Забрати у Росії та віддати Україні. Чи може Захід конфіскувати заморожені російські мільярди

Європа та США обговорюють варіанти конфіскації 285 мільярдів доларів російських збережень, заморожених на Заході. Вони хочуть віддати їх Україні для захисту від агресії та післявоєнне відновлення. Та чи це можливо?

Ситуація безпрецедентна. Ще ніколи у ядерної країни і одного з постійних членів Ради безпеки ООН не намагалися забрати стільки грошей. Так, Ірак змушували платити компенсації Кувейту та іншим постраждалим від першої війни країнам.

Аргентині виставляли рахунок за Фолкленди. Але на таку масштабну конфіскацію світ не замахувався з часів Версальського договору, який обклав даниною Німеччину після Першої світової.

Голоси прихильників конфіскації звучать все голосніше. Більшає і сценаріїв вилучення активів, левову частку яких Кремль перед війною вивів із США в Європу в надії, що ЄС не стане заради України рвати зв'язки з Росією - своїм великим торговельним партнером і головним постачальником енергоресурсів.

Критики конфіскації на Заході побоюються, що такий крок підірве фінансову стабільність і роль долара та євро як головних резервних валют. Кремль, зі свого боку, обіцяє відповісти вилученням західних активів, замкнених у Росії.

США, Європа і союзники хотіли домовитися про конфіскацію до лютневого засідання "Великої сімки", але не вийшло. Наступний дедлайн - саміт лідерів розвинутих демократичних країн в Італії в середині червня.

Ситуація стає все заплутанішою з кожним днем. Ми намагалися відповісти на головні питання - скільки грошей заморожено, чи можна їх забрати в Росії та віддати Україні, як саме, які будуть наслідки, коли все станеться?

Ось що відомо на сьогодні.

Чому хочуть забрати

Перший аргумент - агресія Росії завдала гігантських збитків Україні. Всесвітній банк уже оцінив витрати на відновлення і реконструцію країни в 411 мільярдів доларів, що перевищує обсяги заморожених російських активів.

АВТОР ФОТО,EPA

Ще в грудні 2023 року лідери країн "Великої сімки" поклялися, що не розморозять нічого, поки Кремль не компенсує збитки України.

"Логіка проста. Російські активи в найближчому майбутньому не повернуться в Росію. А Україна згідно з міжнародним правом має отримати компенсацію від Росії", - агітує за конфіскацію Філіп Зеліков зі Стенфордського університету.

Він - ветеран Держдепу США і один з перших, хто публічно порушив питання про російські активи після вторгнення в Україну.

"Росія допустила колосальну помилку історичного масштабу. В історії не було прецедентів, щоб країна-агресор зберігала колосальні гроші на рахунках в країнах, які постраждали від її агресії, - сказав він. - Мені відразу здалося логічним, що ці країни захочуть скористатися ситуацією і пустити заморожені російські гроші на допомогу Україні. Але на це в них пішло майже два роки".

Другий аргумент - продемонструвати Володимиру Путіну єдність та рішучість Заходу в умовах, коли в цьому все більше сумнівів через відмову американського Конгресу виділяти допомогу Україні та суперечок всередині ЄС про масштаб санкцій та військової допомоги.

"Путін розуміє тільки мову сили. І йому треба продемонструвати цю силу, щоб змусити його до миру. Тому що сьогодні, скажімо прямо, Путін сміється нам в обличчя", - сказав голова бюджетного комітету Європарламенту та ексміністр фінансів Бельгії Йохан ван Овертвельдт.

Він запропонував свою схему - не конфіскувати 190 мільярдів євро російських активів, заморожених в Європі, а використати їх як заставу під кредит. Гроші віддати Україні, а погасити кредит змусити Росію по закінченню війни.

"Треба діяти сміливіше, - сказав він. - Так, конфіскація майже 200 мільярдів євро матиме юридичні, монетарні та геополітичні ризики. Але значно небезпечніше зараз сидіти склавши руки".

Третій аргумент - Україні потрібні гроші зараз, а Захід виділяє все менше.

АВТОР ФОТО,REUTERS

Підтримка України коштує десятки мільярдів на рік. І якщо Європа зуміла подолати політичні розбіжності всередині ЄС та затвердила бюджет допомоги, то другий ключовий спонсор українського спротиву - США - призупинили асигнування ще в кінці 2023 року.

Лідер президентських перегонів Дональд Трамп і зовсім погрожує не виділити Україні ні копійки, якщо він переможе на виборах у листопаді.

Через відсутність військової допомоги українська армія віддає позиції російській, а без фінансової підтримки в бюджеті може не вистачити грошей на утримання країни, виплату пенсій, зарплат і відновлення критичної інфраструктури, яку щоденно бомбить Росія.

У цьому році Києву необхідно близько 40 мільярдів допомоги, з яких поки що ЄС та МВФ пообіцяли тільки половину.

Конфіскація російських активів допомогла би Заходу розв'язати фінансове питання підтримки України на декілька років наперед.

Хто за, хто проти

Американці - за. Навіть міністерка фінансів Джанет Єллен вже підтримує конфіскацію. Ще в грудні вона переживала за долю долара, але в кінці лютого на зустрічі міністрів і банкірів "Великої двадцятки" змінила тон.

"Наша коаліція, яка представляє більш ніж половину світової економіки, взяла на себе обов'язок не розморожувати російські активи на суму 285 мільярдів доларів доти, поки Росія не компенсує завдані нею величезні збитки", - сказала вона.

"Вважаю, що нам терміново треба знайти спосіб використати російські активи, щоб допомогти Україні фінансувати оборону і реконструкцію. Для цього є вагомі аргументи - правові, економічні та моральні. Але ми зобов'язані діяти разом і зважено".

Єллен перестала переживати за долар і євро. Світ досі зберігає майже 60% накопичень в доларах, близько 20% - в євро і тільки близько 3% - в китайських юанях.

АВТОР ФОТО,REUTERS

"Насправді альтернатив долару, євро і єні (валюті Японії - Ред.) немає, тому я не надто переживаю з цього приводу. Ризик для фінансової стабільності виникне тільки у разі масової відмови від цих валют. Але я думаю, що це вкрай малоймовірно, особливо враховуючи унікальну ситуацію, в якій Росія нахабно порушує міжнародні норми".

Але думка американців тут другорядна. Головне слово - за європейцями.

З 285 мільярдів російських резервів тільки близько 5 мільярдів заморожено в США. Решта лежить на європейських рахунках.

Спочатку європейські політики висловлювалися обережно, але з наближенням червневих виборів в ЄС і на фоні проблем зі схваленням американської допомоги Україні заговорили про конфіскації.

"Прийшов час почати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військової техніки для України", - сказала в кінці лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Єврокомісія - фактично уряд ЄС - готує план часткового використання російських грошей чи прибутків від їх інвестування, але поки що цей план не представили. Можливо, він з'явиться до саміту ЄС 21-22 березня.

Але будь-який план може зіткнутися з опором однієї з 27 країн ЄС. Угорщина традиційно блокує санкції проти Росії та навіть висловилася проти конфіскації активів.

Проросійських політиків у таборі скептиків підтримують технократи з країн, які виступили проти російської агресії.

"Кожен крок в напрямку (конфіскації), особливо активів центральних банків, треба ретельно зважувати з точки зору законності та наслідків. Наша ціль - підтримати Україну та послабити Путіна, а не послаблювати Захід і підірвати світовий порядок і фінансову стабільність", - сказала міністерка фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.

А минулого тижня французький президент Еммануель Макрон допустив експропріацію відсотків із заморожених активів, але сказав, що самі активи чіпати не можна.

"Ми не прихильники того, щоб робити речі, заборонені міжнародним правом, і починати дискусію, яка, на мою думку, послабить Європу", - сказав Макрон.

Які варіанти конфіскації

Заморожені активи - це валютні резерви російського центробанку, які він до війни клав на іноземні рахунки в доларах, євро, фунтах, єнах і франках. Більша частина - майже 200 мільярдів євро - зберігається у вигляді цінних паперів у бельгійському депозитарії Euroclear.

Облігації приносять дохід, частину погашають і конвертують в готівку. Згідно з бельгійським законодавством, такий дохід можна обкласти податком, хоч би і в 100%.

АВТОР ФОТО,AFP

Оскільки йдеться тільки про одну країну і податок, а не конфіскацію, саме про ці гроші досі йшла дискусія.

Але в такий спосіб ЄС дістане для України тільки пару мільярдів євро на рік, оскільки йдеться тільки про відсотки, а не головну суму заморожених резервів Росії.

Більше того, уже накопичені майже 4 мільярдів євро відсотків вилучити не вдасться, бо навіть якщо європейський закон приймуть, він не має зворотної сили. До того ж, ці гроші вже відкладені на судову тяганину з Росією.

"Відсотки - це крапля в морі з урахуванням потреб України, - відкидає цей варіант голова бюджетного комітету Європарламенту Йохан ван Овертвельдт. - Але є і середній шлях між не робити нічого і забрати тільки відсотки".

Він запропонував використати заморожені 200 мільярдів як заставу. ЄС міг би взяти під нього кредит для допомоги Україні, а погашення кредиту зробити умовою мирних перемовин з Кремлем після закінчення війни.

До рішення про те, що робити з головною сумою арештованих на Заході російських грошей, ще далеко. Поки що ясно тільки те, що навіть якщо 27 країн ЄС раптом домовляться між собою наступного тижня, вони не підуть ні на які односторонні дії без повної та беззастережної підтримки союзників - США, Великої Британії, Канади, Австралії та Японії.

А її доведеться чекати щонайменше до червневого саміту "Великої сімки" в Італії.