Як навчити російську владу поважати Україну

Шановні читачі, сьогодні до вашої уваги нова стаття з циклу «Якою має стати Україна».

Я ніколи не був і, мабуть, ніколи не стану прихильником Партії регіонів і Віктора Януковича. Але події останніх днів змушують мене відреагувати незвичним для себе чином. Хочемо чи ні, а Віктор Федорович обраний народом Президент моєї країни. Принижуючи його, Владімір Путін і деякі інші принижують Україну, а отже і мене особисто. Керуючись вимогами Конституції, я вирішив звернутись до Президента України з пропозиціями. Іншою причиною для звернення до Віктора Януковича стало те, що опубліковану на LELEKA NEWS мою статтю «Поради простого українського інженера в третьому поколінні прем'єру Азарову для перемовин з прем'єром Путіним», Микола Янович не читав і не взяв до уваги жодної з моїх порад, що призвело до того, що ми маємо сьогодні.

А маємо, до речі, хамство, неповагу, шантаж та диктат правителя великої хижої сусідньої держави, якому Бог не дав ні зросту, ні великого розуму. Бо якби дав, то він хоча б за роки перебування у владі вивчив, звідки «виросли ноги» у російської держави. І не плював би до криниці, з якої ще неодноразово доведеться води напитись (хоча краще б він знайшов для своїх потреб іншу криницю). А щоб він припинив це робити, треба було минулого року, Вікторе Федоровичу, не «Харківські угоди» з ним підписувати, та нині Юлію Володимирівну до в'язниці садити, а протидіяти недомірку за власним, ще в 2006 році наміченим планом, викладеним в Розпорядженні КМУ №502-р від 28.09.2006 «Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією».

Переконаний, що якби тоді цей план ваші підлеглі, в першу чергу той же Юрій Бойко, почали запроваджувати, то сьогодні вам з Миколою Яновичем не було б потреби вести перемовини з Владіміром Путіним про газ і слухати його паскудні балачки. Тоді б він їздив до Києва і кланявся б вам з Миколою Яновичем за ціну та обсяги транзиту російського газу. І не було б тоді потреби віддавати ще на 30 років кремлівським окупантам 18 тисяч гектарів Чорноморського узбережжя Криму, а можна було б перетворити його на курортну зону, кращу за турецьку Анталію (і заробляти там непогані гроші, до речі – ред.). Не було б потреби в кредитах МВФ та й голова про покращення зовнішньоторговельного балансу у вас з Миколою Яновичем не боліла б.

Цю проблему і сьогодні вирішити не важко. Саме цього, з моєї точки зору вимагає той, хто нас з вами принижує. Я пропонував зробити це, у своїй згаданій вище статті, Миколі Яновичу кілька місяців тому. До речі, мова йшла про встановлення орендної плати за перебування російського Чорноморського флоту вищої у стільки разів від орендної плати за аналогічну американську базу в Італії, у скільки разів російський газ для України дорожчий ніж для Італії. А ще, за таким принципом встановити ціни на електроенергію і комунальні послуги не тільки для самого російського Чорноморського флоту, а й для його персоналу.

Не гріх нагадати Владіміру Владіміровічу, що в деякі регіони Російської Федерації електроенергію постачають українські електростанції. В зв'язку з високими цінами на російський газ, Україні не вигідно постачати її «на халяву». Варто попередити, що цією електроенергією буде замінено російський газ для опалення житла українців. За таких Ваших дій, Вікторе Федоровичу, голова буде боліти не у вас з Миколою Яновичем, а у Путіна з Медвєдєвим, і не ви, а вони будуть чухати потилицю. А мені за Україну прикро не буде.