Прес-релізи

Боец первой Конной. Гвардеец. Храбрец. Мудрец. Друг

Пять лет назад житомирские художники Василий и Виктория Сирики оставили благоустроенную городскую квартиру и собственную мастерскую и поселились на участке заброшенной земли в сорока километрах от Житомира. Тогда в селе Стрибиж мало кто верил, что семья с двумя сыновьями (младшему тогда было всего пять лет) останется здесь надолго. Однако они доказали: в автономном режиме можно и жить, и развиваться.

Эта странная история произошла в Житомире еще в 2003 году. Случилось так, что 23-летняя жительница Житомирской области - назовем ее Оксаной - клюнула на объявление о легальной работе в Турции (посудомойкой-официанткой) и обратилась по указанному в объявлении телефону. А дальше события стали развиваться более чем в банальном ключе - до определенного момента.

Ефим Ме­ламед ро­дил­ся в 1951 г. в г. Жи­томи­ре (Ук­ра­ина). Ав­тор двух книг об аме­риканс­ком пуб­ли­цис­те и пу­тешест­вен­ни­ке Джорд­же Кен­на­не и мно­гих ста­тей, ком­мента­ри­ев, ар­хивных ра­зыс­ка­ний и пуб­ли­каций по ис­то­рии русс­кой ли­тера­туры, русс­ко-ев­рей­ской ис­то­рии и ге­не­ало­гии, ко­торые, по­мимо быв­ше­го СССР, пуб­ли­кова­лись так­же в США, Анг­лии, Из­ра­иле и Поль­ше. В нас­то­ящее вре­мя жи­вет в Ки­еве.

Облако фотографий из базы сайта знакомств ФотоСтрана

Багато хто з застереженнями чи без них вважає себе націоналістом. Хтось, бо носить вишиту сорочку і вуса "плач України". Хтось, бо голосує за "Нашу Україну" чи блок Ю.Тимошенко. Хтось, бо просто любить Україну. На кухні. Чи у Верховній зРаді. Результат поки що приблизно однаковий.

В першій точці «Загальних Означень» 1-го Конгресу ОУН 1929 р подане таке визначення: Націоналізм – це активна любов до Батьківщини. Це вияв не тільки бажання допомогти батьківщині, але й чин. Це практична реалізація хотінь нації вийти на вищий щабель свого розвитку.

Мы планировали выехать еще в субботу вечером - как было записано в нашем плане - шашлыки с музыкой и танцами, но нас подвела погода. Весь день светило солнышко, а вечером собрался такой ливень!!!! и таки он пошел!

С каждым днём жить становиться всё страшнее» - сколько раз в неделю мы слышим эту фразу? Она стала тенью, что недоступно преследует каждого, заставляя задать себе простой вопрос «а почему?»

55-летний Виктор Мартынюк из села Скаковка Бердичевского района Житомирщины за два года похудел на 130 кг. Раньше весил 208 кг, теперь — 78. 10 января мужчину записали в Книгу рекордов Украины.

Подземные хода в Радомышле реальность или легенды?Со слухами о подземных ходах я знаком ещё с детских лет. Мне известно, что и послевоенное поколение людей волновала эта тема. Она всплыла и сегодня. И поэтому я решил поделится с вами своими соображениями.

В Бердичиве я ранее не была ни разу. Раньше Бердичев в моем представлении был именем-нарицательным – эдакое воплощение глухой провинции, неспешной и безнадежно захолустной. Казалось мне отчего-то, что это несусветно далеко.

У глибині сторіч починається історія Житомира. Територія, на якій він розташований, була заселена ще в II тисячоріччі до н.е. Це підтверджують виявлені археологами поблизу міста поселення і курганні епохи бронзи, раннього залізного віку. Розкопано також могильники VII сторіччя і залишки староруського городища Х—XIII сторіч. Роком заснування Житомира вважається 884-й. Як свідчать легенда, своя назва місто одержав по імені дружинника київських князів Аскольда і Діра - Житомира, що ніби-то відмовився служити ворогам князів, сховався в лісах і оселився на скелі при злитті рік Кам'янки і Тетерева. У інших легендах розказується, що тутешні жителі відвіку торгували хлібом, жили мирно.

Не де-небудь, а в самісінькому центрі Житомира зручненько розташувалась відома у всьому світі секта.

Ми всі звикли бачити над головою, або принаймні у вікні, небо. Звикли, що на зміну дню приходить ніч, а навколо – досить багато простору. Але є місця, де все зовсім по-іншому, де немає неба, дня і ночі, а єдиним джерелом світла можуть бути хіба що промені ліхтарів. Світ печер досить сильно відрізняється від нашого, але разом з тим він досить гарний і таємничий. І хоча б раз у житті туди варто потрапити. Тим паче, що саме на Україні розташована одна із найдовших печер Європи – печера „Млинки”.

Голову Житомирської обласної організації УНП Андрія Давиденка було обрано заступником Юрія Костенка

О вооружении войска времен первых киевских князей можно судить главным образом по крупнейшим древнерусским некрополям, где по языческому обряду трупосожжения (исключения незначительны) похоронены как рядовые воины, так и представители знати. Концентрация находок совпадает в основном с крупнейшими городскими центрами (Киев, Чернигов. Гнездово-Смоленск, Тимирево—Ярославль), лагерями дружинников (Шестовицы Черниговской обл. ), районами активной земледельческой и торговой деятельности (юго-восточное Приладожье, Суздальское ополье).

В конце 80-х - начале 90-х годов прошлого века эти молодежные течения называли неформальными, т.е. такими, которые не подчинялись контролю со стороны комсомольских и прочих идейно-государственных организаций. Речь идет о панках, хиппи и им подобных. И нельзя сказать, что появились они в эпоху перестройки.

Уявімо ситуацію: приходить дитина додому і починає: «Навіщо мені той предмет, коли цей набагато важливіший?», «Де у житті я застосую цей матеріал?», «Цей вчитель викладає не так, як хотілось би, з ним я не досягну належного рівня знань» і так далі. Знайомо? Чули? Стикалися? Будемо шукати причини.

«Украина, как кораблик без капитана, без команды, барахтается в открытом море в отчаянный шторм, и все так обессилили, что даже некому крикнуть SOS. А в это время другие корабли вокруг задраили все люки, сняли снасти, и легли в глубокий дрейф, чтобы спасти хоть что-то». Вольфганг Де Тол.

Первого декабря — очередная годовщина референдума. То, что провозгласили 24 августа 1991 года, через несколько месяцев было красноречиво подтверждено всенародным волеизъявлением. В истории великой страны была поставлена жирная точка. Казалось бы — все понятно: крепкое сооружение так просто не разваливается. Но когда побываешь на некоторых митингах, начинает казаться, что часть людей до сих пор живет прошлым. И таким оно розовым им кажется!

Увазі читача пропонується текст, який у 1946 році Організація Українських Націоналістів видала окремою брошурою. Із зрозумілих причин авторство, місце та наклад видання не вказувалися. Натомість у брошурі зазначено: «Накладом ОУН на чужині». На жаль, цей історичний документ маловідомий в сучасній Україні. А тому його публікація дозволить глибше збагнути одну із найдраматичніших й водночас найгероїчніших сторінок вітчизняної історії.

Складно говорити про те, яким є Житомир на мапі України! Львів – культурна столиця, Київ – серце України, Донецьк та Одеса – ще щось! Хто ми?

17 жовтня цього року ми вже повідомляли про те, що найстаріша будівля у Новограді-Волинському, де колись була розміщена тюрма, приховує чимало таємниць і нині стоїть пусткою. Сьогодні вже є чимало бажаючих «прибрати до рук» це досить велике приміщення, котре знаходиться практично в центрі міста.

Замиготіли знайомі вулиці, крамнички, остов старої будівлі, колись розбитої громом… Халупи, кургани, землянки… Шосе з пішоходами, возами, балагулами, прогонами… дзвінкий міст. Тиха і ласкава річка Кам’янка, де ми колись купалися зі своїми товаришами