Не дуже приємно розуміти, що державі байдуже, коли хтось погрожує журналістам, політикам чи комусь іще".

Автор фото,Tsveti Doncheva/Facebook

Дончева активно користувалася соцмережами (вона навіть завела акаунт у TikTok для своєї кішки), а у 2022-му і 2023-му роках публікувала у фейсбуці свої фото у футболці з портретом Володимира Путіна. Коли хтось з користувачів залишив коментар, що в Росії великий відсоток жінок нібито хоче народити від Путіна дитину, Дончева написала, що не тільки в Росії - і додала емодзі, яке "облизується".

Коли кореспонденти ВВС підійшли до Дончевої на вулиці у Відні, вона відмовилася визнавати, що її звати Цветанка Дончева, і відповідати на запитання. Однак ми ідентифікували цю жінку саме як Дончеву.

На ній був той одяг, який видно на дописах Дончевої у соцмережах: синій спортивний костюм, окуляри та футляр для мобільного телефону з упізнаваним візерунком. Крім того, ми бачили, що вона увійшла в будинок за зареєстрованою домашньою адресою Дончевої - і це сталося менш ніж за 20 хвилин після того, як жінка заявила, що Дончевою не є.

Вона не відповіла і на лист, у якому ми запропонували їй дати коментар.

Ці дві жінки працювали з шістьма громадянами Болгарії, яких визнали винними у шпигунстві на Росію.

Автор фото,Metropolitan Police handout and social media

Британська поліція вилучила майже 80 тис. повідомлень, якими в телеграмі обмінювалися Русєв і його куратор Марсалек. У цих повідомленнях є дані про безліч операцій осередку в роки, що передували лютому 2023-го, коли їхню діяльність припинила поліція.

Русєв і Марсалек обговорювали викрадення і вбивство журналістів Христо Грозєва та Романа Доброхотова. Перебуваючи у Великій Британії, шпигуни навіть обговорювали дії щодо українських військових, які імовірно проходили підготовку на американській військовій базі в Німеччині.

На відміну від шести шпигунів, засуджених у Британії, Дончева і Генчева не під арештом і не визнані винними в якихось злочинах. Запит австрійських прокурорів про досудовий арешт Дончевої відхилили - і її відпустили.

Австрійський суд вирішив, що Дончева не втече від слідства, оскільки вона "соціально інтегрована" в країні й доглядає за своєю матір'ю. У документах суду також вказано, що ризик повторного вчинення нею злочину не надто високий з урахуванням ув'язнення її співучасників у Великій Британії.

Тальхаммер сказала ВВС, що не може зрозуміти, як людину, що шпигувала за нею, відпустили на волю: "Може, їм усе-таки не варто вірити всьому, що каже шпигун?"

За словами Тальхаммер, австрійські спецслужби підозрюють, що існують й інші шпигунські осередки, діяльність яких триває навіть після арешту шести болгар у Британії.

Генчева, як і раніше, мешкає в Болгарії - і називає себе досвідченим професіоналом, який працює у сфері авіаційних перевезень і туристичної індустрії.

Після того як з нею зв'язалася ВВС, Генчева змінила ім'я у своїх профайлах у фейсбуці та LinkedIn. Але в списку своїх навичок вона, як і раніше, вказує професійний рівень володіння авіаційною системою Amadeus.

Автор: Деніел де Сімоне, Кріс Белл, Том Біл, Микола Атефі, Відділ розслідувань ВВС