Різдва у Житомирі майже не було

Одне з небагатьох свят, яке я найдужче люблю, це Різдво. З кожним роком родинні посиденьки стають дедалі любішими. Цьогоріч з моєю родиною на Різдво сталося маленьке диво, яке лишиться нашою таємницею.

Я хотіла, аби у кожній українській родині траплялися такі приємні сюрпризи. Та чи будуть вони при такому ставленні до свята?

Мій колега після Нового року подався до Східної України. Каже, не бачив жодного блимаючого вогника у тамтешніх селах, не кажучи про вертепи.

Мені пощастило трохи помандрувати до Західної частини. Якщо не кожна третя, то четверта хата мають урочисті атрибути. Поки ми доїхали до Коломиї, було дуже потішно то все бачити. Порадував навіть даішник, який зупинив і привітав зі святом. Звісно, не всі вони такі, але ця дрібничка була вкрай приємною.

Про Львів краще взагалі нічого не говорити. Його вже назвали Різдвяною столицею України. У десятих числах січня тут досі вітаються зі словами "Христос ся рождає. – Славімо Його”.  У звичайних гастрономах у вітринах красуються шопки. Попити кави у моїй улюбленій кав’ярні "Світ кави”, дивлячись на Польську катедру з вікон, де висять яскраві прянички та ангелики, - і життя вдалося!

У Житомирі подібний настрій я хіба відчула у Свято-Михайлівському соборі. Інші заклади також ніби долучалися до торжества. Але то був радше культ Дідові Морозу, який нагадує клоуна. Як жартують, наші діти і дорослі вірять у Мороза тому, що це цілком реальна людина, з якою можна випити, після приходу якої вдома зникають речі)))

На Різдво ж до мого дому завітала тільки одна групка діток колядувати, на Щедрий вечір – дві. Це небезпечний сигнал. Щоб розбурхати житомирян, варто взяти за приклад фестиваль коляди у Коломиї "Карпатія”, який організовує народний депутат від цього округу. Обранці від нашої області віддають перевагу зустрічати Різдво за кордоном, де швидш за все у них колядують на чайові...