ЖЖ » Новини » Наука і освіта » 2024 Август 13 » 21:18:50 |
Модна сумочка зі шкіри алігатора та флакони парфумів, які досі мають сильний аромат, – лише деякі з дорогоцінних артефактів, вилучених із місця найвідомішої кораблетрощі у світі, катастрофи "Титаніка".
Точне місце розташування складу, де їх зберігають, тримають у секреті, щоб захистити його від злодіїв. Усе, що ми можемо сказати, - він в Атланті, штат Джорджія, що у Сполучених Штатах.
Всередині він заповнений тисячами предметів: від перевернутої ванни та пом’ятого ілюмінатора до вигадливого гравійованого скляного посуду та крихітних ґудзиків.
ВВС отримала рідкісну нагоду оглянути склад та дізнатися історію деяких із цих предметів.
"Це дійсно красива, модна маленька сумочка, - каже Томасіна Рей, директорка колекцій RMS Titanic Inc, компанії, яка знайшла ці артефакти. Ця американська фірма має права на затонулий корабель, і протягом багатьох років вона дістала 5500 предметів з місця катастрофи, деякі з яких демонструють по всьому світу.
Сумка виготовлена зі шкіри алігатора, яка пережила десятиліття перебування в глибинах Північної Атлантики. Делікатні речі всередині також збереглися і розкривають подробиці життя її власниці - пасажирки третього класу на ім'я Меріан Мінвелл.
"Вона була 63-річною модисткою, - каже Томасіна. - І вона їхала до США до своєї доньки, яка нещодавно овдовіла".
Серед іншого у сумці знайшли вицвілу фотографію - як вважають, матері Меріан Мінвелл.
Там також були документи, потрібні для її нового життя в Америці, включно з рукописним рекомендаційним листом від її колишнього домовласника в Лондоні. У ньому йдеться: "Ми завжди вважали міс Мінвелл хорошою орендаркою, яка вчасно платила".
Всередині також була її картка медичного огляду, яка була потрібна всім пасажирам третього класу, щоб довести, що вони не привезуть хворобу до США. Але цей пошкоджений водою документ розкриває трагічний поворот долі.
Меріан Мінвелл мала бронювання на Majestic - іншому кораблі White Star Line. Але він не відплив, тому на картці Majestic перекреслений, а її натомість перевели на "Титанік", де вона стала однією з 1500 людей, які втратили життя внаслідок кораблетрощі.
"Можливість розповісти її історію та мати ці об’єкти дуже важлива, - каже Томасіна. - Інакше вона буде просто ще одним іменем у списку".
Із глибин також повернули деякі предмети, які належали тим, хто вижив.
Томасіна відкриває пластиковий контейнер, і повітря наповнює приторно-солодкий запах.
"Він дуже сильний", - визнає вона.
Всередині - крихітні флакони з парфумами. Вони запечатані, але їхній сильний аромат долинає до нас навіть після десятиліть перебування на морському дні.
"На борту був продавець парфумів, і він мав понад 90 цих маленьких флакончиків парфумів", - пояснює Томасіна.
Його звали Адольф Заальфельд, і він був пасажиром другого класу.
Заальфельд був одним із 700 людей, які вижили. Але через те, що під час евакуації пріоритет мали жінки та діти, деякі чоловіки, яким вдалося покинути корабель, переживали через це.
"Коли ми їх знайшли, він уже помер, - каже Томасіна. - Але, наскільки я розумію, він жив з відчуттям провини - провини уцілілого".
Також в колекції є пляшка шампанського - із шампанським усередині та корком зверху.
"Трохи води, ймовірно, потрапило крізь корок, коли він стискався для вирівнювання тиску. А потім вона просто опустилася на дно океану", - каже Томасіна.
Коли "Титанік" затонув у 1912 році після зіткнення з айсбергом, корабель розколовся на частини, внаслідок чого утворилося величезне поле уламків.
"На дні океану багато пляшок, багато каструль, тому що "Титанік" фактично розломився біля однієї з кухонь", - каже Томасіна.
На борту були тисячі пляшок шампанського. Власник лайнера хотів, щоб його пасажири першого класу відчули неперевершену розкіш, мали вишукане оточення та найкращу їжу та напої.
"Він був наче плавучий палац, "Титанік" мав бути найрозкішнішим лайнером", - каже директорка.
"Тож наявність шампанського, тренажерного залу, наявність усіх цих зручностей і цих чудових речей для пасажирів були для них дуже важливими", - додає вона.
Коли "Титанік" врізався в айсберг, корабель був у своєму першому рейсі, прямуючи з Саутгемптона до США.
Корабель мав передові на той час засоби безпеки, і його вважали непотоплюваним.
Томасіна показує нам кілька корабельних заклепок - масивних металевих штирів, які скріплювали товсті сталеві пластини. Їх мало бути більше трьох мільйонів.
"Коли "Титанік" затонув, існувала теорія, що вони могли використати неякісні матеріали, і тому він затонув швидше", - пояснює директорка.
Деякі з цих заклепок перевірили на наявність домішок.
"У них була висока концентрація шлаку, склоподібного матеріалу, що робить їх, можливо, трохи крихкішими на холоді", - каже вона.
"Якщо ці заклепки були крихкими, і одна з головок заклепки легше вискочила, то це могло б дозволити шву розійтися там, де вдарився айсберг, і зробити діру більшою, ніж в іншому випадку", - каже Томасіна.
Вона додає, що досі багато чого не відомо про те, як саме затонуло судно.
"Ми можемо допомогти розібратися в різних теоріях, тому ми дуже раді, що маємо можливість зробити внесок у науку та історію, що стоїть за нею", - каже директорка.
Життя на борту для представників різних соціальних класів дуже відрізнялося – аж до чашок і тарілок, з яких вони пили та їли.
Біла кружка третього класу проста і міцна, з яскраво-червоним логотипом White Star. Тарілка другого класу має красивий блакитний квітковий декор і виглядає трохи вишуканіше. Тим часом обідня тарілка для першого класу зроблена з тонкого фарфору. Вона має золоту кайму, а під світлом можна помітити складний візерунок.
"Цей малюнок мав бути кольоровим, але, оскільки він був пофарбований поверх глазурі, він міг змитися", - каже Томасіна.
Багатих пасажирів першого класу під час трапез обслуговували офіціанти, але в третьому класі ситуація була іншою.
"Пасажири третього класу, ймовірно, самі себе обслуговували і брали посуд - тому він, безперечно, мав бути набагато міцнішим, ніж інший фарфор", - пояснює директорка.
RMS Titanic Inc - єдина компанія, яка юридично має право діставати речі з місця аварії. Це право їй надав суд США в 1994 році. Але вона має робити це за суворих умов - речі завжди повинні залишатися разом, тому їх не можна продавати окремо, і їх потрібно належним чином зберігати.
До цього часу всі предмети діставали з уламків довкола затонулого судна. Але нещодавно фірма розпалила полеміку, заявивши про своє бажання дістати об’єкт із самого корабля – радіообладнання Марконі, яке передавало сигнали лиха Титаніка в ніч затоплення.
Дехто вважає, що затонуле судно є місцем поховання, і його слід залишити в спокої.
"Ми хочемо з повагою ставитися до "Титаніка"", - каже Томасіна у відповідь.
"Ми хочемо переконатися, що ми зберігаємо пам’ять, тому що не кожен може спуститися на "Титанік", і ми хочемо донести це до громадськості", - додає вона.
Незабаром у цьому секретному складі може знадобитися звільнити більше місця.
Метою останньої експедиції компанії на місце аварії було створення детального 3D-сканування з мільйонів зображень затонулого судна.
І, окрім огляду поточного стану радіорубки Марконі, команда також ідентифікувала об’єкти серед уламків, які вони хотіли б підняти на поверхню під час майбутніх занурень.
Хто знає, що вони знайдуть і які нерозказані історії можуть розкрити ці предмети про "Титанік" і його пасажирів.
Автор: Ребекка Морель та Елісон Френсіс, BBC News