Ігор Гундич: Сьогодні в державі немає місцевого самоврядування

У день місцевого самоврядування кореспондент «Журналу Житомира» поспілкувався з Ігорем Гундичем, першим заступником Житомирського міського голови.

Останній сидів у своєму кабінеті на майдані Корольова серед численних папок з паперами. «Робота така. Але мені більше до вподоби працювати з людьми» - зізнається чиновник.

- Ігоре Петровичу, що для Вас є місцеве самоврядування?

Місцеве самоврядування – це така організація роботи з людьми, коли вони беруть реальну участь у процесах, які відбуваються у місті. Це не лише право, а й можливість впливати на своє життя.

- Які сильні сторони Житомирської міської ради, як органу місцевого самоврядування Ви б підкреслили?

Передусім, це той факт, що останніми роками ми все більше залучаємо територіальну громаду міста до співпраці. Ось дивіться, ми створили Громадську раду приміському голові. Ми не приймаємо жодного принципово важливого для міста рішення не винісши його на обговорення цієї ради, до якої входить багато досвідчених та авторитетних житомирян.

Також, наразі закінчується робота над Статутом міста і на початку наступного року ми винесемо його на затвердження міською радою. Справа у тому, що пересічний виборець може впливати на владу через вибори лише один раз на п’ять років. Однак, Статут міста дає значно ширші права представнику нашої територіальної громади. Це як Конституція у державі або Статут підприємства. Всі інші місцеві акти вже будуть відштовхуватись від букви Статуту міста. Документ регулює взаємовідносини місцевої влади та громади. Власне, для нас, як чиновників це додаткові зобов’язання і робота, але ми розуміємо, що процес демократизації суспільства незворотній і всіляко його підтримуємо.

Також, серед однозначних позитивів я б хотів виділити міську соціальну програму «Турбота». В часи кризи, коли багато житомирян опинились за межею ми змогли віднайти ресурси їм допомогти. Не зважаючи на те, що боротьба з бідністю є прерогативою держави, ми й надалі будемо продовжувати та розвивати цей рух соціальної допомоги.

- Які інновації в управління містом запровадила міськрада останнім часом?

Ми нещодавно отримали сертифікат стандарту якості управлінських послуг ISO 9001.

Також вперше в історії міста був розроблений План Стратегічного розвитку Житомира на 2008-2017 роки, який є своєрідним дороговказом для нас, як органів місцевого самоврядування. Як приклад його виконання я хочу привести освітлення міста. Ми декілька років системно виділяли гроші на вирішення цієї проблеми і наразі маємо результат, який ввечері бачать всі житомиряни. До 2012 року ми засвітимо 100% Житомира!

Також розробка вже згаданого Статуту міста, що допоможе нам більш ефективно взаємодіяти з активними міськими жителями. Ми постійно рухаємось і найголовніше – ми відкриті для пропозицій чи навіть критики. Єдина вимога – конструктивної критики.

- Які проблеми місцевого самоврядування Ви б виділили?

Держава не розуміє ролі місцевого самоврядування. Всі політики з Києва в один голос заявляють про підтримку, однак дії цілком зворотні – в середньому від отриманих податків на місцях залишається 30%, а 70% йдуть в центр. І це при тому, що велику частину основних зобов’язань по відношенню до своїх громадян держава переклала на місцеве самоврядування – освіта, охорона здоров’я, соціальний захист. Уряд хронічно недофінансовує ці галузі, а крайнім ніби є місцева влада.

- До прикладу...

До прикладу, Житомирське трамвайно-тролейбусне управління. Є 34 категорії пільговиків, безкоштовний проїзд яких повинен відшкодовувати держбюджет. За три останні роки недофінансовано 38 млн. грн. Нас постійно ставлять в позицію жебраків, які мусять випрошувати в Києві субвенції, ліміти, погодження. Тому на сьогодні важко говорити про місцеве самоврядування у повному сенсі. Сьогодні в державі немає місцевого самоврядування.

- Який вихід з цієї ситуації?

Місцеве самоврядування повинно мати стільки коштів, скільки необхідно для виконання наших повноважень. Однак, ніхто в Києві не захоче втрачати контроль. Єдиний вихід, на мою думку – органи місцевого самоврядування повинні об’єднатись. На сьогодні в країні немає жодної політичної сили, яка б відстоювала реальні інтереси місцевих громад. Партії на сьогодні формуються з центру, очолюються київськими мужами і воюють між собою виключно за свої інтереси. Немає жодної впливової структури, яка б формувалась з низів, враховувала і відстоювала думку і позицію територіальних громад. Така політична сила необхідна.

Іншим виходом є запровадження відкритих списків, коли мешканці міст та селищ зможуть обирати своїх конкретних представників у списках партій. Тоді теж буде висока вірогідність, що у парламенті будуть представлені не водії та секретарки, а реальні представники інтересів своїх виборців – досвідчені та авторитетні люди. Лише тоді державна влада в Україні не лише говоритиме про розвиток місцевого самоврядування, а й робитиме конкретні кроки для його підтримки та розвитку.

Наостанок я б хотів привітати всіх, хто слугує своїм територіальним громадам з нашим професійним святом. Я бажаю всім нам стійкості, державницької мудрості та активності у відстоюванні інтересів наших міст. Адже, лише активна позиція дасть результат.