Коли людина стане безсмертною? Фізик Мічіо Каку про квантові комп'ютери і наближення нової ери

Американський фізик-теоретик і популяризатор науки Мічіо Каку переконаний, що квантова ера визначить майбутнє людства. На його думку, поки що рано серйозно побоюватися небажаного розвитку штучного інтелекту, а квантові комп'ютери допоможуть вирішити багато серйозних проблем людства - за винятком, мабуть, однієї.

77-річний Мічіо Каку набув широкої популярності як популяризатор теоретичної фізики, який зумів пояснити широкому загалу складні наукові теорії простою і доступною мовою.

Каку — професор теоретичної фізики в Міському університеті Нью-Йорка та автор численних книг, серед яких такі як "Рівняння Бога: у пошуках теорії всього", "Фізика майбутнього" та "Квантова перевага: як квантова революція комп'ютерів змінить усе".

В останній він розглядає можливості квантових комп'ютерів для вирішення деяких з найбільш насущних проблем, що стоять перед людством: від викорінення цілої низки хвороб до можливості прогодувати населення нашої планети, яке постійно зростає.

Американський фізик, який народився в сім'ї іммігрантів з Японії, вважає, що штучний інтелект може становити для людства певну загрозу, але ще не пізно навчитися його контролювати.

BBC звернулася до Мічіо Кака з проханням пояснити бачення майбутнього, про яке він розповідає у своїй книзі.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

BBC: У своїх книгах ви неодноразово говорили про те, що людина має "три мозки". Що саме ви маєте на увазі?

Мічіо Каку: Якщо подивитися на мозок людини, то очевидно, що він складається як мінімум із трьох частин. Задня частина – це мозок рептилій, який відповідає за розпізнавання їжі чи здобичі та аналізує у трьох вимірах середовище, в якому ми перебуваємо.

У ході еволюції людини її мозок ставав дедалі складнішим. У нього з'явилася так звана лімбічна система, тобто центр, який відповідає за мотивацію, емоції та поведінку в соціальній ієрархії, тобто усвідомлює, яке місце в ній посідає, припустимо, ваш сусід — вище чи нижче. Це — соціальний мозок, або мозок "мавп".

І, нарешті, передня частина мозку – це префронтальна кора. Можна сміливо сказати, що ця частина є своєрідною машиною часу. Вона бачить майбутнє. Вона постійно розглядає, яким шляхом розвиватимуться події.

BBC: Здатність бачити майбутнє - вона є у всіх людей однаково чи ні?

М.К.: Що відрізняє мозок звичайної людини від мозку генія? Мозок звичайної людини реагує лише на миттєві можливості, тобто розглядає тільки ті з них, які розташовані безпосередньо перед очима.

Такий мозок майже нічого не планує. Наприклад, якісь дрібні злодюжки хапають лише те, що безпосередньо бачать. Вони планувати не можуть. Тоді як великі мислителі здатні грамотно користуватись цією машиною часу, якою їх наділила природа. Вони можуть моделювати майбутнє. Вони розуміють закони природи, тому можуть спроєктувати сьогодення у майбутнє і припустити, яким воно буде.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

BBC: Чи можна сказати, яким буде найбільше відкриття, зроблене людством у найближчі 100 років, виходячи з того, що нам відомо сьогодні?

М.К.: Найбільші наукові досягнення минулого стосувалися як дуже маленьких, так і дуже великих речей.

Під маленькими я, звичайно, маю на увазі будову та функції людського мозку та генетику. Під дуже великими – теорію Великого вибуху. Зараз ми почали розглядати всесвіт з погляду квантової теорії.

Наступний великий стрибок відбудеться, коли ми зуміємо поєднати велике з маленьким. Коли ми зможемо застосувати квантову теорію до розуміння генетики та людського мозку.

І в цьому нам мають допомогти квантові комп'ютери. У певному сенсі таким квантовим комп'ютером є сама мати-природа. Наразі ми використовуємо комп'ютери, що працюють на бінарному коді.

Але природа працює інакше. Вона, навідміну цифрового розуму, мислить не нулями і одиницями. У неї квантовий розум. Цей розум розуміє атоми, електрони та фотони. Саме з них складається мова всесвіту. І саме це буде наступним великим проривом у науці.

BBC: Чи слід очікувати цього великого стрибка тільки у фізиці, чи він пошириться й на інші науки, наприклад, на медицину?

М.К.: Сучасна медицина працює методом проб та помилок. Давайте спробуємо ці ліки. А воно спрацює? Ми не знаємо. Гаразд, давайте спробуємо інше. А воно допоможе? Ми знову не знаємо. Добре, тоді спробуємо третє.

Багато чудодійних ліків виявили випадково. Однак якщо застосувати до медицини квантову теорію, дослідження будуть вестися на молекулярному рівні. Ви зможете побачити та зрозуміти, як працює кожна окрема молекула.

Після цього ви почнете заповнювати прогалини в наявних знаннях і створювати нові ліки буквально з нуля. Чи це означає, що хіміки просто залишаться без роботи, тому що вони нам більше не будуть потрібні? Чи означає це, що всю роботу виконуватимуть квантові комп'ютери? Зовсім ні.

Хіміки майбутнього будуть застосовувати квантову теорію для розуміння хімічних реакцій. Біологи майбутнього будуть користуватися квантовою теорією для глибшого розуміння ДНК. Але лікарі та вчені, які займалися лише хімією та лише біологією, залишаться без роботи. Оскільки майбутнє буде квантово-механічним і створювати ліки ми будемо саме на основі квантової механіки.

BBC: Чи означає це, що ми станемо безсмертними? Що тоді й раку не буде?

М.К.: Квантові комп'ютери допоможуть перемогти рак. Ми зможемо спрогнозувати майбутню ракову пухлину задовго до її появи. Припустимо, що ваш ДНК-код можна буде легко зчитувати щоразу, коли ви, наприклад, приймаєте душ або йдете в туалет. І за нинішнім станом ДНК можна буде спрогнозувати, що на вас чекає в майбутньому. Ракову пухлину можна буде передбачити за десять років до того, як вона розвинеться.

Вже зараз можна здати кров для діагностики раку. Вже зараз такий аналіз гарантовано дасть відповідь, чи маєте ви ракове захворювання чи ні. У майбутньому слово "пухлина" просто зникне з нашої мови, так само як і слово "рак" у застосуванні до захворювання.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

BBC: Ви також кажете, що інтернету в його нинішньому вигляді теж більше не буде, що ми безпосередньо підключатимемося до світової інформаційної мережі через мозок, тобто через розум.

М.К.: Інтернет майбутнього не буде цифровим. Цифрові технології надто повільні та надто грубі. Інтернет майбутнього буде квантовим і зіллється з мозком. Він називатиметься "брейнет" (англ. brainet, мережа мозку). Людина буде просто думати, а її думки переноситимуться по всьому світу, взаємодіючи з іншими думками чи речами.

Тому дроти нам більше не знадобляться. Достатньо просто подумати, а брейнет зробить все інше. Людина просто думатиме, а її думки розходитимуться по всьому світу.

BBC: Останнім часом багато вчених говорять про небезпеки, пов'язану з поширенням штучного інтелекту. Яким вам уявляється майбутнє в цій галузі?

М.К.: Так, є люди, які кажуть, що одного дня наші машини стануть надто розумними і нападуть на нас.

На сьогодні людству загрожують три небезпеки: можливість ядерної війни, біологічна зброя та глобальне потепління. Однак до цього списку доведеться додати і четверту небезпеку: загроза існуванню людства, яка виходить із штучного інтелекту. Але його розвиток загрожує двома потенційними загрозами, і вони зовсім різні.

Перша з них абсолютно конкретна і безпосередньо загрожує життю окремих людей: дрони, здатні розпізнавати риси обличчя і навмисно чи випадково вбивати будь-кого і коли завгодно. Таким чином у нас з'явиться автоматична машина для вбивства. Машина, яка зможе літати, яка зможе спостерігати за місцевістю, ідентифікувати конкретну людину та вбити її, наприклад, влаштувавши якусь аварію. Сюди можна віднести і війни, тобто навмисну спробу однієї країни вбити солдатів країни-противника.

І це відбудеться протягом кількох найближчих років. Але друга загроза більш серйозна і має довгостроковий характер. Вона настане тоді, коли в нас з'явиться штучний інтелект, який наближається до інтелекту людини.

Щоправда, це ще далеко. Але рано чи пізно наші роботи зрівняються в інтелекті з мишами. Потім вони стануть такими ж розумними, як кролики. Потім настане черга собак і кішок, а під кінець їх розумові здібності зрівняються зі здібностями мавп. У цей момент вони й стануть потенційно небезпечними, бо мавпи розуміють різницю між мавпою та людиною.

Ось я і думаю, що цілком можливо, що через 100 років у нас з'являться роботи, які практично не відрізняються від людей. До цього моменту ми маємо зробити все можливе, щоб у них не з'явилася власна думка і щоб вони в жодному разі й подумати не могли напасти на нас. Ми повинні будемо вставити в їхній мозок чіп, який би їх відключав, якщо у них тільки виникнуть думки про вбивство.

Але я думаю, що до цього ще далеко і що в запасі у людства ще багато часу, перш ніж штучний інтелект досягне такого рівня. Безпосередню небезпеку становлять дрони, які можуть вбивати без розбору будь-кого і де завгодно.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

BBC: Якою мірою квантові комп'ютери визначатимуть наше майбутнє?

М.К.: Дехто вважає, що квантова революція матиме такі масштабні наслідки, що викоренить усі хвороби. Квантові комп'ютери справді можуть зробити досить багато. Я думаю, що зрештою вони зможуть вирішити проблему старіння, і люди перестануть помирати від старості.

Проблему старості ми теоретично можемо вирішити, але я маю сумнів, що квантові комп'ютери можуть врятувати людство від міжособистісних проблем, які виникають у процесі спілкування. Ці процеси дуже складні ще й тому, що відбуваються на тлі соціальних взаємодій. У будь-якому разі нам треба знайти якийсь шлях, щоб об'єднати людей, спонукати їх жити у світі, замість того, щоб постійно вести війни.

BBC: Які проблеми квантова ера вирішити не зможе?

М.К.: Я думаю, що комп'ютери здатні вирішити дуже багато проблем, крім однієї. Вважаю, що вони допоможуть вирішити проблему глобального потепління. Вони здатні дати нам термоядерні електростанції, які не виробляють ядерних відходів. Вони створять нові ліки від таких хвороб як рак, хвороба Альцгеймера або синдром Паркінсона, вони, безумовно, стануть джерелом підвищення добробуту суспільства.

Але є одна річ, яка зараз квантовим комп'ютерам не по зубах: викорінення таких людських слабкостей, як бажання вести війни чи заздрість.

Еволюція дала нам можливість боротися, дала нам здатність захищати те, що належить. Еволюція нагородила нас безліччю рис, одні з яких сприятливі і приносять людству користь, інші — ні.

Але еволюцію це не хвилює. Вона просто створює людей, здатних вижити. І якщо для виживання потрібно вбити інших людей, то з погляду еволюції нехай так воно і буде. І саме тому люди настільки далекі від досконалості.

Алехандро Мілан Валенсіа, BBC