Постачання газу побутовим і непобутовим споживачам: в чому головна різниця?

Постачання газу побутовим і непобутовим споживачам: в чому головна різниця?

З 1 серпня 2020 року український ринок газу остаточно перейшов до ринкової моделі функціонування. Держава мала облишити регулювання цін для населення, і тарифи мали формуватися за принципами взаємодії попиту і пропозиції. Здавалося, тепер постачання природного газу населенню та підприємствам відбувається ідентичними методами, але це не зовсім так. Чим же відрізняється організація взаємин постачальника та непобутового споживача?

Побутові абоненти не зобов’язані планувати споживання та не ведуть переговорів

Це одна з принципових відмінностей. Населення споживає природний газ протягом розрахункового місяця, а потім за результатами споживання сплачують. При цьому на споживача не накладаються якісь квоти, нижні чи верхні обмеження. Коливання цих обсягів ніяк не впливає безпосередньо на стосунки абонента та постачальника. Детальніше дивіться на сторінці https://enerhozbuttrans.com.ua/postachannya-pryrodnogo-gazu/.

Так само і з тарифами. Коли побутовий споживач підписує договір постачання природного газу, він не може оговорювати розцінки. Він або приймає пропозицію, або шукає іншого постачальника с більш привабливими умовами. До того ж якщо на початку переходу держава повністю дистанціювалася від тарифів на блакитне паливо для населення, то соціальна ситуація змусила втрутитися на деякий час в регулювання цін.

Як формується робота з непобутовими споживачами?

В цьому постачальники та підприємства керуються Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.15 р. №2496. Підставою для постачання природного газу непобутовому споживачу є:

• Наявність у підприємства договору з Оператором ГРМ та унікального ЕІС-коду, який присвоюється споживачу як суб’єкту ринку природного газу;
• Договір з Оператором ГТС та ЕІС-код від нього;
• Укладений з постачальником договір на постачання природного газу та належне виконання його умов.

Також непобутовий споживач має надати встановлений постачальником пакет документів:

• Заяву на підписання договору, де має бути вказаний обсяг споживання та ЕІС-коди точок;
• Документи, що підтверджують існування об’єкта, право власності на нього;
• Підтвердження повноважень представника компанії;
• Докази відсутності заборгованості перед попереднім постачальником (у разі його зміни).

Ціни формуються шляхом переговорів, і на кінцевий результат впливає обсяг споживання. Тут діє принцип гуртової торгівлі – чим більша партія, тим більша знижка на товар. Але підприємство повинно спожити той обсяг, який бере на себе під час формування договору. Тому перед підписанням проводиться ретельний аналіз споживання в розрізі місяця, кварталу, року.

Нова модель ринку природного газу має чимало переваг. Однією з них є можливість всім споживачам вільно обирати постачальника в залежності від цінової політики та якості надання послуги. Це стимулює якісну конкуренцію та розвиток галузі, надає більше рівних можливостей не тільки постачальникам, а й самим підприємствам-споживачам.