Два дні тому був на зустрічі з одним українським ТОП-журналістом – Вахтангом Кіпіані.Останній
здійснює турне українськими ВУЗами за фінансової підтримки посольства
США. Як пожартував сам гість – американський уряд більше переймається
цими питаннями, аніж український.
Про факт зустрічі зі студентами журфаку ЖДУ Франка дізнався зі стрічки Твіттера (принагідно зафоловивши @kipiani).
Було заявлено дві, на перший погляд, не пов’язаних теми – самвидави та блоги.
Самвидав – це сам пишу, сам цензурую, сам друкую, сам розповсюджую і сам сиджу у тюрмі.
Раніше чув від Оксани Трокоз, що у Вахо
(так він себе називає у ЖЖ) одна з найбільших колекцій самвидавів в
Україні. Як виявилось - це 1700 видань. А всього в колекції 18 тисяч(!)
назв видань та десятки тисяч номерів. Почалось все з того, що у 1984
році мама Вахтанга попросила його викинути газети, які накопичились у
домі. Напевне, відчуття внутрішнього спротиву вмотивувало цю саму пресу
не те що не викинути, але й колекціонувати роками.
Окрім
колекціонування, Кіпіані ще й займається реферуванням. Тобто, читає
товстелезні книжки і викладає їх основну суть коротко. Остання така річ
– «Гибель империи» Єгора Гайдара.
Велику частину свого часу
журналіст присвятив історії самвидавів в Україні. Першим на його думку
був «Воля і Батьківщина», який видавався з 1965 року у Карпатах
колишніми упівцями. З того часу виникає купа підпільних, бо опозиційних
до совєцької системи видань. Першим, хто відкрито підписався під
самвидавом став В’ячеслав Чорновіл. Це був «Український вісник» у 1967
році. Арешт був справою часу. У 1972 році відбулась масова чистка
вільно думаючих. З цього часу і аж до періоду перед незалежності
(1988-89) в Україні не було самвидавів.
Окремо Вахо зупинився на блогах. Цитата: «Блог – це самвидав сьогодні. Якщо Ви не маєте блога – Ви профнепридатні».
Кіпіані
зупинив викладання і попросив задавати питання. Почав Володя
Гребьонкін, продовжив я, Оксана Трокоз. Студенти сиділи і наче слухали.
Передавали питання на записках (журналісти, млядь). Потім почали
виходити поза спиною у Кіпіані. Я ще раз впевнився, що журфак (як і вся
формальна освіта) імпотентні. Бо цим амебам, які виходили або
шушукались про вечірку в Індіго було важливіше не пропустити наступну
пару хрєнознавства, аніж поспілкуватись з одним з найцікавіших
журналістів України.
В планах цікавий проект. Тільки не знаю, чи достатньо тих у Житомирі, для кого його варто робити…
Когда телефоны предлагались на выставке в серийные производства институты написали приблизительно следующее "Это никогда не будет актуально! Людей, которым нужен телефон ровно столько сколько в этой комнате людей."
В общем вот.
"читає товстелезні книжки і викладає їх основну суть коротко. Остання така річ – «Гибель империи» Єгора Гайдара"
Во во , это самая суть ...
Чё то знаете вспомнилось о Гонгадзэ и про ту шумиху, которая завязалась после того, как Кучма продал в Ирак "Кольчугу"... не знаю, почему это вспоминается ...
Да-да. Кровава рука ЦРУ)))
>> Я ще раз впевнився, що журфак (як і вся формальна освіта) імпотентні.
Я взял бы еще выше. Это уровень нации.
Звичайно, є гарні винятки... Які, як відомо, підтверджують правило...
Зі всіма.
Кіпіані все ж руліт :-)
А щодо нації - незгоден абсолютно. Є величезна кількість адекватних та достойних людей, а прaвить... ось: http://www.pravda.com.ua/columns/4b1d0041ae4b1/
Тому про Націю не говори у такому тоні. Я теж нація. Ти теж нація.
Понравилось потому, что:
а) я тоже полагаю, что будущее не за официальными СМИ, а за личностным рупором (блоги, самиздат);
б) уровень гражданской активности в этом городе на букву Ж. на уровне Ж. Конкретно о журфаке я ничего сказать не могу (и не говорил);
в) стилистика. "Самвидав – це сам пишу, сам цензурую, сам друкую, сам розповсюджую і сам сиджу у тюрмі", имхо, лаконично и с юмором.
Еще вопросы?
Якщо тобі цікавий цей журналюга, це не означає, що всі інші повинні його обожнювати.
Абсолютно згоден. Якби він, як /екс/ шеф-редактор Великих Українців, зам. головреда журналу Фокус, випусковий редактор Часу новин на 1+1 і т.д. розповідав про трах у проекті Дом-2, то цим амебам було б цікаво і вони з відкритим ротом слухали б, а так - немає про що говорити. Тільки нафіг на журфак вступати?
Ну, звісно це стосується далеко не всіх присутніх на зустрічі студентів.
не варто кидатись в крайнощі)
1. У своєму блозі (і його дзеркалі - колонці) я пишу те і так, як вважаю за потрібне. Це не стаття у ЗМІ, а ти мені не редактор. Хоча за оціночну думку дякую)
2.На відміну від тебе, я щиро порадію за колег і за себе, коли кожен житомирянин з закритими очима знатиме хто є Оксана Трокоз, Володя Гребьонкін та Влад Пучич. До тих пір як є питання - Гугл в поміч - інфи предостатньо.
3. Сергій, ти гарний журналіст. Якщо ти зможеш вирішити свої внутрішні та комунікативні проблеми, то зможеш рости далі, ставати редактором. Як ні - ні.
1. Ти можеш навіть у своїй газеті і нормальні статті писати що і як захочеш, як тобі там зорі стануть) Ти навіть можеш всім доказувати, що то єдине правильне, а все інше - фігня) Але від цього правила і закони не перестануть діяти) Це не лайвджорнал, не лівінтернет, не ще якись там підбірник блогів. Там пиши що хочеш. Тут же хай і не така офіційна, але колонка. І писати що і як тобі вздумається, це значит не поважати інших. Це значить, що ти просто чхати на читачів хотів. Звісно, це твоє право, але честі тобі не робить.
2. Ще раз повторюсь, те що ти навіть не представив своїх "колег по цеху" то може свідчити про твоє навігластво, неповагу до читачів, пофігізм. Список можна розширити. А з усіх перелічених, лише про Оксану Трокоз я можу з упевненістю сказати, що вона - журналіст. Журналіст газети "20хвилин". А от ким себе в даний час вважають Влад та Вова? Бо то як їм заманеться. Влад Пучич в нас і громадський діяч, і до СІМки має відношення, до ДоЛаду, до команди міського голови Віри Шелудченко. Так, він був навіть вроді редактором газети і навіть не однієї. А от в якості кого він був на тому заході. Владе, може розкажеш, який засіб масової інформації ти зара представляєш? Чи ти в нас фрілансер? Тоді куди дописуєш? Цікаво ж)
А Вова - він і піарщик і співвласник першої агенції піару в Житомирі. Він, здається, має відношення до громадської організації Бджола. Плюс він сам собі зробив сайт і сам його веде. А раніше він дописував ще кудись....
Теж цікаво, хто він зара і кого представляв на заході. А мо він як вільний блогер і фан Кіпіані був???
3. Судячи з вашого досвіду, то щоб стати редактором, не обовязково ващє бути журналістом. Тре, як ти радиш, бути комунікативним і дружити з владою, на неї працювати і робити її проекти. Знайомий досвід? Чи можна собі самому створити сайт новин і назначити себе його редактором. Мені щось ні те ні те поки не власштовує)
По-моему, эта колонка - таки аналог классического блога, а ля ЖЖ. То есть, не нужно пытаться формализировать ее как СМИ. Но если ты все же полагаешь, что это журналистика - тогда какие претензии к тому, какое СМИ он представляет? Свою колонку, что за твоими словами "хай і не така офіційна, але колонка".
Сергей, скажи честно, это у тебя профессиональное включилось, или личное? Просто интересно.
І жодної образи чи чогось особистого тут немає абсолютно. Так, згоден з тобою, Корвіне, на всі сто, щоб на ЖЖ-інфо були авторські колумністичні колонки, це надто багато честі для такого видання. А то просто нікому буде тут писати. А от буденно-банальні забиті пости. як я мої кореши кудись там ходили - якраз в цьому стилі...
Какую дупу? Я тебе нормальный вопрос задал. Совсем уже ох..ел, какую я дупу кому целую?
Знаю вас обоих, и этот конфликт мне показался личностым. Вот и поинтересовался. А ты, Сергей, слишком зарываешься.
Щож, раз нікого не цікавить піднята проблема, а потрібна просто жовтушна білизна, то відповім. Ні, абсолютно нічого особистого. Навіть не професійне. І нічого нового. Це просто моя особиста думка. І якщо вважається, що це аналог ЖЖ, то викладати її я маю абсолютно повне право. І буду говорити те, що я думаю. Поки жодного аргументу, що я не прав, чи взагалі будь-якого аргументів я тут не почув, але вони в блогах і не потрібні.
Не подобаються мені подібні заяви, що мол нас мають знати всі! Не подобюається мені отаке ставлення до інших. Да, я не вважаю, що це блог по типу лайвджорнала. І що є якісь елементарні правила взаємоповаги і пристойності.
А я тебе объясню свою позицию. Я не профессиональный журналист, и думаю, никогда им не стану. В тоже время у меня есть около десятка аматорских публикаций. Если честно, я не заметил в данной заметке Влада какого-то особого кича, понтов. Не представил тройку журналистов общественности? Я, например, не знаю ни Трокоз, ни Гребёнкина - все равно не задело. Откровенно говоря, до твоего коммента не предполагал даже, что это следует делать исходя из принципов журналистской этики. То есть, мне вообще это не бросилось в глаза, а вот твоя реакция показалась несколько неадекватной, вот и предположил личный фактор (тем более, что ко мне очень часто долетают осколки чвар, которые поражают некогда монолитную в моих представлениях тусовку). Вот и все.
Наоборот, мне понравилось стилистика Влада - обыкновенно он пишет очень сухо (сужу из того, что читал лично). А тут вдруг ирония, цинизм. Я это люблю, такие вещи делают публикацию более искренней, более живой. А моя озлобленность на апатичность наши граждан дополнительно срезонировала с владовыми "амебами", опять же - подобные сетования не типичны для Влада, а я нудю подобным уже давно.
Вот и весь секрет.
http://www.politizdat.ru/outgoung/91/
Можливо, з цього погляду все не так страшно. І мабуть, дійсно не так страшно) Але чомусь страшенно не сподобалась така суміш, ні стаття, ні блоговий пост( Думаю, не варто над цим більше зациклюватись. А проти самого Влада дійсно нічого не маю і завжди був і лишаюсь з ним в дружніх стосунках.
А щодожурналістики, то зараз та сама межа "професійності" дуже сильно розмита. І дуже швидко набирає обертів так звана "громадська журналістика". Так що ту взагалі ніяких проблем)))
Ще раз сорі за комент перед тим(
Та й говорити про імпотентність факультету, ще ой як зарано. Всім зрозуміло що для житомира не потрібна велика кількість журналістів. Адже навіть цьогорічний перший випуск (24 чоловікі) не може нормально працевлаштуватись. І це абсолютно не через те, що вони імпотентні. Житомир, як місто сам не зацікавлений у журналістах. Тому коли на першому-другому курсі під час практики ти наштовхуєшся на скептичного редактора, який замість того, щоб допомогти і наштовхнути на тему, розповідає який він молодець, скільки він закінчив навчальних закладів, скільки в нього журналістських нагород. Починає здаватись, що ти дійсно, як сазав Влад "амеба". Але, якщо він такий крутий, то чому сидить редактором, якоїсь прашивої гезатки, яку купують тільки через програму.
Проблема не у імпотентності факультету, а у тому хто його таким робить.
Згадався момент коли на факультет приїжджав Вересень. Тоді всі договорились до того, що журфак фіговий і йому потрібно більше журналістів практиків - таких як Вересень, а не теоретикиів. Але на прохання одного з викладачів давайте разом напишемо підручник ви практики, ми теоретики. Пролуна відповідь- "Ні у нас немає часу". І як ви думаєте почувши таке дуже хочеться далі вчитись?
Легко сказати, що все фігово, а от зробити щось щоб так не було це вже інше питання.
Влад, ти вважаєш себе таким великим журналістом. що надаєш собі право критикувати інших, то зроби щось... "Критикуєш - пропонуй" - здається саме так ти любиш говорити.
В ринг!
Хіба випускники нашого ЖДУ ім Франка отримуюють диплом з написом Журналіст?!
то чого ж ви хочете від більшості таких "журналістів"?