Живий Журнал
 
ЖЖ » Новини » Спорт і Здоров'я » 2024 » Июнь » 29 » 15:25:51

Подвійна евтаназія. Чому щасливе подружжя вирішило піти з життя і померти разом

29.06.2024, 15:25:51 5860 0 Помилка?Помилка в тексті?
Виділили слово мишкою
і натисніть Ctrl+Enter
Подвійна евтаназія. Чому щасливе подружжя вирішило піти з життя і померти разом

Ян і Елс були одружені майже п'ять десятиліть. На початку червня вони разом померли - після того, як лікарі дали їм смертельні ліки. У Нідерландах це називають подвійною евтаназією. Це законно і відбувається рідко, але щороку все більше голландських пар вирішують піти з життя таким чином.

Ця стаття може засмутити деяких читачів.


За три дні до того, як вони добровільно зробили свій останній подих, дім на колесах Яна та Елс стояв на залитій сонцем пристані у Фрісландії, на півночі Нідерландів. Подружжя любило завжди бути у русі, й вони прожили більшу частину свого шлюбу в будинку на колесах або на човнах.

"Іноді ми намагалися жити у купі каміння - будинку, - жартує Ян. - Але це не спрацювало".

Йому 70, і він сидить на водійському сидінні фургона, зігнувши одну ногу - це єдине положення, яке полегшує його безперервний біль у спині. Його дружині Елс 71 рік і вона хвора на деменцію. Їй уже важко формулювати речення.

"Отут все добре", - каже вона, легко підводячись і вказуючи на своє тіло.

"Але отут - жахливо", - додає вона, показуючи на голову.

Ян і Елс познайомилися в дитячому садку - і провели разом усе життя. У дитинстві Ян грав у хокей за молодіжну збірну Нідерландів, а потім став спортивним тренером. Елс отримала освіту вчителя початкової школи. Але головним у їхньому житті була спільна любов до води, човнів і вітрильного спорту.

У молодості вони жили у будинку-човні на воді. Пізніше вони купили вантажний човен і побудували бізнес з перевезення товарів у Нідерландах.

Тим часом Елс народила їхнього єдиного сина (який побажав залишитися анонімним). Протягом тижня він жив у школі, а вихідні проводив із батьками.

Під час шкільних канікул він разом із батьками вирушав у їхні робочі поїздки – уздовж річки Рейн або на нідерландські острови.

До 1999 року внутрішній вантажний бізнес у країні став дуже конкурентним. Через важку роботу, яку він виконував понад десять років, у Яна виник серйозний біль у спині. Вони з Елс переїхали з човна на сушу, але через кілька років знову жили на човні. Коли це стало надто важко, вони купили свій просторий дім на колесах.

У 2003 році Яну зробили операцію на спині, але це не покращило його стан. Він припинив вживати велику кількість знеболювальних препаратів і більше не міг працювати, але Елс продовжувала викладати. Іноді вони говорили про евтаназію - Ян пояснив своїй родині, що не хоче довго жити зі своїми фізичними обмеженнями. Приблизно в цей час подружжя приєдналося до NVVE – нідерландської організації "права на смерть".

"Коли ви приймаєте багато ліків, ви живете як зомбі, - казав Ян ВВС. - Тож, з огляду на біль, який я відчуваю, і хворобу Елс, я думаю, що ми маємо покласти цьому край".

Коли Ян каже "покласти цьому край", він має на увазі піти з життя.

Ян із сином у 1982 році
Підпис до фото,Ян із сином у 1982 році

У 2018 році Елс пішла на пенсію. У неї були ранні ознаки деменції, але вона не йшла до лікаря – можливо, через те, що була свідком занепаду та смерті свого батька від хвороби Альцгеймера. Але настав момент, коли її симптоми вже не можна було ігнорувати.

У листопаді 2022 року після того, як у неї діагностували деменцію, Елс вибігла з кабінету лікаря, залишивши чоловіка та сина.

"Вона була розлючена, як бик", - згадує Ян.

Саме після того, як Елс дізналася, що її стан не покращиться, вони з Яном і їхнім сином почали обговорювати подвійну евтаназію – вони хотіли померти разом.

У Нідерландах евтаназія та асистований суїцид є законними, якщо людина добровільно про них просить, а її страждання – фізичні чи психологічні – лікарі оцінюють як "нестерпні", без перспектив на покращення.

Кожну людину, яка звернулася по допомогу з метою померти, оцінюють два лікарі – другий перевіряє оцінку першого.

У 2023 році в Нідерландах внаслідок евтаназії померли 9068 людей – близько 5% від загальної кількості смертей. Серед них було 33 випадки подвійної евтаназії, тобто таким чином із життя пішли 66 людей. Це складні випадки, які стають іще складнішими, якщо один із партнерів має деменцію, яка може поставити під сумнів їхню здатність дати згоду.

"Багато лікарів не хочуть навіть думати про проведення евтаназії пацієнту з деменцією", - каже докторка Розмарійн ван Брухем, спеціалістка з геріартрії та етики з медичного центру Erasmus у Роттердамі.

Такою була позиція сімейного лікаря Яна та Елс. І вона знаходить своє відображення у цифрах евтаназії. Серед тисяч людей, що пішли з життя таким чином 2023 році, 336 мали деменцію.

Тож як медики оцінюють юридичну вимогу щодо "нестерпності страждань" для пацієнтів із деменцією?

Багатьох із ранньою стадією деменції саме невпевненість щодо того, як може розвиватися ситуація, може спонукати їх думати про те, щоб покінчити з життям, пояснює докторка ван Брухем.

"Чи не зможу я більше робити те, що для мене важливо? Невже я більше не впізнаю свою родину? Якщо людина зможе висловити ці переживання достатньо добре, якщо їх сприйме і той лікар, який зголоситься провести евтаназію, і той, який оцінює розумові здібності, цей екзистенційний страх перед тим, що станеться, може бути причиною розглянути можливість евтаназії", - каже вона.

Елс у 1968 році

АВТОР ФОТО,ELS VAN LEENINGEN

Підпис до фото,Елс у 1968 році

Через те, що їхній сімейний лікар не хотів їм допомогти, Ян і Елс звернулися до Експертного центру з питань евтаназії. Минулого року в Нідерландах він провів близько 15% асистованих суїцидів, і в середньому задовольняє близько третини запитів, які отримує.

У випадку, коли пара бажає піти з життя разом, медики повинні бути впевнені, що один із партнерів не впливає на іншого.

У кар'єрі доктора Берта Кейзера було два випадки подвійної евтаназії. Але він також згадує іншу пару, у випадку якої він запідозрив, що чоловік примушує дружину зробити такий вибір. Під час наступного візиту доктор Кейзер поговорив із жінкою наодинці.

"Вона сказала, що у неї стільки планів!", - каже доктор Кейзер і додає, що жінка чітко усвідомлювала, що її чоловік тяжко хворий, але не планувала помирати разом із ним.

Процес евтаназії зупинили, і чоловік помер природною смертю. Його дружина досі жива.

Доктор Тео Боер, професор етики охорони здоров’я в Протестантському богословському університеті, є одним із небагатьох відвертих критиків евтаназії в Нідерландах. Він вважає, що прогрес у паліативній допомозі часто зменшує потребу в її застосуванні.

"Я вважаю, що вбивство лікарем може бути виправданим. Однак це має бути виняток", - твердить він.

Доктора Боера хвилює вплив випадків подвійної евтаназії на суспільство – особливо після того, як один із колишніх прем’єр-міністрів Нідерландів і його дружина вирішили померти разом на початку цього року, і потрапили в заголовки світових газет.

"Минулого року ми спостерігали десятки випадків подвійної евтаназії, й існує загальна тенденція до "героїзації" спільної смерті", - каже він. - Але табу на навмисне вбивство розмивається, особливо коли йдеться про подвійну евтаназію".

Ймовірно, Ян і Елс могли б іще довго жити у своєму автофургоні. Чи відчували вони, що помруть занадто рано?

"Ні, ні, ні – я так не думаю", – каже Елс.

"Я прожив своє життя, я більше не хочу страждати, - додає її чоловік. - Ціною прожитого життя є старіння. Ми вважаємо, що це треба зупинити".

Крім того, лікарі обстежили Елс і сказали, що наразі вона ще здатна вирішувати сама, чи хоче померти - але це може змінитися, якщо її деменція прогресуватиме.

Водночас для сина Яна та Елс це було нелегко.

"Ніхто не хоче, щоб його батьки помирали, - пояснює Ян. - Тож були сльози, наш син сказав: "Прийдуть кращі часи, краща погода" - але для мене цього не буде".

Елс відчуває те саме.

"Іншого рішення немає", - каже вона.

Елс і Ян у день весілля, 1975 рік
Підпис до фото,Елс і Ян у день весілля, 1975 рік

День перед процедурою евтаназії Елс та Ян провели з сином та онуками. Завжди практичний Ян хотів пояснити особливості їхнього дому на колесах, щоб він був готовий до продажу.

"Потім я пішов з мамою на прогулянку пляжем, - каже їхній син. - Діти гралися, були якісь жарти… Це був дуже дивний день".

"Я пам’ятаю, як ми вечеряли, і в мене на очах навернулися сльози, просто від того, що ми всі вечеряли разом", - додає він.

У понеділок вранці всі зібралися в місцевому хоспісі. Там були найкращі друзі Яна та Елс, їхні брати, а також син із невісткою.

"Ми провели разом дві години, перш ніж прийшли лікарі, - каже він. - Ми згадували минуле… І слухали музику".

"Останні пів години були важкими, - згадує їхній син. - Прийшли лікарі, і все сталося швидко - за лічені хвилини".

Лікарі ввели Елс ван Ленінген і Яну Фаберу смертельні ліки, і вони померли разом у понеділок, 3 червня 2024 року.

Їхній дім на колесах досі не виставили на продаж. Син Елс і Яна вирішив поки що його залишити та поїхати у відпустку з дружиною і дітьми.

"Зрештою я його продам, - каже він. - Але спочатку я хочу, щоб у моєї родини залишилися про нього спогади".

Автор: Лінда Пресслі, BBC News. Нідерланди


Тэги: медицинa, голландия, Смерть, Нідерланди, евтаназія

Схожі новини:


Комментариев: 0
Оголошення на ЖЖ інфо: