| ЖЖ » Новини » Наука і освіта » 2006 Апрель 10 » 17:26:25 |
Дочка академика Сергея Павловича Королева приедет в Житомир на родину отца
6 квітня у Житомирі заступник голови облдержадміністрації М.Черненко провів нараду, під час якої розглянуто питання про підготовку щодо відзначення 100-річчя від дня народження С.П. Корольова. Зокрема, про можливість підняття питання щодо надання музею ім. С.П. Корольова у Житомирі статусу Національного, проблеми санітарно-епідемічного та санітарно-технічного стану прилеглих територій, розміщення на шпальтах місцевої преси та веб-сторінках в мережі Інтернет матеріалів про організацію та проведення заходів по відзначенню 100-річчя від дня народження С.П. Корольова,
забезпечення широкої рекламної кампанії по залученню меценатської, благодійної та доброчинної допомоги на реконструкцію та оновлення експозиції музею космонавтики ім. С.П. Корольова, співпрацю з Всеукраїнським оргкомітетом та Московським зоряним містечком, відведення земельної ділянки для реконструкції та розширення музейного комплексу, урочистостей з нагоди Всесвітнього дня авіації і космонавтики та Дня працівників ракетно-космічної галузі України, організацію зустрічі доньки С.П. Корольова у м.Житомирі тощо.
Zhitomir.Net
Нагадаємо що в грудні Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 7 грудня затвердив план заходів присвячених 100-річчю від дня народження Сергія Корольова, а також Оргкомітет з підготовки і проведення цих заходів. Текст розпорядження міститься на офіційному сайті Верховної Ради України. Згідно з документом, головою Оргкомітету призначений генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв.
Планом заходів передбачається здійснення ремонту меморіального будинку музею Корольова в м. Житомир, проведення на базі музею космонавтики ім. Корольова VI Міжнародної науково-практичної конференції "Людина і космос”, випуск ювілейної монети і ряд інших заходів.
Корольов народився 12 січня 1907 року в Житомирі, з 1950 року був головним конструктором дослідницько-конструкторського бюро-1, яке займалося проектуванням і виготовленням космічних ракет. Помер 14 січня 1966 року.
СПРАВКА: Королев Сергей Павлович [30.12.1906(12.1.1907), Житомир, - 14.1.1966, Москва], советский учёный, конструктор ракетно-космических систем, академик АН СССР (1958; член-корреспондент 1953), дважды Герой Социалистического Труда (1956, 1961). Член КПСС с 1953. В 1924 окончил в Одессе профессиональную строительную школу. С 1927 работал в авиационной промышленности. В 1930 окончил Московское высшее техническое училище и одновременно Московскую школу лётчиков. С июня 1930 старший инженер ЦАГИ. Разработал ряд конструкций успешно летавших планёров. После знакомства с К. Э. Циолковским и его работами К. увлекся идеями создания летательных аппаратов ракетного типа. В 1931 совместно с Ф. А. Цандером участвовал в организации Группы изучения реактивного движения (ГИРД, Москва), которую возглавил в мае 1932. В ГИРДе была построена и в августе 1933 запущена первая советская жидкостная ракета "ГИРД-09". После слияния в конце 1933 ГИРДа и Газодинамической лаборатории (ГДЛ) и образования Реактивного института (РНИИ) К. был назначен заместителем директора по научной части, а с начала 1934 - руководителем отдела ракетных летательных аппаратов. В 1934 была издана его работа "Ракетный полёт в стратосфере". Им был разработан ряд проектов, в том числе проекты управляемой крылатой ракеты 212 (летавшей в 1939) и ракетопланёра РП-318-1, впервые в СССР совершившего полёт под управлением лётчика В. П. Федорова (1940). В 1942-46 К. работал в ОКБ заместителем главного конструктора двигателей, занимаясь проблемой оснащения серийных боевых самолётов жидкостными ракетными ускорителями. Дальнейшая деятельность К. как руководителя крупного коллектива была направлена на создание мощных ракетных систем.
В истории освоения космического пространства с именем К. связана эпоха первых замечательных достижений. Выдающиеся организаторские способности и талант большого учёного позволили ему на протяжении ряда лет направлять работу многих научно-исследовательских и конструкторских коллективов на решение больших комплексных задач. Научные и технические идеи К. получили широкое применение в ракетной и космической технике. Под его руководством созданы многие баллистические и геофизические ракеты, ракеты-носители и пилотируемые космические корабли "Восток" и "Восход", на которых впервые в истории совершены космический полёт человека и выход человека в космическое пространство. Ракетно-космические системы, во главе разработки которых стоял К., позволили впервые в мире осуществить запуски искусственных спутников Земли и Солнца, полёты автоматических межпланетных станций к Луне, Венере и Марсу, произвести мягкую посадку на поверхность Луны. Под его руководством были созданы искусственные спутники Земли серий "Электрон" и "Молния-1", многие спутники серии "Космос", первые экземпляры межпланетных разведчиков серии "Зонд". К. воспитал многочисленные кадры учёных и инженеров. В 1957 К. присуждена Ленинская премия. Награжден 3 орденами Ленина, орденом "Знак Почёта" и медалями. Имя К., как одного из основоположников практической космонавтики, присвоено крупнейшему образованию (талассоиду) на обратной стороне Луны.
Похоронен на Красной площади у Кремлёвской стены.