Житомирська фан-зона

У Житомирі також є Євро-2012. Не таке яскраве, як у Києві чи Львові, але є. Ми з другом приїхали на нашу фан-зону на велосипедах. Покружляли, коли грали збірні Голландії і Данії.

Український телеканал «Футбол» транслював матч російською мовою. У нас є класні україномовні коментатори, як-от Ігор Мірошниченко, але «чомусь» вони не затребувані.

Власне фан-зона представляла із себе кілька територій. Перша – загороджена – для відпочинку без стільців: сідай собі просто неба і дивися. Тут можна було споглядати футбол, принісши свої наїдки. Друга – під наметами біля торгівельних точок – для тих, хто купує пиво і чіпси. Ціни трохи завищені, але ненабагато. Клієнтами наметів є переважно молоді люди, уздріли ми тут і представників місцевого депутатського корпусу. Я б сказала, що це місце для тусовки.

Ще за столами під наметами спокійно пили алкогольні напої неповнолітні. А зовсім неподалік стояли міліціонери, а краще сказати, багато міліціонерів. Вони стежили за дотриманням порядку. Але як жартує мій колега Вітя Мельниченко, їх не цікавлять безпорядки.  

У розпал Євро мені стало відомо, що у Житомирі хочуть прикрити демократичний за ціновою політикою заклад. Заклад, який дошкуляє деяким посадовцям, бо він не належить кумам-сватам-братам. У цьому місці за кілька тижнів до Євро резервували столи студенти. Чиновники сюди не ходять, бо не дуже гламурно. Чиновники, залишіть у спокої цю фан-зону…