«Піккардійська терція» собрала аншлаг в Житомире. ФОТО

Днем народження «Піккардійської терції» вважається 24 вересня 1992 р. – день, коли група дала свій перший концерт у Львівському університеті. З того часу у формації назбиралося понад 300 пісень. Класика, джаз, поп, фольк, рок-опери.

Проте, що б вони не внесли у свій репертуар, їх стиль залишається незмінним: інтелігентним, витонченим і позитивним. Пісні виконуються 12 мовами світу. Секстетом записано 7 сольних альбомів. Найвище досягнення музикантів – два виступи на Міжнародному фестивалі акапельного співу Vokal Total в Мюнхені (2000–2001 роки). В різний час група виступала в Польщі, Канаді, Еспанії, Німеччині, США, Італії, Франції.


У Житомирі гурт виступав неодноразово, а останній концерт у понеділок пройшов з аншлагом. Співаків тричі викликали «на біс». У Житомирі їх слухали навіть американці.

- Якнайкраще розкрити і показати сутність української культури може саме "Піккардійська терція”, - сказала викладач ЖДУ ім. І. Франка Ірена Сніховська, тому і запросила своїх друзів зі США Кенет та Бернардін Кларків саме на концерт "піккардійців”.

Багатьох поціновувачів мистецтва «піккардійців» пошуки тлумачення назви гурту заводять у глухий кут. Чому саме «піккардійська»?

- Ми, теоретики, хотіли вигадати щось заумне. Піккардійська терція - музичний термін, що означає мажорне закінчення мінорного твору. Можливо, підсвідомо самою назвою ми хотіли показати, що зібралися невипадкові люди - у кожного з нас за плечима музична школа, музичне училище і консерваторія. Та й запропонована назва була ні на що не схожою. Спочатку важко запам’ятати. Але коли це словосполучення відкладається в пам’яті - то назавжди. У нас були різні варіанти. Серед інших: «Піккардійська трійця» і «Піккардійська з перцем», - пояснює художній керівник формації Володимир Якимець. Кожен концерт - це свого роду імпровізація. Кожна пісня на різних виступах звучить по-новому. За словами «піккардійців», усе залежить від публіки.

- Є зали, що «заводяться» з першої-другої пісні, деякі - з п’ятої, десятої. Від цього залежить, ми «ліпимо» зал чи «ліплять» нас. Але за всю історію «Терції» не було провальних концертів. Можливо, йшли двоє-троє не до кінця задоволені, але такого, щоб усі, - ні разу. Наші слухачі знають, куди йдуть...


З усього «піккардійці» намагаються черпати інформацію. Музику вони слухають постійно, але не так, як звикли це робити ми. Вони аналізують, щось відбирають, а щось кладуть у глибоку скриньку. Та й текстів для пісень учасники формації не пишуть. Мовляв, одна справа написати вірш, інша - текст для пісні. Піккардійці» переконані: кожен має займатисясвоїм, їхнє ж завдання - співати.

- Філософія нашої творчості проста: нести людям добро, любов і радість, - відзначив Роман Турянин, - сумних пісень ми не співали і навряд чи будемо. З ювілейною програмою, присвяченою п’ятнадцятиріччю колективу, легендарний секстет «Піккардійська терція» житомирський художник Василь Вознюк привітав своїми картинами-шаржами на учасників гурту.